Міністерство аграрної політики та продовольства україни
Уманський національний університет садівництва
Кафедра захисту і карантину рослин
Біологічний захист рослин
Методичні вказівки до виконання практичних робіт студентами
Напрям підготовки – 6.090101 «Агрономія» за ознаками спеціальності «Плодоовочівництво і виноградарство»
Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр
Умань – 2012
Укладач: к.б. н., Суханов С.В.
Рецензент: д. с.-г. наук, професор Ю.П.Яновський
Методичні вказівки розглянуті на засіданні кафедри захисту і карантину рослин __ ___________ 2012 р., протокол №___
Схвалено науково-методичною комісією факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин УНУС (протокол №__ від «___» _________2012 р.)
Практична робота № 1 Особливості збору і розведення ентомофагів.
Мета заняття. Придбання навиків в зборі, виведенні і визначенні ефективності ентомофагів і акарифагів основних шкідників сільськогосподарських культур з використанням різноманітних методик.
Устаткування і матеріали. Сачки, морилки, ексгаустери, клейові пастки, термоеклектори, совки або лопатки, листи картону або фанери 50×50 см, білий креслярський папір 30×30 см, садки для виведення комах, скляні банки, пробірки, ентомологічні коробки і шпильки.
Інформаційний матеріал.
Однією з необхідних умов впровадження інтегрованого захисту рослин від шкідників і хвороб є оцінка екологічної обстановки в конкретному агробіоценозі, при якій доцільне застосування тих або інших захисних заходів і, особливоч, хімічного методу. До основних критеріїв цієї оцінки відносяться економічний поріг шкідливості (ЕПШ) і рівень ефективності природних ворогів (РЕПВ). Конкретні значення ЕПШ для більшості шкідників сільськогоспо-дарських культур вже встановлені і їх визначення не представляє великих труднощів. Значно менше інформації накопичено по критеріях РЕПВ, а їх визначення вимагає не тільки знання видового складу природних ворогів, але і знання значимих ефективних видів і їх кількісної оцінки.
Збір ентомофагів і акарифагів.
До способів збору дорослих хижих і паразитичних комах відносяться: косіння сачком, обтрушування, всмоктування за допомогою ексгаустера, використання клейових і ґрунтових пасток, приманок, ґрунтових розкопок.
Косіння сачком. Це найбільш поширений спосіб збору дорослих ентомофагів. Косіння сачком проводять в суху погоду за відсутності сильного вітру. Сачок беруть в одну руку так, щоб кінець палиці досягав ліктя. Сачком проводять швидко по рослинам, піднімають його в повітря, обертають кругом на 180° і роблять помах у зворотний бік. При обкошуванні молодих посівів або трав’янистої рослинності роблять довгі помахи до 2 м, на зернових, що колосяться, до 1 м з таким розрахунком, щоб нижня частина ободу била по рослинам, а верхня — проходила над ними. Відстань між кожним помахом повинна бути 2–3 кроки. По полю необхідно йти так, щоб тінь не була попереду і не лякала комах. При легкому вітрі 1–3 м/с сачок ведуть проти вітру.
Після 10–20 помахів сачка комах вибирають. Якщо сачок забезпечений прив'язаним мішечком, то його відв'язують, закладають етикетку, закривають і кладуть в сумку. У лабораторії комах заморюють, не виймаючи з мішечка. Якщо прив'язних мішечків немає, комах вибирають у полі. Після останнього помаху мішок сачка затискають лівою рукою і підвівши відкриту морилку поволі і обережно розтискають руку, випускаючи в неї активно комах, що швидко літають і рухаються. Дрібних перетинчастокрилих комах виловлюють з сачка ексгаустером або пробіркою зі спиртом, прикладаючи її до стінки сачка. Вибирати комах із сачка краще в тіні, час від часу струшуючи комах на дно сачка. У пробірки або морилку відразу кладуть етикетку, яка написана простим олівцем із вказуванням дати, місця збору, назви рослини, прізвища і ініціалів збирача.
Обтрушування проводять при зборі комах із дерев і чагарників. Сачок підводять знизу під гулку рослини, надягають на неї, а потім гілку і сачок кілька разів енергійно струшують. Мішок сачка після цього швидко знімають з гілки, затискають лівою рукою, струшують і надягають на гілку з іншого боку дерева або куща, і так далі Вибирання комах проводять так само, як і при косінні сачком.
Всмоктування застосовують для збору дрібних комах (паразитичні перетинчастокрилі, трипси, клопи тощо з квіток рослин, листя, кори) за допомогою ексгаустера. Як і при косінні необхідно стежити за тим, щоб на рослини не падала тінь збирача. Також не потрібно набирати в пробірку дуже багато комах, оскільки із-за вологи, що виділяється ними, вони прилипнуть до стінок. При виборі комах, дно пробірки-ексгаустера направляють до світла і, після збору фототропічних комах, обережно виймають пробку і витрушують їх в іншу пробірку, до якої прикріплений невеликий шматок вати, яка змочена ефіром або хлороформом. Коли комахи замруть, їх переносять в пробірку з 70% спиртом, забезпечивши етикеткою.
Клейові пастки використовують для збору дрібних паразитичних перетинчастокрилих, наприклад, теленомін, а також кліщів на стаціонарних ділянках. Фанерний щит розміром 50×20 см прибивають до кілка і встановлюють на рівні верхнього ярусу травостою. На поверхню фанери прикріплюють лист кальки, на який наносять тонкий шар автолу або ентомологічного клею. Не раніше ніж за годину після нанесення клею проводять підрахунок і збір комах і кліщів у пробірки із спиртом.
Ґрунтові пастки ставлять завчасно на полі для збору хижих комах, які переміщуються по поверхні ґрунту (туруни, стафіліни, мурашки). Пастками є скляні банки або стакани ємністю від 500 до 1000 мл, які вкопані з таким розрахунком, що кромка посудини знаходиться на рівні ґрунту. Фіксатором є 4% формалін.
Приманки найчастіше використовують для збору паразитів яєць. Наприклад, для збору теленомін можна розвісити листочки з кладками яєць шкідливої черепашки або інших видів клопів щитників-черепашок; для збору трихограми — паперові гармошки з відкладеними на них яйцями совок тощо. Клопів і метеликів заздалегідь збирають у природі і отримують кладки яєць в лабораторних умовах. Кладки яєць, що заселені паразитами переносять в лабораторію для виведення імаго.
Фото- і термоеклектори ґрунтуються на відповідних таксисах ентомофагів і акарифагів і служать для їх виманювання з листової підстилки в полі, в саду, в полезахисних лісонасадженнях. Цим способом найбільшу кількість ентомофагів збирають навесні і осінню.
У стаціонарному лабораторному термофотоеклекторі джерелом тепла служить лампочка розжарювання, розташована над досліджуваним матеріалом; комахи і кліщі спрямовуються вниз і падають в підставлену колбу з фіксуючою рідиною (мал. 1а).
Мал. 1. Пристосування для збору і виведення ентомофагів:
а — термоеклектор; б — колодка для розміщення пробірок при виведенні паразитів; в — закрита сажалка для утримання активних фаз гризучих комах.
1 — циліндр; 2 — сітка; 3 — воронка; 4 — банка з фіксуючою рідиною;
5 — пробірка; 6 — ручка
Ґрунтові розкопки. Для збору личинок і лялечок хижих комах, а також шкідливих комах в різних фазах розвитку, беруть проби ґрунту розміром 25×25 або 50×50 см на глибину 20–30 см. Спочатку уважно оглядають і вибирають комах із стерні або рослинних залишків із поверхні ґрунту. Потім совком або невеликою лопаткою беруть невеликі порції ґрунту і перебирають на фанері або щільному листі картону. Зібраних комах розкладають по пробірках для подальшого аналізу на заселеність паразитами.
Ручний збір наземних комах і кліщів. Окрім вищезгаданих способів, для виявлення заселеності паразитами проводять масові збори комах, що відкрито харчуються на рослинах. Гусінь не можна брати руками. Знайдену гусеницю знімають разом з листом або гілочкою і уважно оглядають зовні. В районі голови, грудного відділу можна виявити білуваті, овальні яйця мух тахін, а з черевного боку зустрічаються личинки зовнішніх паразитів, наприклад іхнеумонід. Після огляду, гусеницю разом зі шматком рослини-живителя вкладають у банки окремо по кожній культурі. Разом із личинками шкідників збирають зазвичай нечисленних личинок комах немасових видів. Вони можуть виявитися додатковими господарями для паразитів.
Крім того, для подальшого аналізу можна зібрати кладки яєць шкідливих комах — капустяного білана, совок, шовкопряда недопарки тощо. Їх обережно знімають разом із частиною субстрату, кладуть у пробірки зі шматочком фільтрувального паперу на дні і закривають ватною пробкою. У пробірки, також збирають листя, стебла рослин і зрізані шматочки кори з колоніями попелиць, щитівками, несправжня щитівка.
Фітосеїд і інших хижих кліщів збирають разом із рослиноїдними кліщами на листках рослин і вкладають в паперові або поліетиленові пакети для подальшого розбирання в лабораторії.
Розбирання матеріалу.
Після повернення з поля в лабораторію матеріал необхідно розібрати. Кожен збирач висипає з морилки на світлий лист паперу комах, що заморені, сортує їх за рядами (родинами) і розкладає на ватні матрацики. Комах обережно переносять пінцетом, а дрібних – пензликом. Розміщують комах на матрацики в один шар рядами. На листі паперу, яким накривають заповнений шар, пишуть простим олівцем всі необхідні відомості з етикетки. Матрацики кладуть в картонну або пластмасову коробку для зберігання і подальшого монтування. На дно коробки насипають інсектицид.
Дрібних паразитичних комах, що зібрані в пробірки зі спиртом, розміщують в скляні банки з 75% спиртом і перевіряють наявність етикеток.
Зібране листя з кліщами переглядають під мікроскопом і пензликом вибирають хижих кліщів в пробірки з 75,% спиртом. Якщо дозволяє час, їх краще відразу монтувати в мікроскопічні препарати.
Виведення паразитичних комах.
Найбільш точна діагностика і встановлення зв'язків із живителем може бути отримана при виведенні паразитів. Цю операцію проводять диференційовано за різними групами комах: паразити яєць; лялечок і неактивних личинок в коконах; попелиць, кокцид і та інших сисних комах; личинок і імаго з гризучими ротовими органами, які ведуть відкритий спосіб життя.
Паразити яєць. У пробірки із кладками яєць вкладають невеликі ватяні тампони, що змочені дистильованою водою, і закривають їх капроновою сіткою або бяззю. Після цього їх вставляють дном до джерела світла в дерев'яну колодку, що має циліндричні отвори діаметром дещо більше діаметру пробірок і глибиною приблизно в половину їх довжини (мал. 1б). По мірі появи паразитів в освітленій частині пробірки, їх вибирають і фіксують у спирті, а висохлий тампон знову зволожують, не допускаючи надлишку вологи, яка сприяє пліснявінню яєць.
Паразити лялечок і інших неактивних фаз розвитку. Лялечок, личинок у коконах зберігають у невеликих садках, скляних або пластмасових ємностях ємкістю 50– 150 мл, що покриті капроновою сіткою. Кожну партію комах розміщують за умов, які близькі до природних. Особливо це стосується відносної вологості повітря, яка оптимальна для більшості неактивних фаз розвитку в межах 60–70%. Ці умови доцільніше підтримувати у великому садку або в камері зі штучним освітленням. Для лялечок, що зібрані в підстилці, в ємності вкладають гармошки зі стрічок фільтрувального паперу; для зібраних в ґрунті — на дно стакана насипають шар промитого і прокип'яченого у воді піску з вологістю 80%. Неактивні фази комах розкладають на поверхні піску і злегка присипають. Періодично ємності переглядають, вибирають імаго-господарів, що вийшли з незаселених паразитами лялечок. Якщо протягом 3–4 тижнів виходу не буде у зв'язку із зимовою діапаузою, ємності з комахами ставлять в ексикатори з 74–75% вологістю повітря і ставлять в холодильник із температурою 3–5°С на 90–120 днів для реактивації.
Паразити сисних комах. При розведенні сисних комах, найбільш складним є забезпечення їх живленням, що не висихає. Для кокцид, що зібрані разом із відрізками гілок і стебел рослин, іноді буває досить запарафінувати зрізи з обох кінців, опустивши їх в розплавлений парафін. Для попелиць і клопів необхідні листя і гілки з листям, що поставлені в пробірки з водою. Їжу необхідно періодично міняти, заздалегідь вибравши паразитів, що вилетіли. У тілі клопів, що зібрані в літній період, можуть паразитувати личинки тахін, яким для обертання в лялечку необхідно на дно садка насипати шар піску, а потім вибрати і піддати реактивації.
Паразити активних фаз гризучих комах. Основною вимогою для успішного утримання цієї групи комах є регулярне забезпечення свіжим кормом і чистота садків. Рослини, які вносять в садок, краще злегка підсушити, а старі прибирати, коли комахи самі перейдуть на нові рослини. Для виведення паразитів краще використовувати садки, що герметично закриті, у вигляді вставних ящиків (мал. 1в) з кришкою, яка знімається, і трохи піднятим сітчастим дном, через яке, наприклад, личинки тахін, що виходять, будуть провалюватися на шар піску. Паразити, які заляльковуються в господарі, вилітають і збираються в пробірках, що вставляються в стінки сажалок.
Монтування ентомофагів.
Тільки що зібраних комах наколюють і розпрямляють відразу після розбирання; тих, що зберігалися на ваті, заздалегідь, протягом 1–2 діб розмочують у вологій камері — в ексикаторі або щільно закритій скляній ємкості, на дно якої насипаний товстий шар вологого піску. У воду додають декілька кристалів тимолу, карболової або саліцилової кислоти.
Жуків наколюють в праве надкрилля, трохи назад і вправо від щитка так, щоб шпилька знизу вийшла між другою і третьою парою ніг. Клопів наколюють в щиток трохи збоку, з правого боку, щоб не пошкодити хоботок. Решту комах проколюють в задню частину грудей по середній лінії.
Метеликам, деяким прямокрилим, жукам, перетинчастокрилим розпрямляють крила. Дрібних або з покривами комах (цикадові, листоблішки, клопи, жуки, паразитичні перетинчастокрилі, двокрилі) наклеюють на трикутні або прямокутні шматочки щільного паперу і ці шматочки наколюють на шпильки.
Наколотих і забезпечених етикетками комах розміщують на дні ентомологічних коробок, що вистилають пластинками торфу, пробки або пінопласту.