Тести та задачі по темі «Трансплантаційний імунітет»

Тести:

1. Якi рiзновиди трансплантацiї Ви знаєте?

A Аутологiчна

B Сингенетична

C Алогенетична

D Ксеногенетична

E Усi вiдповiдi вiрнi

2 . Що таке аутологiчна трансплантацiя?

A Трансплантацiя мiж двома генетично iдентичними особами

B Трансплантацiя, при якiй донором та реципiєнтом є одна й та ж сама особа

C Трансплантацiя мiж генетично неідентичними особами

D Усi вiдповiдi вiрнi

3. Якi різновиди відторгнення трансплантату Ви знаєте?

A Надгостре

B Гостре клiтинне

С Хронiчне

D Усi вiдповiдi вiрнi

4. Що лежить в основi надгострого вiдторгнення трансплантату?

A Швидка оклюзiя судин трансплантату тромботичними масами, внаслiдок наявностi ранiше утворених антитiл

B Помилка хiрургiв при накладеннi анастомозiв

C Дефiцит С3 компоненту комплементу

D Вродженi особливостi iмунiтету

5. Що лежить в основi хронiчного вiдторгнення трансплантату?

A Розвиток фiброзу та артерiолосклерозу судин трансплантату

B Швидка оклюзiя судин трансплантату тромботичними масами, внаслiдок наявностi ранiше утворених антитiл

C Дефiцит С3 компоненту комплементу

D Усi вiдповiдi вiрнi

6. Що лежить в основi гострого судинного вiдторгнення трансплантату?

A Дефiцит С3 компоненту комплементу

B Розвиток васкулiту з некрозом ендотелiю судин мiкроциркуляторного русла

C Швидка оклюзiя судин трансплантату тромботичним масами, внаслiдок наявностi ранiше утворених антитiл

D Усi вiдповiдi вiрнi

7. Що лежить в основi гострого клiтинного вiдторгнення трансплантату?

A Некроз паренхiматозних клiтин трансплантату, внаслiдок сенсибiлiзацiї iмунної системи реципiєнта

B Некроз судин ендотелiю мiкроциркуляторного русла трансплантата

C Дефiцит С4 компоненту комплементу

D Усi вiдповiдi вiрнi

8. Якi препарати застосовують з метою попередження та лiкування вiдторгнення трансплантату?

A Глюкокортикоїди

B Цитостатики

C Препарати, що пригнiчують активацiю Т-клiтин (циклоспорин А, такролiмус)

D Антилiмфоцитарну сироватку

E Усi вiдповiдi вiрнi

9. Чи можна пригнiчувати процес вiдторгнення трансплантату?

A Нi, вплив на такi складнi iмунологiчнi механiзми неможливий

B Так, можна попереджати i навiть лiкувати процес вiдторгнення

10 Вкажiть на який рiзновид вiдторгнення направленi iмуносупресивнi методи лiкування?

A Надгостре

B Гостре

C Хронiчне

11. При якому первинному iмунодефiцитi показана трансплантацiя кiсткового мозку?

A Тяжка комбiнована iмунна недостатнiсть

B Синдром Вiскотта - Олдрiча

C Синдром Незелоф

D Синдром Оменна

E Дефiцит адгезiї лейкоцитiв

F Синдром Чедiака - Хiгашi

G Усi вiдповiдi вiрнi

12. Трансплантацiйний iмунiтет -

A Набутий активний iмунiтет

B Набутий пасивний iмунiтет

C Природний, вроджений, активний iмунiтет

13. Що не належить до способів попередження вiдторгнення трансплантату?

A Пiдбiр сумісної пари донор - реципієнт за антигенами HLA

B Імуносупресивна терапія

C Антигенспецифiчне пригнiчення реакцiї на алотрансплантат

D Введення антибiотикiв

14. Пацієнт М., 48 років, на 20-й день після пересадки нирки скаржиться на біль у попереку, олігурію, субфебрилітет та пахвинну лімфоаденопатію, загальну слабкість. Лабораторно встановлено підвищення вмісту креатиніну та сечовини, а також збільшення ІРІ за рахунок Т-хелперів. В аспіраті – перевагання лімфоїдних клітин. Що необхідно виключити із запропонованого алгоритму лікування?

1. Зменшені дози імуносупресантів;

2. Дієта із збідненим вмістом солі та білків;

3. Ентеросорбенти;

4. Вітаміни С та Е;

5. Збільшені дози імуносупресантів.

15. Хворому М, 49 років проведено алотрансплантацію нирки. Індекс гістосумісності 75% Після пересадки нирки призначено імуносупресивну терапію. На 16-ий день після операції відкрилася нориця з зеленуватим виділенням і раптово з’явилися ознаки гострої ниркової недостатності. В імунограмі: значне зменшення загальноїго вмісту CD3⁺-та CD4⁺-клітин при підвищенні числа CD8⁺-та CD19⁺-лімфоцитів, ІРІ=0,8. Що загрожує хворому?

1. Гостра криз авідторгнення;

2. Надгостра криза відторгнення;

3. Хронічна криза відторгнення;

4. Інфекційне ускладнення;

5. Медикаментозний гломерулонефрит.

16. Хворому Н., 47 років проведено алотрансплантацію печінки. Індекс гістосумісності 65%. На 4-ий день післяопераційного періоду з’явився біль у правому підребер’ї, нудота, підвищення t до 38,1⁰С. Імунограма: збільшення кількості CD3⁺- та CD4⁺-клітин на тлі зменшення CD8⁺-лімфоцитів, ІРІ- 2.2. У пункційному аспіраті: переважають Т- хелпери, високий рівень ІЛ-2. Що загрожує хворому?

1. Гостра криза відторгнення;

2. Надгостра криза відторгнення;

3. Хронічна криза відторгнення;

4. Інфекційне ускладнення;

5. ЦМВ- гепатит.

Задача

Три доби тому проведено алотрансплантацію донорської нирки пацієнту К. з вторинно зморщеною ниркою, 44 років, інженеру за фахом.

НLА- фенотип реципієнта: А1,А24; В7,В13; С4,С13; DR2, DR 6;

НLА- фенотип донора: А1,А2; В5,В7; С6,С18; DR1, DR 3.

Хворий скаржиться на біль у ділянці трансплантату, озноби, що змінюються відчуттям холоду, зменшення сечовиділення.

Об’єктивний статус. Стан реципієнта середньої тяжкості. Нормостенічної статури, помірної вгодованості. Шкіра звичайного кольору, тургор знижений, суха. Видимі слизові оболонки блідо-рожеві. Пахові лімфовузли збільшені, рухливі, неболючі. Температура тіла 38,2°С.

Грудна клітка звичайної форми і розмірів. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук, при аускультації – дещо послаблене везикулярне дихання. Межі серця в нормі. Тони серця глухі, ритмічні. Пульс 96 уд. за хв., АТ 160/80 мм рт.ст. Язик вологий, обкладений брудно-білим нальотом. Живіт здутий, приймає участь в акті дихання, м’який, болючий у проекції пересадженого органа. Нижній край печінки на 3 см виступає з-під реберної дуги по правій середньоключичній лінії, рівний, не болючий при доторкуванні. Селезінка без особливостей, відрізки товстої кишки здуті, чутливі при пальпації. Симптом Пастернацького позитивний зліва. Діурез до 200 мл/добу. Випорожнення в нормі

Лабораторні дані. Загальний аналіз крові: гемоглобін 112 г/л, еритроцити 3,2 х 10¹²/л, лейкоцити – 10,4 х !0⁹/л, ШОЕ 21 мм/год.

Біохімічне дослідження крові: загальний білок 48 г/л, СРБ “+++”, АЛТ 4,5, АСТ – 0,5 ммоль /час х л; креатинін 2,0, сечовина 9,8 ммоль/л.

У загальному аналізі сечі – ознаки сечового синдрому.

Дата

Лейкоцити

Еозино філи

Базофіли

Паличко-ядерні

Сегменто- ядерні

Моно цити

Лімфоцити

норма

4-8 х !09/л

1-5 %

0-1 %

1-6 %

47-72 %

3-11 %

19-37 %

5,5

4

1

8

61

6

42

Імунологічні показники

Значення

Норма

Лімфоцити (в 1мкл)

абс. число / %

2310 / 42

800-3600 /19-37

Т-лімфоцити (СD 2,CD3)

абс. число / %

1548/ 57

600-1600 / 40-80

Т-хелпери (CD 4)

абс. число / %

1297 / 47

400-800 / 30-40

Т-супресори/кілери (CD 8)

абс. число / %

254/ 10

200-400 / 10-40

ІРІ ( Т-х / Т-с )

5,09

В-лімфоцити (CD 22 )

абс. число / %

924/ 38

200-400 / 15-20

Імуноглобуліни (г/л)

G

23,4

10-15

A

1,69

1,0-1,5

M

1,91

0,8-1,2

Цирк. імун. комплекси (ЦІК) (один.оптичн.щільності )

0,23

0,04-0,09

Фагоцитарний індекс (ФІ)

76

40-70 %

Фагоцитарне число (ФЧ)

7,1

2-8

Природні кіллери (CD 16) абс. число / %

116/ 5

72-443 / 5-15

В аспіраті, отриманому з трансплантату, виявлено перевагання СD4+ та СD8+клітин, високу концентрацію ІЛ-1 та -2.

Що загрожує хворому? Чим обумовлений даний стан? Ваша тактика щодо лікувальних заходів.

Задача

Хворому М., 36 років, маляру за фахом, проведено алотрансплантацію донорської нирки.

НLА- фенотип реципієнта: А1,А2; В5,В7; С3,С11; DR3, DR 8;

НLА- фенотип донора: А2,А3; В5,В14; С4,С9; DR1, DR 3.

Після пересадки органу пацієнту було призначено імуносупресивну терапію відповідно до ступеня гістосумісності та вихідного імунного статусу реципієнта.

На сьомий день після операції у хворого спостерігається підвищення температури, озноби та почуття жару, нагноєння артеріально-венозного шунта, біль у ділянці трансплантату, зменшення сечовиділення.

Об’єктивний статус. Стан реципієнта середньої тяжкості. Гіперстенічної статури, надмірної вгодованості. Шкіра звичайного кольору, тургор знижений, суха. Видимі слизові оболонки блідо-рожеві. Пахові лімфовузли збільшені, рухливі, не болючі. Температура тіла 39,4°С.

Перкуторно над легенями ясний легеневий звук, при аускультації – дещо послаблене везикулярне дихання, хрипів немає. Межі серця в нормі. Тони серця глухі, ритмічні. Пульс 104 уд. за хв., АТ 140/60 мм рт.ст. Язик вологий, обкладений брудно-білим нальотом. Живіт здутий, приймає участь в акті дихання, м’який, болючий у проекції пересадженого органа. Нижній край печінки на 2,5 см виступає з-під реберної дуги по правій середньоключичній лінії, рівний, не болючий. Селезінка без особливостей, відрізки товстої кишки здуті, чутливі при пальпації. Симптом Пастернацького позитивний зправа. Діурез до 500 мл/добу. Випорожнення в нормі

Лабораторні дані. Загальний аналіз крові: гемоглобін 102 г/л, еритроцити 3,0 х !0¹²/л, лейкоцити – 12,4 х !0⁹/л, ШОЕ 32 мм/год.

Біохімічне дослідження крові: загальний білок 52 г/л, СРБ “++++”, АЛТ 3,3, АСТ – 2,8 ммоль /час х л; креатинін 2,4, сечовина 10,5 ммоль/л.

У загальному аналізі сечі – ознаки нефротичного синдрому (білок – 3,5 г/л).

Дата

Лейкоцити

Еозино-філи

Базофіли

Паличко-ядерні

Сегменто- ядерні

Моноцити

Лімфоци-ти

норма

4-8 х !09/л

1-5 %

0-1 %

1-6 %

47-72 %

3-11 %

19-37 %

11,4

5

1

21

37

10

22

юні – 4%

Імунологічні показники

Значення

Норма

Лімфоцити (в 1мкл)

абс. число / %

2508 / 22

800-3600 /19-37

Т-лімфоцити (СD 2,CD3)

абс. число / %

1580/ 63

600-1600 / 40-80

Т-хелпери (CD 4)

абс. число / %

750 / 30

400-800 / 30-40

Т-супресори/кілери (CD 8)

абс. число / %

828/ 33

200-400 / 10-40

ІРІ ( Т-х / Т-с )

0,9

В-лімфоцити (CD 22 )

абс. число / %

677/ 27

200-400 / 15-20

Імуноглобуліни (г/л)

G

22,7

10-15

A

1,8

1,0-1,5

M

2,65

0,8-1,2

Цирк. імун. комплекси (ЦІК) (один.оптичн.щільності )

0,21

0,04-0,09

Фагоцитарний індекс (ФІ)

84

40-70 %

Фагоцитарне число (ФЧ)

12,2

2-8

Природні кіллери (CD 16) абс. число / %

201/ 8

72-443 / 5-15

Що загрожує хворому? Чим обумовлений даний стан? Яке додаткове дослідження може підтвердити діагноз? Ваша тактика щодо лікувальних заходів.

VІ .ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

а) навчальна (основна і додаткова):

ОСНОВНА:

1. Лекції: проф.. Дранніка Г.М. завідувача кафедри клінічної імунології та алергології НМУ імені О.О.Богомольця

2. “Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К. : Здоров”я, 2006.-888 с.

1. Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.

2. Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.

А. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.

2. Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.

3. “Клиническая иммунология.” Под ред. Соколова Е.И. - М., “Медицина.” – 1998. - 272 с.

4. Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.

5. Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.

6. Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM

7. Періодичні журнали “Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология», „Ревматологія”, Неврологія”, „Гастроентерологія”, ,„Пульмонологія” 2004-2009 роки видання.

Б) НАУКОВА

1. Ярилин А.А.Основы иммунологии: Учебник. –М.: Медицина., 1999. –608с.

2. Клиническая иммунология. Под. Ред. Г. Лолора-младшего, Т. Фишера и Д. Адельмана. Пер. с англ.- М., Практика, 2000.- 806с.

3. Ройт А., Бростроф Дж.,Мейл,Д. Иммунология. Пер. с англ.- М. Мир, - 2002,-592с.

4. Періодичні журнали “ Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология», „Ревматологія”, „Неврологія” „Гастроентерологія”, „Пульмонологія”, „Ліки України”, „Доктор”, „Мистецтво лікування” 2005-2009рік.

В) МЕТОДИЧНА:

1. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять у медичних вузах (методичний посібник).-К.: “Хрещатик”, 2004.-80 с.

Методичні рекомендації підготував/ла доцент Федорук Г.В.

Методичні рекомендації затверджені на засіданні кафедри клінічної імунології та алергології з секціями дитячої клінічної імунології та медичної генетики НМУ імені О.О. Богомольця

“__” ___________” 200__р. Протокол №

Зав. Кафедрою

Д.м.н. професор Драннік ГМ.