V. Захист лабораторної роботи №1

Наприкінці заняття перевіряються результати виконання лабораторної роботи, правильність розрахунку температур корпусу, нагрітої зони та її центру, оформлення звіту та знання студентів про способи розрахунку теплових режимів ЕОМ.

2.4. План проведення заняття №4 (залікового)

Тема: Механічні коливання плати. Захист лабораторної роботи №2.

Мета: Ознайомитися зі способами розрахунку механічних коливань плати. Розрахунок товщини плати. Захист роботи.

Тип заняття: лабораторна робота.

Обладнання та методичне забезпечення: ПК, методичні вказівки до лабораторного практикуму з дисципліни «Основи конструювання обчислювальної техніки».

Розподіл заняття по часу наступний:

№ п\п	Назва	Тривалість (хв.)
1	Організаційний етап. Перевірка наявності студентів (за списком)	5
2	Перевірка домашнього завдання	10
2	Актуалізація опорних знань та вмінь. Опитування пройденого матеріалу	10
3	Виконання лабораторної роботи №2	35
4	Захист лабораторної роботи №2	20

Хід уроку

І. Організаційний етап. Перевірка наявності студентів (за списком)

З початком заняття проводиться перевірка наявності студентів. При відсутності певного студента (ів) ставиться відмітка в журналі.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

В ході перевірки домашнього завдання проводиться перевірка робочих записів студента, зокрема правильність розрахунку частот коливань плати.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь. Опитування пройденого матеріалу

Протягом 10 хвилин проводиться опитування пройденого студентами матеріалу про механічні коливання плати.

Питання для відповідей:

• Яка формула для визначення частоти власних коливань плати з довільного матеріалу та з монтажними елементами?

• Як здійснюється лінійна інтерполяція при визначенні значення частотної сталої С за дискретними значеннями відношення?

• Як визначається схема закріплення плати, що забезпечить необхідну зміну власних коливань?

• Як вибирається нова товщина h* плати для збільшення власної частоти в k разів?

• Як використовується метод послідовних наближень при визначенні товщини плати.

ІV. Виконання лабораторної роботи №2

Під час виконання лабораторної роботи №2 «Механічні коливання плати» пояснюється хід виконання та мета роботи. Виконується розрахунок частот коливань та товщини плати. Оформлення звіту.

V. Захист лабораторної роботи №2

Наприкінці заняття перевіряються результати виконання лабораторної роботи, правильність розрахунку частот коливань плати та її товщини, оформлення звіту та знання студентів про способи розрахунку механічних коливань елементів обчислюваної техніки.

3. Методичні розробки

3.1. Тести з дисципліни “Комп’ютерні системи штучного інтелекту”

1. Нейрон являється складовою частиною…

а) дендриту

б) аксону

в) нервової системи (*)

г) синапсу

2. Для чого призначені синапси?

а) для передачі сигналів між нейронами (*)

б) для ізоляції нейронів

в) для збудження нейронів

г) для виконання обчислень

3. З яких частин не складається нейрон:

а) дендрити;

б) аксон;

в) зворотні зв’язки(*);

г) синаптичні зв’язки.

4. Які з шарів не розпізнають в нейронній мережі:

а) прихований;

б) вхідний;

в) середній(*);

г) вихідний.

5. Одним з алгоритмів навчання нейронної мережі, які найчастіше використовуються є алгоритм…

а) прямого розповсюдження помилки;

б) зворотного розповсюдження помилки(*);

в) диференційний алгоритм;

г) лінійний алгоритм.

6. Нейронна мережа не працює в такому режимі:

а) навчання;

б) тестування;

в) розпізнавання;

г) обробки (*).

7. Які з перелічених функцій не належать до активаційних:

а) синус(*);

б) гістерезис;

в) сигмоїд;

г) тангенс(*).

8. Яких типів нейронних мереж немає:

а) повнозв’язні;

б) багатошарові;

в) перехресні(*);

г) слабозв’язні.

9. В багатошарових нейронних мережах нейрони об’єднуються у:

а) вузли;

б) шари(*);

в) кільця.

10. Серед мереж зі зворотніми зв’язками немає таких мереж:

а) шарово-циклічні;

б) повнозв’язно-шарові;

в) шарово-повнозв’язні;

г) циклічно-шарові(*).

11. Більш глибше вивчення штучних нейронних мереж не вимагає знання таких наук:

а) фізики;

б) соціології(*);

в) психології;

г) математики.

12. Можливості мережі зростають зі збільшенням…

а) нейронів;

б) аксонів;

в) дендритів;

г) шарів(*).

13. За яким принципом будуються штучні нейронні мережі:

а) кільце;

б) матриця;

в) трикутник;

г) за принципом організації та функціонування їхніх біологічних аналогів(*).

14. До задач, які вирішуються з допомогою штучних нейронних мереж не належать:

а) класифікація образів;

б) кластеризація;

в) апроксимація функцій;

г) перетворення сигналів(*).

15. Нелінійний перетворювач реалізує:

а) перетворення інформації;

б) нелінійну функцію виходу суматора(*);

в) функцію активації;

г) розпізнавання.