Тема 3. Закони, закономірності та принципи менеджменту.

1.Працівник отримує розпорядження і звітує тільки перед одним безпосереднім керівником – це принцип:

Єдиновладдя.

2.Як можна охарактеризувати принцип управління «єдність та взаємозв‘язок повноважень та відповідальності»:

1. Кому надаються повноваження, той і є відповідальним.

3.Закон інтеграції управління:

Спрямований на досягнення єдності зусиль усіх підрозділів, служб, працівників для виконання завдань організації.

4.Центром вчення __________ стали такі принципи управління індивідуальною працею робітників: науковий підхід до виконання кожного елементу роботи; науковий підхід до підбору, навчання і тренінгу робітника; кооперація з робітниками; розподіл відповідальності за результати роботи між менеджерами і робітниками:

1. Ф.Тейлора.

5.Принцип управління «винагорода та стимулювання персоналу» стверджує, що працівники повинні отримувати справедливу винагороду за свою роботу з метою:

1. Дотримання трудового законодавства.

6.Який з принципів менеджменту спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій тощо:

Принцип активізації.

7.Закон спеціалізації передбачає:

Поділ управлінської діяльності на засадах застосування конкретних функцій менеджменту.

8.Встановлених правил слід дотримуватися на всіх рівнях скалярного ланцюга – це принцип:

Справедливості.

9.Закон демократизації управління:

Покликаний сформувати оптимальний рівень делегування вищим керівництвом своїх повноважень нижчим рівням.

10.Що є підгрунтям управління будь-якою системою?:

Принципи, які відображають ринкові умови господарювання.

11.Закон – це:

Внутрішній суттєвий зв‘язок явищ, який зумовлює їх необхідний розвиток.

12. 12 принципів продуктивності сформулював:

Г.Емерсон.

13.Що передбачає дисципліна як принцип менеджменту?:

Чітке дотримання адміністрацією підприємства і його персоналом укладеного колективного договору та контракту.

14.На чому базуються принципи менеджменту?:

На законах розвитку суспільства і закономірностях управління.

15.Хто з теоретиків управління першим звернув увагу на те, що кожен вищий рівень управління створюється не для задоволення тих, хто стоїть вище, а для обслуговування тих, хто стоїть нижче?

Г.Емерсон.

16.Закономірність – це:

Первинна стадія формулювання закону або частковий вияв його дії.

17.Який з принципів менеджменту дає змогу розглядати організацію як відкриту систему, що складається із взаємодіючих та взаємопов‘язаних елементів:

Принцип системності.

18.До сучасних принципів менеджменту можна віднести:

Пріоритет споживача; висока якість; доступні ціни; опора на загальнолюдські цінності; орієнтація на кінцеві результати діяльності, прагнення до нововведень, вироблення простих і чітких критеріїв і показників оцінки своєї діяльності.

19.Принцип науковості управління вимагає:

Побудови системи управління на основі попереднього наукового аналізу, врахування в процесі управління вимог системи економічних законів та закономірностей управління, володіння менеджерами теорією управління.

20.Принципи управління були вперше сформульовані в межах:

Школи наукового управління.

21.Природний порядок в організації, що має керуючий центр, - це принцип:

Централізації.

22.Принцип управління «єдність спрямованих дій» стосується організації як системи і означає, що:

Усі підрозділи організації об‘єднані планом досягнення єдиної спільної мети.

23.Принцип матеріального і морального стимулювання праці вимагає:

Використання спонукальних мотивів-стимулів ефективної праці членів організації.

24.Як саме здійснюється в організації принцип поділу праці?

Через визначення та групування всіх видів діяльності.

25.До принципів менеджменту А.Файоля належать:

Дисципліна, єдиноначальність, підпорядкованість інтересів, винагорода персоналу, централізація, скалярний ланцюг, порядок, справедливість, стабільність персоналу, ініціатива, корпоративний дух, розподіл праці.

26.Принцип управління «сполучення індивідуальних інтересів із загальними» здійснюється завдяки тому, що:

Сполучаються інтереси організації та інтереси усіх працівників на основі взаємної вигоди.

27.Принцип ефективності управління вимагає:

Максимізацію відношення результату діяльності організації до понесених затрат.

28.Принцип управління «єдиний порядок» означає:

Виконання вимог трудового розпорядку в організації.

29.Дотримання принципу управління «єдиноначальність» означає, що:

Підлеглий звітує про свою роботу тільки перед своїм безпосереднім керівником.

30.Корпоративний дух, як принцип управління, - це:

Гармонічна єдність працівників.

1)За ознакою місця в менеджменті виокремлюють такі функції:

Загальні, конкретні, об‘єднувальні.

2)Управління організаційним розвитком — це:

Конкретна функція менеджменту.

3) Технологія менеджменту базується на:

Послідовному виконанні функцій менеджменту.

4) Зв‘язок конкретних і загальних функцій полягає в тому, що:

Загальні функції є інструментом при реалізації конкретних функцій.

5)До основних функцій менеджменту відносять:

Планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання.

6) Який зв′язок між загальними і конкретними функціями?:

Загальні функції є інструментом при реалізації конкретних функцій.

7) Конкретна (часткова) функція- це:

Конкретизація загальної функції управління відповідно до специфіки управління певним об'єктом чи елементом виробничо - господарської діяльності

8) В якому порядку реалізуються основні (загальні) функції управління?:

Планування, організація, мотивація, контроль, регулювання.

9) Функції планування, організації, мотивації, координації, контролю являють собою ________________ менеджменту:

Процес.

10) До конкретних функцій менеджменту відносять такі:

Управління персоналом, маркетингом.

Управління технологічними процесами.

11) До конкретних функцій менеджменту відносять такі:

Управління підрозділом, фінансами.

12) Управління конфліктами – це :

Конкретна функція менеджменту.

13) Технологія менеджменту базується на:

Послідовному виконанні функцій менеджменту.

14) Види цілеспрямованої діяльності щодо керованого об‘єкта, зумовлені поділом і кооперацією праці всередині суб‘єкту управління – це:

Функції менеджменту

1. До економічних методів менеджменту належать:

Планування і матеріальні стимули.

2. Що входить до засобів організаційного впливу на систему управління:

Інструктування та нормування - ?????????

3. Організаційні відносини у системі реалізують через застосування в менеджменті _________________ методів :

Організаційно-розпорядчих.

4. До психологічних методів відносяться:

Залучення

Наслідування

Переконання

5. До економічних методів менеджменту відносяться:

1Регулювання цін та встановлення акцизного збору.

2.Комерційний розрахунок

3. Оподаткування та кредитування.

6. До економічних методів менеджменту відносяться:

Комерційний розрахунок.

Фінансування

7. Хто повинен розробляти положення про структурний підрозділ організації?:

Керівник підрозділу.

8. До методів прямого впливу належать:

Накази

Розпорядження

9. До методів прямого впливу належать:

Розпорядження

Інструкції

10. Якщо Вам доведеться пояснювати, що представляють собою методи менеджменту, то Ви скажете, що це є:

Сукупність способів і прийомів впливу на персонал організації з метою досягнення її місії і цілей.

11. Організаційне регламентування оформлюється у вигляді:

Положення, статуту, постанови.

12. Можливість кількісного вимірювання є основною відмінною рисою:

Економічних методів.

13. Методи менеджменту, які впливають на працівників через документи, що визначають технологію здійснення виробничо-господарських процесів:

Технологічні

14. Хто видає письмові накази організації?:

Керівник організації, а в разі його відсутності відповідні заступники.

15. Методи менеджменту, які направлені на зберігання і розвиток соціально-виробничих традицій у колективі:

Методи соціальної спадковості.

16. Хто використовує методи управління організацією?:

Лінійні та функціональні керівники.

17. Юридичний акт, за допомогою якого оформлюється утворення організацій і підприємств та визначається їхня структура, функції і правові положення, - це:

Статут.

18. Методи менеджменту змінюються під впливом:

Змін умов діяльності організації, досягнень сучасної науки та досвіду ефективного господарювання.

19. Що відноситься до основних сучасних психологічних методів впливу у менеджменті:

1Переконання

2Навіювання.

3 Залучення

4 Наслідування.

20. Сукупність прийомів, засобів, способів, що забезпечують використання об'єктивних економічних законів і інтересів у діяльності організації на основі товарно-грошових відносин з метою досягнення її цілей - це:

Економічні методи.

21. Організаційно-методичне інструктування в керуючій системі проводиться шляхом розробки і впровадження:

Правил та інструкцій.

22. Складання сукупності правил, які встановлюють порядок роботи підрозділів, або виконавців полягає в:

Організаційному регламентуванні.

23. Методами менеджменту є:

Соціально-психологічні.

Організаційно-розпорядчі

Економічні

24. До соціально-психологічних методів відносяться:

1Соціальне прогнозування розвитку персоналу.

Соціальне нормування.

25. Методи менеджменту бувають:

Організаційно-розпорядчі, економічні, соціально-психологічні.

26. Розпоряджувальний вплив може бути здійснений у вигляді:

Наказів та усних вказівок.

27. _________ - це способи впливу на окремих працівників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства:

Методи управління.

28. На які види можна умовно поділити адміністративні методи залежно від характеру їх впливу на організації:

Організаційного та розпорядчого впливу.

29. Соціальне прогнозування полягає у:

Створенні інформаційної бази розробки планів соціального розвитку та застосування методів соціального впливу у кожному трудовому колективі.

30. Акти одноособового управління, які формуються за принципом єдиноначальності і якими регулюється діяльність підприємств або закладів, - це:

Накази

1 Етапи менеджменту утворюють: Управлінський цикл. 2 Процес управління складається з наступних функцій: Планування, організація, мотивація, контроль 3 Процес менеджменту - це: Сукупність послідовних дій спрямованих на досягнення певного результату та узгодження спільної праці. 4 Організаційна сторона процесу управління відображає Порядок взаємодії між керуючими та керованими ланками. 5 Функції планування, організування, мотивування, контролювання становлять ________ менеджменту. Процес. 6 Процедурна сторона процесу управління відображає: Взаємозв´язок та чергування в часі його стадій та етапів. 7 Які спільні характеристики мають процеси менеджменту, що спостерігаються внаслідок реалізації управлінського циклу? Неперервність, нерівномірність, циклічність, послідовність, мінливість. 8 Управлінський цикл - це: Послідовність виконання функцій менеджменту, яка постійно повторюється. 9 Найчастіше виділяють наступні управлінські процедури Постановка мети, інформаційне забезпечення, аналітична діяльність, вибір варіантів дій, реалізація рішення. 10 Управлінська процедура - це: Сукупність взаємопов´язаних дій для досягнення цілей організації. 11 Найчастіше виділяють наступні етапи процесу управління: Постановка мети впливу, оцінка ситуації, визначення проблеми, управлінське рішення. 12 Найчастіше виділяють наступні елементи процесу управління: Постановка мети впливу, оцінка ситуації, визначення проблеми, управлінське рішення. 13 Управлінська операція це Дія

1.Аналогова форма комунікації – це:

Жести, погрози чи доторкування.

2.Площина змісту як рівень комунікації – це:

Послання, яке подає відомості про становище речей чи про події.

3.Недоліками письмової комунікації є:

Не гарантує зворотного зв'язку.

4.За змістом інформація класифікується на:

Адміністративну, фінансову, технологічну.

5.Комунікація, яка відбувається без використання слів:

Невербальна.

6.Обмін повідомленнями між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу – це:

Горизонтальні комунікації.

7.Розрізняють такі рівні інформації:

Секретна, конфіденційна, публічна.

8.Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:

Канал комунікації.

9.Обмін інформацією поза каналами, передбаченими організаційною структурою, - це:

Неформальні комунікації.

10.За джерелами виникнення інформація класифікується на:

Зовнішня; внутрішня, особистого досвіду.

11.Які є два основні канали інформаційного забезпечення керівників:

Формалізований і стихійний.

12.Інформація – це:

Повідомлення, яке дає можливість усунути невизначеність знань користувача про стан об’єкта та розвиток подій.

13.Вимоги, що висуваються до інформації – це:

Достовірність, своєчасність, доступність, достатність, однозначність, економічність, оптимальність.

14.Перешкода на шляху ефективної комунікації, яка полягає в різному тлумаченні змісту одного і того самого повідомлення його відправником і одержувачем:

Семантичний бар‘єр.

15.Неопрацьовані факти і цифри, що відображають окремі аспекти стану керованої та керуючої системи і зовнішнього середовища, - це:

Дані.

16.Вид комунікацій, який служить засобом зворотного зв‘язку між керівництвом організації та її працівниками, який допомагає менеджерам проаналізувати виконання їхніх розпоряджень, наслідки їх реалізації, виявити недоліки, порушення:

Висхідні комунікації.

---17.Комп‘ютерна інформаційна система, що виконує рутинні поточні операції, забезпечуючи пряму підтримку організації на операційному рівні, називається:

Управлінська інформаційна система.

Ділово-процесійна.

Система підтримки рішень.

Система підтримки виконання рішень.

18.За ступенем оброблення інформація класифікується на:

Первинну та похідну.

19.Що слід розуміти під інформацією?

Відомості про внутрішнє та зовнішнє середовище підприємств.

20.Характеристиками інформації, що забезпечують її використання для прийняття правильних управлінських рішень є:

Достовірність, своєчасність, повнота, корисність, однозначність, доступність.

21.Комунікаційний процес включає такі основні елементи:

Відправник, повідомлення, канал, одержувач.

22.Які етапи передбачає комунікаційний процес:

(три правильні відповіді)

Зародження ідеї.

Декодування.

Кодування.

23.Особа, яка генерує інформацію для комунікації, перетворює її в повідомлення і передає її іншій особі або групі осіб,- це:

Відправник.

24.Перепони в комунікаціях створюють:

Недоліки в організаційній структурі управління.

25.За напрямом руху інформація класифікується на:

Вхідну та вихідну.

26.Корисна інформація – це:

Інформація, яка має безпосереднє відношення до об‘єкта управління.

27.Які етапи передбачає комунікаційний процес:

(дві правильні відповіді)

Зародження ідеї.

Кодування і вибір каналу.

28.Серед якісних характеристик обсягу інформації виділяють:

Надмірність, достатність; недостатність.

29.Які етапи передбачає комунікаційний процес :

(чотири правильні відповіді)

Декодування.

Вибір каналу.

Кодування.

Зародження ідеї.

30.Невербальна комунікація – це:

Надання певних сигналів за допомогою міміки, жестів, виразу очей тощо, які свідчать про ставлення співрозмовників один до одного і до інформації, яка є предметом обміну.

31.Процес трансформації (перетворення) того, що призначене для передавання у повідомлення, це:

Кодування.

32.До основних типів повідомлень у межах низхідних комунікацій належать:

Посадові інструкції, накази.

33.Обмін інформацією каналами, непередбаченими організаційною структурою, з метою пересвідчитись у достовірності офіційної інформації чи визначити реакцію підлеглих на зміни, що відбулись або плануються в організації:

Неформальні комунікації.

34.Вид комунікацій, який існує між різними управлінськими рівнями, але не у формі прямого підпорядкування, і використовується з метою узгодження дій лінійних і функціональних або штабних керівників:

Діагональні комунікації.

35.Спілкування серед працівників організації з приводу визначення цілей, розподілу завдань, обговорення способів виконання роботи, вирішення проблем, коригування дій, призначення винагород – це:

Міжособові комунікації.

36.Чи має право власник інформації щодо об′єктів своєї власності здійснювати будь-які законні дії:

Має право здійснювати будь-які законні дії.

37.Комунікації, які є наслідком ієрархії влади в організації та відповідають прямому ланцюгу команд:

Формальні комунікації.

38.Процес обміну інформацією відбувається у такому порядку:

Зародження ідеї - кодування - вибір каналу зв′язку – передавання - декодування.

39.За періодом дії інформація класифікується на:

Разова, періодична, довгострокова.

40.Дигітальна форма комунікації — це:

Усі відомості, закодовані за допомогою символів (шрифт, цифри);

41.Управлінська інформація – це:

Сукупність відомостей про стан і процеси, що протікають всередині організації та її оточення.

42.Зворотний зв‘язок в процесі комунікації – це:

Реакція, отримана на сприйняту декодовану інформацію.

43.Цінність інформації – це:

Відповідність інформації ціннісним орієнтирам діяльності організації.

44.До переваг усної комунікації належить:

Швидкість та простота комунікації, гарний зворотній зв'язок.

45.Викривлення інформації у процесі спілкування через варіативність (неоднозначність) слів – це:

Семантичні перешкоди.

------46.За рівневою ознакою інформація класифікується на:

Командна, повідомна, горизонтальна.

Адміністративну, фінансову, бухгалтерську, технологічну.

47.До складу міжособових бар‘єрів, які утруднюють комунікації, належать:

Бар‘єри, обумовлені сприйняттям інформації, семантичні бар‘єри, невербальні перепони, неякісний зворотний зв‘язок, невміння слухати і передавати інформацію.

1. Управлінське рішення - це:

Основна форма впливу менеджера на об'єкт управління з метою досягнення поставлених цілей.

2. Управлінське рішення - це:

Вибір альтернативи в межах повноважень керівника.

3. Управлінські рішення бувають:

Інтуїтивні.

4. Управлінські рішення класифікуються за часом дії на:

Стратегічні, тактичні, оперативні.

35. У випадку, коли треба з'ясувати найважливіші чинники, що впливають на прийняття рішення в умовах конкурентної боротьби, застосовують:

Теорію ігор.

5. Схематичне зображення проблеми прийняття рішення:

Дерево рішень.

10. Суб'єктами управлінського рішення є:

1. Керівники нижчої ланки управління.

2. Керівники вищої ланки управління

3. Керівники середньої ланки управління

36. Спосіб упорядковування управлінських проблем, завдяки якому здійснюється їх структурування, визначаються цілі, встановлюються взаємозв'язки і залежності елементів проблем, а також чинники та умови, що впливають на їхнє вирішення, — це:

Системний аналіз.

6. Етапи процесу вироблення управлінських рішень:

Виявлення та оцінювання альтернатив.

7 . Чому певні управлінські рішення називаються реальними? :

Тому, що вони вироблені з урахуванням наявних можливостей їх виконання.

11. Чинники, що впливають на прийняття управлінських рішень:

1. Особисті оцінки керівника, середовища прийняття рішення.

2. Інформаційні обмеження, психологічні обмеження.

3. Негативні наслідки, взаємозалежність рішень.

8. Право прийняття рішень мають:

Усі менеджери організації.

9. Загальні рішення можуть приймати тільки:

Лінійні керівники.

12. До факторів, що впливають на процес прийняття рішень, відносять:

Якісні характеристики менеджера, відповідність структури цілям організації, характеристики внутрішнього і зовнішнього середовища.

13. До одноосібних управлінських рішень відносяться:

Накази, розпорядження, вказівки та резолюції менеджерів

14. На процес прийняття рішення впливають такі фактори:

Особисті якості й поведінка менеджера, інформаційні обмеження.

15. За допомогою управлінських рішень здійснюється:

1. Закріплення людей за посадами і робочими місцями

2. Визначення цілей діяльності

3. Розподіл ресурсів

16. Що допомагає виробляти та приймати управлінські рішення в умовах невизначеності? :

Практичний досвід та інтуїція керівника.

17. Рішення, які потребують певною мірою нових ситуацій, вони в середині неструктуровані або пов‘язані з невідомими чинниками:

Незапрограмовані.

18. Рішення, що характеризуються значним ступенем новизни, неповнотою інформації щодо суті проблеми, неможливістю виділення із них стандартних елементів і для прийняття яких найбільш придатні евристичні методи, відносять до класу:

Неструктурованих.

19. Вид управлінського рішення, яке гранично жорстко регламентує діяльність підлеглих і практично виключає їх ініціативу:

Алгоритмічне.

20. Вид управлінського рішення, яке лише приблизно позначає схему дій підлеглих і дає їм широкий простір для вибору засобів і методів їх втілення:

Контурне.

21. Метод, у якому використовують накопичений в минулому досвід і поточні передбачення щодо майбутнього для визначення рішення:

Прогнозування.

22. Метод, що використовується для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком дії об'єктивних обставин, що невідомі або мають випадковий характер:

Метод теорії ігор.

23. Методи теорії статистичних рішень застосовуються для обґрунтування вирішення ситуацій, невизначеність яких обумовлена:

Об’єктивними обставинами, які невідомі або носять випадковий характер.

24. Один з методів статистичної теорії рішень, який корисний за умови, якщо керівник установлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей:

Платіжна матриця.

25. Безпосереднє обговорення замінюють письмовим обміном інформацією і міркуваннями на підставі розроблених запитань (при збереженні анонімності думок) та аргументів “за” і “проти”:

За методом “Дельфі”.

 26. До теоретико-ігрових методів обґрунтування управлінських рішень відносять:

(дві правильні відповіді)

1. Теорія ігор.

2. Теорія статистичних рішень.

27. До експертних методів прийняття рішень відносять:

(дві правильні відповіді) 

1. Метод вагових коефіцієнтів

2. Метод простого ранжування.

28. До кількісних методів обґрунтування управлінських рішень відносять:

(три правильні відповіді)

1. Статистичні методи.

2. Аналітичні методи

3. Теоретико-ігрові методи

29. Кількісні методи прогнозування можна використовувати, якщо:

Є переконаність, що діяльність у минулому мала певну тенденцію, яку можна продовжувати в майбутньому.

30. Основною метою розробки і реалізації управлінських рішень на будь-якому рівні управління є:

Досягнення цілей.організації.

31. Вибір, зумовлений знаннями та накопиченим досвідом, - це:

Рішення, що ґрунтується на судженнях.

32. Модель прийняття рішення, яка застосовується для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб:

Модель лінійного програмування.

33. Ці моделі використовують для визначення оптимальної кількості каналів обслуговування відносно потреби в них, щоб збалансувати витрати у випадку їх занадто великої чи малої кількості:

Моделі теорії черг.

34. Теорія ігор застосовується для обґрунтування вирішення ситуацій, невизначеність яких обумовлена:

Свідомими діями розумного противника.

37. Єдиний на сьогодні систематизований спосіб побачити варіанти майбутнього і визначити потенційні наслідки альтернативних рішень, що дає змогу їх ефективно порівнювати:

Моделювання.

38. Завдання керівника на цьому етапі процесу прийняття рішення полягає в аналізі проблемної ситуації, вивченні справи та цілі, попередньому формуванні критеріїв рішення:

Діагностика проблеми.

 39. Для чого керівник організації повинен залучати членів трудового колективу при вироблені управлінських рішень?

Щоб розширити базу знань з конкретних питань та скористатися колективним досвідом.