6.9. Перевірка прогину балки

,

де =0,9 – коефіцієнт, що враховує зменшення перерізу балки.

6.10. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою

Поясні шви виконуються автоматичним зварюванням. Відповідно до марки сталі головної балки С245 з табл. 55* [1] приймаємо зварювальний дріт марки Св-08А, для якого розрахунковий опір R_wf = 180 МПа (табл. 56 [1]), а R_wz= 0,45·R_un= 0,45·370 = 166,5 МПа. За табл.34*[1] визначаємо коефіцієнт β_f = 0,9 i

β_z = 1,05 (нижнє положення шва, k_f = 3…8 мм).

Так як β_f· R_wf = 0,9·180 = 162 МПа < β_z· R_wz= 1,05·166,5 = 174,8 МПа, то шви розраховуємо за металом шва.

Статичний момент зменшеного перерізу поясного листа відносно горизонталь- ної центральної осі перерізу балки:

S_f1 = 0,5·b_f1·t_f·h_f = 0,5· 21·3,6·156,4 = 5912 см³.

Момент інерції зміненого перерізу балки: І_х1 = 1400461 см⁴.

Необхідний катет поясних швів:

k_f = Q· S_f1/(2·I_x1·β_f·R_wf) = 1893,12·5912/(2·1400461·0,9·18) = 0,25 см.

Згідно з табл. 38* [1] приймаємо k_f=9,0 мм.

6.11. Розрахунок опорного ребра

Головна балка опирається на колону зверху через торцеве опорне ребро

(рис. 7). Опорна реакція головної балки F = Q = 1893,12 кН. Розрахунковий опір сталі зминанню торцевої поверхні опорного ребра R_p= 336МПа.

Потрібна площа перерізу опорного ребра :

А_s= F/(R_p·γ_c) = 1893,12/(33,6·1) = 56,3 см².

Ширину опорного ребра приймаємо b_s= b_f1 = 210 мм.

Товщина ребра t_s= A_s/b_s= 56,3 /21 =2,68 см. Приймаємо t_s= 28 мм(дод.1 табл.1 [5]).

Перевіряємо стійкість опорної частини балки як умовного стояка таврового перерізу довжиною l = h_w= 1528 мм і завантаженого опорною реакцією

F=1893,12кН (рис. 7).

Геометричні характеристики таврового перерізу стояка (рис.7а, переріз 2-2):

площа перерізу:

A = b_s·t_s+s·t_w= 21·2,8+31,1·1,6 = 108,56 см²;

момент інерції:

I_x= t_s·b_s³/12+ s·t_w³/12 = 2,8·21³/12+31,1·1,6³/12 = 2171,5 см⁴;

де

радіус інерції:

4,47 см.

h_w=1528

h=1600

t_f=36

b_s=210

t_s=28

x

l=h_w=1528

S=311

t_s=28

s=311

1 - 1

2 - 2

1

d1.5t_s=42мм

2

2

F= 1893,12кН

F= 1893,12 кН

t_f=36

Р

Рис.7 Опорна частина головної балки

Гнучкість стояка λ_х = l_ef/i_x= h_w/i_x= 152,8/4,47= 34,2.

За табл.72 [1] залежно від λ_х =34,2 і R_y=230 МПа приймаємо коефіцієнт

φ = 0,924 і перевіряємо стійкість стояка:

σ = F/(φ·A) = 1893,12/(0,924·108,56)=18,87 кН/см² =188,7МПа < R_y·γ_c=230·1=

=230 МПа.

6.12. Монтажний стик

Монтажний стик влаштовують з урахуванням розміщення поперечних ребер жорсткості. Якщо балка розділена поперечними ребрами на непарне число відсіків, то монтажний стик передбачається посередині прольоту головної балки (див. рис. 6 ).

Стики виконуємо зварним прямим швом з повним проварюванням з’єднувальних елементів із застосуванням фізичних методів контролю якості шва. Такий шов являється рівноміцним з основним металом і може не розраховуватися.

6.13. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок

При поверховому сполученні балки настилу опирається на головні балки зверху і прикріплюється до них за допомогою двох болтів діаметром d=20 мм класів точності В і С без розрахунку.