
- •1.Вихідні дані для виконання курсової роботи:
- •2. Конструкція робочої площадки
- •3.4. Монтажні болти для з’єднання балок настилу з головними балками
- •4.Розрахунок стального настилу
- •5. Розрахунок балки настилу
- •6. Розрахунок головної балки
- •6.1 Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль.
- •6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
- •6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
- •6.4. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
- •6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
- •6.7. Загальна стійкість балки
- •6.8. Місцева стійкість елементів балки
- •6.9. Перевірка прогину балки
- •6.10. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою
- •6.11. Розрахунок опорного ребра
- •6.12. Монтажний стик
- •6.13. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок
- •7. Розрахунок колони
- •7.1. Вибір розрахункової схеми колони
- •7.2. Компонування перерізу стержня колони
- •7.3. Розрахунок стержня колони
- •7.3.1. Розрахунок колони відносно матеріальної осі х1-х1 (рис. 9)
- •7.3.2. Розрахунок колони відносно вільної осі y1-y1 (рис.9)
- •7.3.3. Перевірка стійкості колони відносно вільної осі
- •7.3.4. Розрахунок планок
- •7.3.5. Розрахунок бази колони
- •7.3.6. Розрахунок оголовка колони
- •7.3.7. Конструювання колони
- •Список використаної літератури
6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
Головну балку проектуємо зі сталі С245, для якої розрахункові опори становлять: Ry=230 МПа, Rs=133,4 МПа, Rр=336 МПа.
Розрахунок головної балки виконуємо за пружної роботи металу.
Необхідний момент опору:
W0 = M/(Ryc) = 605798/(231)= 26339,0см3.
У зв’язку з тим, що найбільший прокатний двотавр I 60 (ГОСТ 8239-89) має Wx=2560 см3< W0=26339,0 см3 тому головну балку проектуємо з складеного двотаврового перерізу (рис. 3.б).
Висота перерізу головної балки у першому наближені
мм.
Приймаємо h=1280
мм.
Орієнтовне значення товщини стінки:
tw1=7+3h=7+31,28=10,8 мм.
Оптимальна висота балки:
см.
Приймаємо hopt=160,0
см.
Перевіряємо достатність попередньо прийнятої товщини стінки:
при роботі на зріз:
tw, min= 1,5Q/(hwRsc) = 1,51893,12/(15213,34·1) = 1,40 см,
де hw=0,95h=0,95160,0=152,0 см;
для забезпечення умови, за якої не потрібно стінку балки укріплювати поздовжніми ребрами жорсткості:
0,85
см.
З урахуванням сортаменту на універсальну листову сталь(дод.1 табл.1 [5]) приймаємо стінку tw=16 мм.
Мінімальна висота балки з умови забезпечення нормативного прогину fu/l=1/400:
99,7
см.
З урахуванням виконаних розрахунків приймаємо остаточну висоту балки h=160 см.
Обчислюємо необхідний момент інерції перерізу балки:W
І0= Wo·h/2 = 0,5·26339·160 = 2107120 см4.
Прийнявши орієнтовно висоту стінки hw=0,95h = 0,95160 = 152,0 см, визна- чаємо необхідний момент інерції стінки:
Необхідний момент інерції поясних листів:
Іf= I0 - Iw= 2107120-468241 = 1638879 см4.
Прийнявши орієнтовно відстань між центрами ваги поясів hf=0,97·h=0,97·160 = =155,2 см, обчислюємо необхідну площу перерізу одного пояса:
Аf= 2·If/hf2 = 2·1638879/155,22= 136,1 см2.
Ширина поясного листа повинна бути в межах bf=(1/3…1/5)·h =(1/3…1/5)160= =53,3 …32,0 см.
З урахуванням сортаменту на універсальну сталь приймаємо bf = 420 мм. Необхідна товщина поясного листа:
tf= Af/bf= 136,1/42 =3,2 см.
Згідно сортаменту приймаємо tf= 36 мм.
Із умови зварюваності пояса зі стінкою повинна виконуватися умова:
tf/tw= 36/16 =2,25< 3,0.
Перевірка умови забезпечення місцевої стійкості стиснутого пояса (табл. 30,[1]):
6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
Геометричні характеристики перерізу балки (рис. 3, б):
момент інерції:
Іх= tw·hw3/12 + 2·bf·tf3/12 + 2·bf·tf·hf2/4 = 1,6·152,8 3/12 +2·42·3,63/12+2·42·3,6х х156,22/4 = 2325249,0 см4
де hw= h-2·tf = 160-2·3,6 = 152,8 см – висота стінки;
hf= h-tf= 160-3,6 = 156,4 см – відстань між центрами ваги поясів.
момент опору:
Wx= 2·Ix/h = 2·2325249,0/160 = 29066 см3> W0 = 26339 см3.
Нормальні напруження в перерізі балки з максимальним моментом:
σ= M/Wх=605798/29066=20,84 кН/см2 = 208,4 МПа < Ryγc=230∙1=230 МПа.
6.4. Зміна перерізу по довжині балки
Зміну перерізу балки здійснюємо за рахунок зменшення ширини поясних листів (рис.4). Зміну перерізів поясів рекомендується розміщувати на відстані с=l1/6=12800/6=2133,3 мм від опор головної балки приймаємо с=2200 мм.
У місцях зміни перерізів поясів обчислюємо:
згинальний момент:
М1 = q·c·(l1-c)/2 = 295,80·2,2·(12,8-2,2)/2 = 3449,0 кН·м;
поперечна сила:
Q1 = q·(0,5·l1-c) = 295,80·(0,5·12,8-2,2) = 1242,4 кН.
Необхідні геометричні характеристики зміненого перерізу балки:
момент опору:
W1 = M1/(Ry·γc) = 344900/(23·1) = 14995,7 см3;
момент інерції:
І1 = 0,5·W1·h = 0,5·14995,7 ·160 = 1199652,2 см4;
площа зменшеного поясного листа:
Af1=2·(I1
-
)/hf2
= 2·(1199652,2 – 1,6.152,8/12)/156,42
= 59,2 см2;
ширина зменшеного поясного листа:
bf1=Af1/tf=59,2/3,6= 16,4 см.
Враховуючи, що ширина зменшеного поясного листа повинна бути:bf1≥200 мм, bf1≥h/10=160/10=16 см і bf1≥0,5·bf=0,5·42=21 см.
Приймаємо bf1=210 мм (дод.1 табл.1 [5]).
Зменшений переріз балки показаний на рис.5
Рис.4 Зміна перерізу головної балки