Аналіз руху власного капіталу

Показник	Статутний капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Всього
Залишок на початок року (ряд. 010 ф. 4)
Надійшло
Використано
Залишок на кінець року (ряд.300 ф.4)
Абсолютна зміна залиш­ків (ряд.290 ф.4)
Темп зростання, % (ряд. 4 : ряд. 1 • 100%)
Коефіцієнт надходження (Кн)
Коефіцієнт вибуття (Кв)

Використовуючи дані форми №4 та аналітичної табл. 5.2, можна розраху­вати показники руху власного капіталу К_н і К_в,

Коефіцієнт надходження:

Кн	=	Надійшло
		Залишок на кінець року

(5.1)

Коефіцієнт вибуття:

Кв	=	Вибуло
		Залишок на початок року

(5.2)

Аналізуючи власний капітал, необхідно звернути увагу на співвідношен­ня коефіцієнтів надходження та вибуття. Якщо значення коефіцієнтів надходження перевищують значення коефіцієнтів вибуття, то це означає, що на підприємстві відбувається накопичення власного капіталу, та навпаки.

Наступний крок - аналіз динаміки та структури позикового капіталу (зо­бов'язання підприємства), які представлені в пасиві балансу II, III, IV та V розділами.

Якщо за аналізований період зобов'язання підприємства складають 100% поточних, — це є негативний фактор, що свідчить про нераціональну структуру балансу, а також про ризик втрати фінансової стійкості. Залучен­ня довгострокових кредитів для формування майна свідчить про продуману фінансову стратегію підприємства.

Залучення позикових засобів до обороту підприємства - є нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що засоби не «заморожуються» на тривалий час в обороті та своєчасно по­вертаються. В противному випадку може виникнути прострочена креди­торська заборгованість, що в кінцевому підсумку призводить до виплати штрафів, санкцій і до погіршення фінансового стану підприємства.

Таким чином, залучення позикового капіталу в розумних розмірах може поліпшити фінансовий стан підприємства, а в надмірних - погіршити.

У процесі аналізу необхідно вивчити слад, давність виникнення креди­торської заборгованості (рядки пасиву балансу з 520 по 610), наявність, час­тоту та причини утворення простроченої заборгованості поставщикам ре­сурсів, персоналу підприємства за оплату праці, бюджету, позабюджетним фондам, соцстраху і т.д.

При аналізі кредиторської заборгованості необхідно визначити нормаль­ну (допустиму) и невиправдану (прострочену) кредиторську заборгованість, а також розрахувати показники, що характеризують стан кредиторської за­боргованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (К_окз):

Кокз	=	С	=	ряд.040 ф.2
		К3ср		(ряд.620 гр.3 + ряд.620 гр.4 ф.1):2

де

С - собівартість реалізованої продукції (тис.грн);

К3_ср - середня величина кредиторської заборгованості (тис.грн).

Тривалість погашення кредиторської заборгованості (Т_пкз):

Тпкз	=	Т
		Кокз

де Т - звітний період у днях (360, 90, 30 і т.д.).

При аналізі кредиторської заборгованості слід враховувати, що вона є од­ночасно джерелом покриття дебіторської заборгованості. Тому в процесі аналізу необхідно порівнювати суму дебіторської та кредиторської заборго­ваності.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості

Ксдк	=	ДЗ
		КЗ

Позитивно оцінюється покриття дебіторською заборгованістю. Доцільно провести порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості. Результати такого аналізу можуть свідчити, що:

- збільшення або зменшення дебіторської і кредиторської заборгова­ності можуть спричинити негативні наслідки фінансового стану підпри­ємства;

- зменшення дебіторської заборгованості порівняно з кредиторською може бути результатом негативних відносин із клієнтами;

- зростання дебіторської заборгованості порівняно з кредиторською мо­же бути результатом неплатоспроможності покупців.

Огляд ключових категорій і положень

Загальний капітал (вкладений капітал) - це валюта балансу.

Власний капітал складається з акціонерного капіталу і реінвестованого прибутку, за рахунок якого можуть створюватися різні джерела власних за­собів.

Акціонерний капітал складається зі звичайних і привілейованих акцій, причому останні можуть бути як конвертованими, так і неконвертованими.

Перманентний капітал - це сума власного капіталу і довгострокових по­зикових коштів.

Статутний капітал дає можливість встановлювати основну залежність між обсягом грошових коштів, що беруть участь у відтворювальному процесі, і власним капіталом підприємства. Збереження оптимальної величини ста­тутного капіталу є особливо актуальним у зв'язку з високим рівнем інфляції і періодичною переоцінкою основних засобів.

Кредиторська заборгованість, як і дебіторська, підрозділяється на нор­мальну і ненормальну(невиправдану).

При аналізі дебіторської і кредиторської заборгованості складають розра­хунковий баланс.

Золоте правило управління кредиторською заборгованістю полягає в мак­симально можливому збільшенні терміну погашення заборгованості без по­рушення сформованих ділових відносин.

Фінансова гнучкість - здатність підприємства позичати засоби з різних джерел, збільшувати акціонерний капітал, продавати і пере розміщувати ак­тиви, змінювати рівень і характер діяльності підприємства, щоб протистояти несподіваним перервам у надходженні коштів у зв'язку з непередбаченими обставинами.