План.
1. Класифікація і оцінка основних засобів.
2. Облік руху основних засобів.
3. Амортизація основних засобів.
4. Облік ремонту основних засобів.
5. Інвентаризація основних засобів.
6. Облік нематеріальних активів.
1. Класифікація і оцінка основних засобів.
Облік основних засобів на підприємствах здійснюють відповідно до стандарту N7 “Основні засоби”. До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство отримує з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання ( експлуатації) яких більше одного року.
Облік основних засобів ведуть на рахунках 10 і 11.
Відповідно до діючої класифікації ОЗ групують:
За функціональним призначенням:
а) виробничі – ті, що беруть участь у виробничому процесі і сприяють його здійснені;
б) невиробничі - призначенні для обслуговування комунальних і культурно- побутових потреб працівників.
За галузями н /г : основні засоби промисловості, транспорту, будівництва та інші.
За використанням:
- діючі - ті ,що знаходять в експлуатації
-недіючі - ті, що не використовуються в даний момент у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємств.
- запасні- різне устаткування , що знаходиться в резерві і призначене для заміни основних засобів, що вибули або ремонтуються.
За ознакою належності:
- власні ( за рахунок капіталу, прибутку, цільового фінансування і цільових надходжень).
- орендовані.
За натурально-майновим складом і для потреб бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за дев’ятьма групами:
Основні засоби (рахунок 10):
10-1 земельні ділянки;
10-2 капітальні витрати на поліпшення землі;
10-3 будинки і споруди передавальні пристрої;
10-4 машини та обладнання;
10-5 транспортні засоби;
10-6 інструменти, прилади, інвентар(меблі) ;
10-7 робоча і продуктивна худоба;
10-8 багаторічні насадження;
10-9 інші основні засоби.
Інші необоротні нематеріальні активи (рахунок 11):
11-1 бібліотечні фонди;
11-2 малоцінні необоротні матеріальні активи (спеціальні інструменти, спеціальне пристосування, вартість яких погашають нарахуванням зносу за встановленою нормою з врахування очікуваного способу використання активів);
11-3 тимчасові споруди;
11-4 природні ресурси;
11-5 інвентарна тара;
11-6 предмети прокату;
11-7 інші необоротні матеріальні активи.
У економічних розрахунках використовують такі види оцінок ОЗ:
первісна вартість– собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів, складається з фактичної суми витрат підприємства на придбання, транспортування, монтаж, спорудження, (бухгалтерських непрямих податків), реєстраційні збори, державне мито, ввізне мито, витрати зі страхуванням ризиків;
переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки (індексації);
залишкова вартість – різниця між первісною вартістю та сумою зносу основних засобів.;
Знос необоротних активів - сума амортизації об’єкта з початку їх корисного використання;
справедлива вартість – ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки;
ліквідаціонна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізаціїї (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх експлуатації за відрахуванням витрат, пов’язаним з продажем, ліквідаіцією.
варітсть, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.