11.2.4.2. Бібліотечний колектор — джерело централізованого постачання бібліотек

11.2.4.2.1. Завдання, типи та структура бібліотечних колекторів

Імбліотечний колектор — це спеціалізоване книготорговельне підприємство, призначене для планомірного книгопостачання біблі- піок. За роки свого існування вони неодноразово змінювали статус, функції, але завжди їх важливим завданням було постачання біб­ліотек новими книгами.

Існує значна кількість бібліотечних колекторів, що в залежно­сті від підпорядкованості, завдань, кола бібліотек, які обслуговую- п.гя, поділяються на універсальні та спеціалізовані. Універсальні комплектують усі бібліотеки, розташовані в межах області, краю не іалежно від їх відомчої підпорядкованості. Ці колектори прода­ють бібліотекам книги з різних галузей знання, різних видів за цільовим призначенням. До універсальних належать також міські колектори, які утворюються у великих містах з метою поліпшення комплектування бібліотек, що функціонують в них. Такі колекто­ри існують в Кривому Розі, Севастополі, Ялті та інших містах.

Спеціалізовані колектори обслуговують бібліотеки певного типу чи виду (наукові, технічні, шкільні) або певного відомства.

На універсальні бібліотечні колектори покладені завдання: пла­нове комплектування бібліотек з урахуванням їхнього типу, куль- іурно-економічного профілю району, національного складу насе­лення; здійснення методичної та консультаційно-бібліографічної допомоги бібліотекам; широка реклама і пропаганда творів друку.

Зазначені завдання зумовлюють функції бібліотечного колекто­ра: обслуговування діючих бібліотек згідно з укладеним догово­ром; створення книжкового фонду нових бібліотек; вивчення їх по­треб і надання пропозицій книготоргу щодо видання та перевидан­ня необхідної літератури; надання методичної і консультаційно- бібліографічної допомоги бібліотекам шляхом використання різних методів і форм роботи; здійснення централізованої обробки нової літератури; забезпечення бібліотек предметами друкованої бібліо­течної техніки.

51

Виконанню завдань і функцій, покладених на колектор, сприяє структура, тобто певна кількість відділів відповідно до обсягу його роботи. Загальними для більшості бібліотечних колекторів є відділи: консультаційно-бібліографічний, комплектування, книж­ковий склад, централізованої обробки, бібліотечної-техніки. В за­лежності від кількості бібліотек, що обслуговує колектор, їх типів, тематики комплектування може створюватися кілька відділів ком­плектування або групи (сектори) в самому відділі. Так, може бути відділ комплектування дитячих та шкільних бібліотек, бібліотек вищих навчальних закладів, технічних тощо. В окремих колекто­рах створюються відділи для розповсюдження нереалізованих своє­часно творів друку (вільного комплектування).

З*

Завдання, функції, структура колекторів регламентовані типо­вим положенням про бібліотечний колектор, а організація роботи з бібліотеками — інструкцією про комплектування бібліотек у біб­ліотечних колекторах.

II.2.4.2.2. Організація комплектування бібліотек у бібліотечному колекторі

Спільна робота бібліотеки і колектора розпочинається з укла­дання договору, що є юридичною основою їх відношень. Кожний колектор на підставі типової форми договору створює такий доку­мент, виходячи з місцевих умов. У договорі мають знайти відобра­ження обов'язки колектора та бібліотеки, загальні витрати бібліо­теки на комплектування на рік з розподілом їх за кварталами, галузями знань. Окремо зазначаються кошти на бібліотечну тех­ніку. Тут також мають бути застереження про санкції щодо пору­шення договірних умов.

Договір укладають лише з бібліотеками, зареєстрованими у ви­конавчому комітеті місцевих Рад народних депутатів і мають штат­ну одиницю бібліотекаря. Він складається у двох примірниках (для бібліотеки і колектора) і поновлюється щорічно. Дійсним є договір, підписаний директором колектора, завідуючим бібліотекою або керівником закладу, якому вона належить, а також скріплений печатками. Кожний договір має певний номер, що є умовним позна­ченням бібліотеки і використовується в різних облікових доку­ментах.

Згідно з договором бібліотека передає до колектора тематико- типологічиий план, що дає змогу більш поглиблено вивчати запити бібліотек, здійснювати якісний відбір документів, надавати ціле­спрямовану допомогу в комплектуванні.

Бібліотеки можуть комплектуватися в колекторі очно або заоч­но. При очному комплектуванні їх працівники мають постійно і сис­тематично, відповідно до складеного розпорядку, відвідувати колектор з метою ознайомлення з новими надходженнями, одер­жання консультацій тощо. Заочне комплектування передбачає зв'язок колектора з бібліотеками за допомогою пошти, періодич­них зустрічей на семінарах, а також налагодження контактів з ме­тодичними центрами. Безумовно, очне комплектування дає повнішу інформацію про видані документи, поширює світогляд бібліотекаря, сприяє поліпшенню якісного складу фонду -бібліотек. Ці риси не­придатні заочному комплектуванню. Тому колектори все частіше використовують форми очного комплектування з тими бібліотека­ми, що не мають змоги відвідувати його систематично. Серед бібліо­тек району виділяється одна, куди в певні дні приїздять працівни­ки колектора із зразками нових надходжень. Для бібліотечних працівників заздалегідь готуються огляди літератури, інформацій­ні повідомлення. Таким чином, бібліотечні колектори створюють рівні умови бібліотекам для комплектування їхніх фондів.

Правильно здійснити замовлення на літературу і її розподіл між МГіліотеками колектору допомагає Рада з комплектування — сус­пільний орган, який має сприяти поліпшенню комплектування фон- м і її бібліотек. У складі Ради важливо забезпечити наявність пред- . цінників як колектора, так і бібліотек різних типів, що він обслу- і іімуе. Від бібліотек у Раді беруть участь працівники методичних ні и і рів відповідної мережі. Частіше це обласна бібліотека, цен- іріільна наукова бібліотека вищих навчальних закладів, відділ на­рікшої освіти тощо.

Рада виконує певні функції: здійснює вивчення виробничо-еко- нимічного і культурного профілю області; надає допомогу в скла- ліііші попереднього замовлення бібліотек і зведеного замовлення колектора; вивчає фонди бібліотек; сприяє координації комплек- іунання між ними; бере участь у розподілі видань, що надійшли в обмеженій кількості примірників, або не замовлених бібліотеками, ріиглядає спірні питання. Робота Ради планується. Активна її ді­яльність сприяє правильному розвитку фондів регіону, дає змогу шнобігти конфліктним ситуаціям між колектором і бібліотеками.

Бібліотечний колектор комплектує бібліотеки лише виданнями, що були замовлені. Забороняється надсилати до бібліотек не за­мовлені документи. У випадку, коли в комплекті літератури, що надійшла з колектора, є такі видання, бібліотека має право повер­нути їх. Вартість повернених книг, витрати щодо пересилки спла­чує колектор.

Щоправда, є видання, які не знаходять відображення в планах видавництв, а за своїм змістом, актуальністю мають своєчасно дово­дитися до читачів. Такі видання за узгодженням Ради з комплекту­вання колектор надсилає в бібліотеки без замовлення відразу піс­ля надходження. В цьому випадку колектор інформує бібліотеки про рішення Ради і кількість примірників, виділених для них.

Бібліотечний колектор приймає попередні замовлення на підста­ві річних планів випуску літератури окремих видавництв або планів редакційної підготовки випуску літератури. Додаткову інформацію для попередніх замовлень бібліотеки одержують з бюлетенів, блан­ків для замовлень, щорічних списків книг бібліотечної серії. Необ­хідні для попереднього замовлення інформаційні видання бібліоте­ка одержує у бібліотечному колекторі і повертає туди заповнені бланки або талони «Замовлення». Робота з попередніми замовлен­нями є однією з важливих у діяльності колектора. Вона дає змогу не лише цілеспрямовано комплектувати бібліотеки, а й вивчати їх запити, потреби в літературі.Необхідність надавати консультаційно-бібліографічну допомогу бібліотекам обумовила використання в роботі колекторів такої фор­ми, як «групи колективного комплектування». Такі групи утворю­ються відповідно до типу і виду бібліотеки. Це можуть бути групи комплектування міських або районних ЦБС, шкільних, дитячих та юнацьких бібліотек. Така диференціація при утворенні груп ство­рює можливість колектору краше вивчати запити, ураховувати спе­цифіку під час підготовки оглядів, зустрічей, тобто здійснювати

більш цілеспрямовану роботу. Роботу з «групами» веде консульта- ційно-бібліографічний відділ.

Заняття груп проводяться згідно з графіком, складеним на квар­тал із зазначенням днів у кожному місяці. Працівники бібліотек, розташованих в обласному центрі, відвідують колектор двічі ні місяць, а з міст області — не рідше одного разу. На заняття запро­шуються завідуючі бібліотеками або відділами комплектування, Зміст і форми проведення занять різноманітні в різних колекторах, але здебільшого — це огляди та виставки нової літератури, знайом­ство з видавничими планами. На заняття можуть запрошуватися фахівці видавничої справи, письменники. Мета занять — уточнення попередніх замовлень, знайомство з новими виданнями і особливі­стю їх пропаганди.

Чимало колекторів використовують таку форму роботи, як ком­плектування за зразками. В такому випадку працівники колектора на спеціальних вітринах розкладають всі надходження за певний час. У кожному виданні є картка, де зазначені бібліотеки і їх попе­редні замовлення. Бібліотекарі, знайомлячись з новими виданнями, уточнюють кількість замовлених примірників, вносять зміни у за­мовлення тощо. Вони також одержують відомості для інформуван­ня читачів про нові надходження. Така форма роботи дає змогу бібліотекарям знайомитися з усім асортиментом одержаних колек­тором видань. Ця форма не виключає необхідність особистих спіл­кувань між працівниками бібліотек і колекторів. Такі взаємовідно­сини сприяють розповсюдженню наукових, професійних знань, під­вищенню загальної культури людей.

У відділі комплектування бібліотечного колектора для кожної бібліотеки виділено полицю, де збираються документи, замовлені бібліотекою. Відвідуючи заняття груп, бібліотекарі ретельно пере­глядають їх, звіряють із замовленням. На такий комплект літера­тури складається рахунок (накладна), яка надсилається в бібліо­теку разом з документами.

Значну допомогу колектору надає розмножувальна та інша тех­ніка. На жаль, ще не всі колектори мають необхідні приміщення і поліграфічні можливості, щоб повністю задовольнити потреби бібліотек. Досвід окремих бібліотечних колекторів у цьому напрям­ку стверджує необхідність якнайширшого його розповсюдження.