
- •1.Вихідні дані для виконання курсової роботи:
- •2. Конструкція робочої площадки
- •3.4. Монтажні болти для з’єднання балок настилу з головними балками
- •4.Розрахунок стального настилу
- •5. Розрахунок балки настилу
- •6. Розрахунок головної балки
- •6.1 Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль.
- •6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
- •6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
- •6.4. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
- •6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
- •6.7. Загальна стійкість балки
- •6.8. Місцева стійкість елементів балки
- •6.9. Перевірка прогину балки
- •6.10. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою
- •6.11. Розрахунок опорного ребра
- •6.12. Монтажний стик
- •6.13. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок
- •7. Розрахунок колони
- •7.1. Вибір розрахункової схеми колони
- •7.2. Компонування перерізу стержня колони
- •7.3. Розрахунок стержня колони
- •7.3.1. Розрахунок колони відносно матеріальної осі х1-х1 (рис. 9)
- •7.3.2. Розрахунок колони відносно вільної осі y1-y1 (рис.9)
- •7.3.3. Перевірка стійкості колони відносно вільної осі
- •7.3.4. Розрахунок планок
- •7.3.5. Розрахунок бази колони
- •7.3.6. Розрахунок оголовка колони
- •7.3.7. Конструювання колони
- •Список використаної літератури
6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
Максимальна поперечна сила Q=1893,12 кН. Обпирання головної балки на колону здійснюється за допомогою торцевого ребра і поперечна сила у цьому випадку сприймається тільки стінкою:
τ=1,5Q/(tw· hw)=1,5 ·1893,12/(1,6·152,8) =11,62 кН/см2=116,2МПа <Rsγc=133,4× ×1 =133,4 МПа
Рис.5 Зменшений переріз головної балки
6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
У небезпечному перерізі, перерізі зміни ширини поясних листі, діють згинальний момент М1=3449,0 кН·м і поперечна сила Q1=1242,4 кН.
Момент інерції зміненого перерізу балки:
Іх1 = tw·hw3·/12+ bf1·tf3/6 + bf1·tf·hf2/2 = 1,6·152,8/12 + 21·3,63/6 +21·3,6·156,42/2 = =1400461см4.
Середнє дотичне напруження:
τ = Q1/(tw·hw)=1242,4 /(1,6·152,8 )=5,08 кН/см2 =50,8 МПа.
Нормальне напруження на рівні поясних швів балки:
σ=М1·hw/(2·Ix1)=344900·152,8/(2·1400461)=18,80кН/см2=188,0 МПа.
Умова міцності перерізу балки за приведеними напруженнями
207,6
МПа <1,15Ryγc<1,15·230·1
= =264,5МПа.
6.7. Загальна стійкість балки
Згідно з пунктом 5.16* [1] загальна стійкість балки буде забезпечена, якщо за поверхового сполучення балок виконується умова:
а=80см <bf(0,41+0,0032 bf/ tf+(0,73-0,016 bf/ tf) bf/ h)·(E/Ry)1/2=
741,5
см.
6.8. Місцева стійкість елементів балки
Стиснутий пояс є стійким, так як розміри його перерізу прийняті з урахуванням умови стійкості. Поперечні ребра розміщуємо під кожною балкою настилу (рис.6), оскільки це обумовлено вимогами п.7.10 [1].
Таким чином, крок поперечних ребер і балок настилу співпадає і становить а=800 мм. У курсовому проекті hef=hw=1528 мм.
Ширина виступаючої частини ребра bh = hef/30+40 = 1528/30+40=90,9 мм. Враховуючи залежність між шириною ребра bh і шириною зменшеного перерізу поясного листа bf1=2bh+tw (в даному прикладі bf1=210 мм), приймаємо bh=90 мм.
Товщина ребра:
6,01
мм;
Приймаємо ts=9 мм.
Умовна гнучкість стінки:
3,2.
У
зв’язку з тим, що
=3,2≤3,2,
то поперечні ребра відіграють тільки
конструктивну функцію і крок між ними
не нормується. З урахуванням розміщення
балок настилу приймаємо а = 80 см (рис.6).
Якщо > 3,2, то поперечні ребра являються конструктивними елементами, що підвищують стійкість стінки. Відстань між поперечними ребрами в цьому випадку повинна погоджуватися з кроком балок настилу і не перевищувати максимального значення аmax= 2·hef (для зварних балок hef = hw).
Перевірка стійкості стінки. Якщо > 3,5, то необхідно перевіряти стійкість стінки, укріпленої поперечними ребрами жорсткості.
В курсовому проекті ця перевірка здійснюється тільки в учбових цілях.
Перевірку
стійкості виконуємо лише для одного
відсіку, де розташоване місце зміни
перерізу поясів. Розрахунковий відсік
має
800
мм і висоту
мм,
тобто
,
тому розрахункові перерізи І та ІІ
розміщуємо на границях відсіку (рис 6).
У
нашому прикладі відстані від лівої
опори відповідно до перерізів І та ІІ
мм та
мм.
Згинальні моменти та поперечні сили в перерізах І та ІІ:
кНм;
кНм;
Середнє значення моментів:
кНм.
кН;
кН;
Середнє значення поперечних сил:
кН.
Стискаюче нормальне напруження в стінці на рівні поясних швів
;
.
При
поверховому сполучені
(табл..22[1]).
Залежно
від коефіцієнта
з табл. 21 [1] визначаємо коефіцієнт
.
Із двох розмірів розрахункового відсіку меншу сторону позначаємо
мм.
Гнучкість стінки:
.
Відношення більшої сторони стінки до меншої
.
Критичні напруження:
нормальні
МПа;
дотичні
МПа.
Перевіряємо стійкість стінки
.
Рис. 6 Розміщення поперечних ребер жорсткості та перевірка місцевої стійкості стінки