- •1. Класифікація і оцінка основних засобів.
- •За функціональним призначенням:
- •За використанням:
- •За ознакою належності:
- •2. Облік руху основних засобів.
- •Переоцінка основних засобів.
- •Дані про проведення переоцінки на 01.01.02р.
- •Кореспонденція рахунків з обліку руху основних засобів
- •Амортизація основних засобів.
- •4. Облік ремонту основних засобів.
- •Кореспонденція рахунків з обліку ремонтів основних засобів.
- •5. Інвентаризація основних засобів.
- •Кореспонденція рахунків з обліку інвентаризації основних засобів.
- •6. Облік нематеріальних активів .
- •Кореспонденція рахунків з обліку нематеріальних активів та негативного гудвілу.
- •Інвентаризація нематеріальних активів.
- •Література:
5. Інвентаризація основних засобів.
Інвентаризацію основних засобів слід проводити відповідно до інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, затвердженої від 30.10.98р.
Інвентаризація основних засобів проводиться не раніше 1 жовтня.
Обов’язково проводиться інвентаризація:
Будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів- не менше одного разу на три роки;
Бібліотечних фондів –один раз на 5 років;
Інших основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів – не менше одного разу на рік.
При інвентаризації :
здійснюється перевірка правильності включення до складу основних засобів об’єктів;
здійснюється перевірка правильності використання норм амортизації;
здійснюється перевірка правильності переоцінки оприбуткування раніше не врахованих основних засобів на балансі .
Під час проведення інвентаризації комісія в обов’язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об’єктів та їхні інвентарні номери. У випадку відсутності технічної документації про це вказують в описах (графа –“Примітка”).
Машини, обладнання та інші об’єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із зазначенням інвентарного номера. Присвоєні об’єктам основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися
Основні засоби записуються в описі під найменуванням відповідно до основного призначенння об’єкта. Об’єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, переобладнання, внаслідок чого змінилося його основне призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.
Оцінка виявлених і не врахованих з моменту проведення останньої інвента-ризації об’єктів має бути проведена за дійсною вартістю, а знос слід визначати за справжнім технічним станом об’єктів з оформленням даних оцінки та зносу за відповідним актами.
На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із зазначенням часу введення в екплуатацію та причин, що призвели ці об’єкти до стану непридатності.
Кореспонденція рахунків з обліку інвентаризації основних засобів.
|
Зміст операцій |
Кореспонденція рахунків |
|
Дебет |
Кредит |
||
1 |
Знос списаних основних засобів |
13-1 |
10 |
2 |
Залишкова вартість списаних основних засобів |
97-6 |
10 |
3 |
Сума, підлягає відшкодування винною особою |
37-5 |
74-6 |
4 |
Сума відшкодування, що підлягає сплаті до бюджету |
74-6 |
64-2 |
5 |
Сплачена сума відшкодування винною особою |
30, 31 |
37-5 |
6. Облік нематеріальних активів .
Облік нематеріальних активів здійснюється згідно з положенням стандарту № 8 “Нематеріальні активи” .
Нематеріальні активи – негрошові активи, які не мають матеріальною форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам.
До нематеріальних активів належать придбані права на користування землею, водою, іншими природними ресурсами, товарними знаками, місцем на товарній біржі, вартість програмного забезпечення до комп’ютерів, вартість прав на користування будівлями, права власності на квартири у житлових будинках, іншими об’єктами промислової та інтелектуальної власності, ліцензії на здійснення окремих видів діяльності та оренду будівель та споруд.
Надходження та оприбуткування будь-якого об’єкта нематеріальних активів необхідно підтвердити відповідним первинним документом, у якому вказують детальну характеристику об’єкта, його первісну вартість, термін корисного використання, норму зносу, підрозділ, у якому буде використаний об’єкт, підписи посадових осіб, що прийняли об’єкт, із доданням документів, у яких описується сам об’єкт нематеріальних активів або порядок його використання.
Аналітичний облік ведеться за видами окремих об’єктів нематеріальних активів.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть на рахунку 12 ”Немате-ріальних активи” за первісною вартістю, що складається із фактичних витрат на придбання і приведення до стану, в якому вони придбані для використання із запланованою метою.
Амортизацію окремого виду нематеріальних активів визначають, виходячи із первісної вартості та встановленого терміну їхнього корисного використання (але не більше 20 років, починаючи з дати прийняття на баланс) і затверджують розпорядчим документом керівника підприємства.
Наприклад:
Вартість програмного забезпечення для обліку діяльності на комп’ютері складає 400 грн. Строк використання 5 років. Отже сума амортизації в розрахунку на один рік становить: 400 / 5 =80 грн.
Норма амортизації річна становить: 80 / 400 * 100% = 20%, а на місяць 1,67%
Щомісячно суму амортизації відображають наступними проводками:
Дебет –рахунки обліку витрат виробництва (обігу ), кредит – рахунок 13-3 “Знос нематеріальних активів”.
Нарахування зносу починають з 1-го числа місяця, наступного за місяцем зарахування на баланс підприємства, а за об’єктами, що вибули, припиняють з 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Нарахування зносу за окремими об’єктами нематеріальних активів проводять протягом терміну їх використання, але не більше терміну, за який нараховано знос, що дорівнює первісній вартості нематеріального активу (з врахуванням індексації первісної вартості у випадках, передбачених законодавством).
Гудвіл – комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції, нові технології. Вартість гудвілу – різниця між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів. Якщо сплачена сума перевищує вартість об’єкта, то різницю обліковують на рахунку 19 ”Негативний гудвіл”. При цьому за кредитом відображають цю різницю, а за дебетом ту частину, яка визнана доходом підприємства, що придбало об’єкт.
Якщо частка покупця менша від вартості придбання, то різницю обліковують на субрахунку 12-6 “Гудвіл”.
