Конфлікт по антигенах системи аво між матір'ю I плодом

Групові антигени системи АВО були виявлені Ландштейнером у 1900—1901 р. Чеський учений Янський створив класифікацію груп крові людей відповідно до групових антигенів А та В — 0(1), А(ІІ), В(ІІІ) і АВ(ІV). Надалі було виявлено, що ці антигени містяться не тільки на еритроцитах, але і на лейкоцитах і тромбоцитах, на всіх клітинах організму й у секретах. Також було встановлено, що в плазмі крові містяться природні, а не виниклі в результаті імунної стимуляції, антитіла проти групових антигенів крові. Ці антитіла здійснюють лізіс або аглютинацію еритроцитів і відповідно антигенам А та В, проти яких вони спрямовані, класифікуються як альфа- або бета-ізогемагглютиніни, гемолізіни.

Характерно, що ізогемантитіла в даному випадку індукуються до неіснуючих в організмі людини антигенам. Так, у людини з групою крові 0(1) немає ні А, ні В антигени, але є альфа і бета — ізогемагглютиніни, із групою А(ІІ) — бета- гемаглютинін, з В(ІІІ) — альфа-гемагглютиніни.

Феномен виникнення ізоантитіл до відсутніх групових антигенів крові довго не піддавався поясненню. Потім було вияснено, що вони індукуються в 2-3-місячного плоду в зв'язку з заселенням кишечника мікрофлорою. Таким чином, цей феномен є результатом бактеріальної імунізації. Відомо, що Escherichia coli містить антиген, подібний В-антигену, а Shigella i Salmonella — антигени, подібні як А, так і В-антигену еритроцитів. Природно, що ембріон із груповим антигеном крові А буде імунізуватися і продукувати антитіла проти антигенів кишкової мікрофлори, подібних В-антигену еритроцитів і навпаки, але не будуть утворюватися антитіла проти власного антигену крові. Звідси стає зрозумілим, чому в людей, що містять А та В антигени (група АВ) не міститься в крові ні альфа, ні бета-гемолізінів і, навпаки, при відсутності групових антигенів (група О) у плазмі містяться як ті, так і інші.

Природні антитіла до А- і В-антигенам відносяться до IgМ, вони не проходять через плаценту і не можуть ушкодити еритроцити плоду, на яких можуть бути антигени, відмінні від антигенів матері.

Починаючи з 9-го тижня внутрішньоутробного розвитку еритроцити плоду можуть потрапляти в кровотік матері в зв'язку з можливим змішуванням крові в лакунах трофобласту, що формується. Еритроцити, імунізуючи матір у випадку несумісності по АВО, ініціюють продукцію антигрупових антитіл. Ці антитіла відносяться до ІgG, вони транспортуються через плаценту і, будучи цитотоксичними, пошкоджують клітини крові зародишу, приводячи до гемолітичної хвороби (morbus haemoliticus) плоду і новонародженого.

Частіше усього міжгруповий конфлікт спостерігається в тому випадку, коли в матері група крові 0(1), а в плоду — А(ІІ). Ці групи крові в людській популяції зустрічаються практично з однаковою частотою — 45% і 42% відповідно. Однак міжгруповий конфлікт спостерігається досить рідко — менш, ніж у 10% випадків від загального числа пологів. Це обумовлено тим, що з декількох відомих алотипів А — А1, А2, АЗ, А4, А5, А6 і т.д. імуногенним є тільки алотип А1. Найбільш схильні до впливу цитотоксичних IG альфа-гемолізінів гомозиготні А1А1 ембріони.

Інші види несумісності по системі АВО практичного значення не мають, тому що антиген В не відрізняється імуногенністю і, крім того, групи крові В(III) і АВ(ІV) зустрічаються набагато рідше — у 10% і в 3% випадків відповідно.

Міжгруповий конфлікт спостерігається після 8—10 тижнів вагітності, коли на еритроцитах плоду починають експресуватися групові антигени системи АВО, і клінічне виявляється погрозою переривання вагітності або викиднем. Вдаються до вливання матері різних розчинів (неогемодез, поліглюкін, реополіглюкін) із метою зниження титру альфа— ізоантитіл до антигену А1. Враховуються титри вище 1:10.

Практика показала, що тільки 1-а вагітність при такого роду несумісності загрожує ембріону. При повторній вагітності цитотоксичні IgG рідко виявляють свій негативний вплив на плід. Передбачається, що розвивається захисний механізм при повторній імунізації матері за принципом продукції антиідіотипічних антитіл або блокуючих IgG1, що не ушкоджують плід.

Питання для самоконтролю

1. Iмуннi взаємовiдносини в системах “батько - мати”, “мати - плід”.

2. Імунний статус вагітних.

3. Iмунозалежнi форми безпліддя в шлюбі.

4. Причини та імунологічні механізми утворення антигаметних аутоантитiл у чоловiкiв i жінок, імунодіагностика. Імунологiчнi методи лiкування.

5. Iмуннi конфлiкти в системi “мати–плід”: дiагностика, лiкування, профiлактика.

6. Iмуннi аспекти контрацепцiї.

Тестові завдання