11,2.5.2. Види комплектування

Комплектування бібліотечного фонду — складний, безперерв­ний процес, який в залежності від наявних умов кожної бібліотеки набуває певної специфіки. Перш за все, вона обумовлена типом бібліотеки: комплектування наукових бібліотек відрізняється від комплектування масових, дитячих від дорослих, універсальних від спеціальних, фондів філіалів від єдиного фонду ЦБС в цілому тощо. Суттєві відміни існують при комплектуванні книжкових, журналь­

н

о

ній, патентних та інших фондів. Певні відміни має процес комплек- іутмнни фонду і новоствореної бібліотеки.

Сукупність і послідовність роботи з комплектування фондів іи.і'іиою мірою залежить також від того, чи здійснюється відбір І придбання нововиданих документів, чи документів, які вийшли нянька років тому. Поповнення фонду новими документами потре- 6>ч додаткових технологічних операцій в порівнянні з придбанням нидаїїь за минулі роки. Саме цю часову ознаку і покладено в осно- |у сучасної класифікації видів комплектування. У відповідності до ІІСЇ прийнято розрізняти три основні види комплектування: почат­ім 'Не, поточне і ретроспективне.

Початкове комплектування—це відбір і первісне придбання мінімуму документів, склад і обсяг яких достатні для відкриття біб­ліотеки.

Поточне — це відбір і поповнення наявного фонду бібліотеки новими документами в міру їх видання.

Ретроспективне — відбір і поповнення наявного фонду докумен­тами, виданими...минулими роками, зовсім відсутніми в бібліотеці чи наявними в недостатній кількості примірників.

Оскільки поточне та ретроспективне комплектування носять по­стійний безперервний характер, здійснюються у повсякденній прак­тиці бібліотек, їх вважають переважаючими.

Структура і зміст кожного з видів комплектування становить викінчену систему технологічних операцій, яка має загальні харак­терні риси, але разом з тим і певну специфіку. Спільним для всіх видів комплектування є те_а що для їх здійснення необхідно добре знати і враховувати завдання бібліотеки, її тип і вид, особливості і перспективи розвитку економічного і культурного профілю району обслуговування, склад і потреби читачів, склад фондів бібліотек інших систем і відомств, що знаходяться поряд ЦБС, можливості координації комплектування тощо. Крім того, всі види комплекту­вання базуються на чіткому відборі найкращих у науковому і ху­дожньому відношенні творів друку та інших документів. Початкове, поточне та репроспективне комплектування здійснюють при актив­ному використанні бібліографічних посібників. На допомогу усім видам комплектування в бібліотеці ведеться спеціальна картотека.

Разом з тим, кожний вид комплектування має свою специфіку виконання.

ІІ.2.5.3. Поточне комплектування

Поточне комплектування відіграє важливу роль у формуванні існуючого бібліотечного фонду. Якщо він поповнюється новими творами друку чи іншими документами нерегулярно, він згодом збіднюється в кількісному і якісному відношенні, внаслідок чого читачі втрачають інтерес до цієї бібліотеки.

Об'єктом поточного комплектування є нові видання, які бібліо­тека має придбати оперативно, з належною повнотою і в достатній кількості примірників.

Щоб поточпе комплектування здійснювалось оперативно і бел прогалин, слід знати, які твори друку та інші документи видано та які готуються до друку. Ці дані можна одержати за умови всебіч­ного вивчення перспективних і поточних бібліографічних та інфор­маційних посібників. Для масових бібліотек особливе значення ма­ють такі видання, як анотовані плани видавництва, книготорговель­ні бюлетні, бланк для замовлень на книги видавництв України, газе­ти «Друг читача», бюлетень «Нові видання УРСР», «Літопис книг», «Літопис рецензій», інші літописи та комплекти друкованих карток Книжкової палати України, списки нових видань, що дру­куються в газетах і журналах, а також інформаційні видання (сигнальна інформація, реферативні журнали, експрес-інформація тощо).

Плани видавництв інформують про книги, які мають вийти на­ступного року. Література в них систематизується у відповідності до тематики видань, що готуються до друку. Запис кожного видан­ня включає: прізвище та ініціали автора, назву, обсяг книги, ціну, тираж, час виходу книги та коротеньку анотацію. Крім того, кожна книга має порядковий номер позиції, на який посилається видавни­цтво в разі змін у зв'язку з виданням даної книги.

У багатьох планах видавництв є спеціальна рубрика «До уваги працівників бібліотек і бібліотечних колекторів», в якій вказують­ся порядкові номери книг, рекомендованих для придбання міським і районним масовим бібліотекам. Рубрика концентрує увагу бібліо­текарів на найбільш цінних і потрібних книгах, що безумовно сприяє якості відбору та скорочує строки вивчення планів. Однак слід пам'ятати, що ці типові рекомендації не можуть враховувати особливостей кожної бібліотеки та їх фінансових можливостей, тому використовувати їх треба критично, з урахуванням особливо­стей установи.

До кожного плану додається «Замовлення», де перелічені всі назви видань. Після того, як книги відібрані, «Замовлення» від­повідним чином оформлюють і передають до книготорговельної ор­ганізації: бібліотечний колектор чи книгарня.

У масовій бібліотеці нема потреби працювати з усіма планами видавництв. Опрацьовуються, головним чином, ті плани, продукція яких за тематикою і читацьким призначенням найбільш відповідає завданням і профілю даної бібліотеки.

При поточному комплектуванні вивчають книготорговий бюле­тень і бланк для замовлень на книги видавництв України, де вмі­щено інформацію про літературу, яка друкуватиметься або яка тільки-но вийшла з друку. Однак вони не дублюють видавничих планів. Тут повідомляється про книги, нотні видання, кінофотосЬоно- документи, котрі готуються до друку різними видавництвами (крім зазначених у планах видавництв), а також публікуються дані про зміни в планах видавництв (зняття видань з плану, зміни у назві, обсязі, вартості, терміну виходу видань тощо).

Названі видання не мають строгої періодичності і видаються в міру нагромадження матеріалу. Бібліотечні працівники мають сис­тематично працювати з ними, звертаючи особливу увагу на зміст і их розділів, котрі є профільними для їх фонду. Кожне таке видан­ня має спеціальний відрізний талон, який відповідно оформлюють і у встановлені строки надсилають у книготорговельну організацію. Бібліотекарі, що відповідають за якість поточного комплектування, заздалегідь піклуються про своєчасне надходження до бібліотеки замовленої літератури.

З метою виявлення виданих книг, нот та інших творів друку і контролем за їх надходженням бібліотечні працівники використо­вують поряд з перспективними поточні бібліографічні видання.

Кожна бібліотека отримує газету «Друг читача». В ній повідом­ляється про книги, що вийшли з друку за тиждень, вміщуються ог­ляди видань та відгуки на них.

Бібліографічний бюлетень «Нові видання України», який вихо­дить щодекади, інформує про нову літературу, що вийшла з друку. Розділ бюлетня «Книги за декаду» містить інформацію про нові книги з усіх галузей знання та про художні твори. В бюлетені дру­куються плани видання і огляди літератури, випущеної окремими видавництвами, та відгуки на окремі книги. Тут подаються консуль­тації та поради бібліотекарям щодо організації книжкових виста­вок, оглядів тощо. Цінним у «Нових виданнях України» є те, що нова інформація дещо випереджає появу книг у продажу. Це дає змогу бібліотеці своєчасно придбати літературу у книжкових мага­зинах, якщо з тих чи інших причин на неї не було зроблено поперед­нього замовлення.

На допомогу поточному комплектуванню бібліотеки використо­вують і такі видання державної бібліографії, як «Літопис книг», «Літопис рецензій», а також анотовані друковані картки Книжкової палати. Останні з них подають найповнішу та найточнішу інформа­цію про нову літературу, а також є важливим джерелом для пере­вірки і уточнення бібліографічних записів книг, якщо їх взято з ін­ших посібників. Анотації, наведені на друкованих картках, не лише коротко розкривають зміст книги, а й дають їй певну оцінку, вка­зують на читацьке призначення, допомагають бібліотечним праців­никам здійснити відбір кращих видань та виправити допущені в попередніх замовленнях помилки. Перевага друкованих карток по­лягає ще й в тому, що вони замовляються в будь-якому наборі галу­зевих комплектів, що створює можливість бібліотекам пристосува­ти їх до профілю своїх фондів. Крім того, в них представлена цінна інформація про відомчі видання.

Нарешті, певну допомогу в доборі літератури подає інформація, опублікована в інших бібліографічних виданнях. Вони повідомля­ють про появу наукових праць, підручників, довідників тощо.

Систематично і послідовно переглядаючи бібліографічні джере­ла та анотовані друковані картки, бібліотекар виявляє необхідні для бібліотеки твори друку та інші документи з метою їх придбання.

Особливої ретельності потребує поточне комплектування фонду краєзнавчими виданнями. Сюди слід віднести серії книг краєзнавчої тематики: «Бібліотека передового досвіду», «Вчені України — на­родному господарству», «Історія фабрик і заводів», «Охорона на­вколишнього середовища» («Будівельник», «Маяк»), «Бібліотека історичної прози («Дніпро»), «Пам'ятники історичної думки Украї­ни», «Біобібліографія вчених України» («Наукова думка»), «Землі квітучої краса», «Повернені імена», «Скарби музеїв України» («Ми­стецтво»), «Майстри мистецтв України», «Творчі портрети україн­ських композиторів» («Музична Україна»).

Щорічно планують до випуску велику кількість книг, брошур, альбомів, буклетів, листівок, карт і атласів, путівників, присвя­чених окремим областям, містам, районам такі зональні видав­ництва, як «Донбас», «Каменяр», «Карпати», «Маяк» та ін.

Демократизація видавничої справи створює для бібліотек пози­тивні передумови. Видавництвам надано право публікувати не за­плановані до друку видання, які викликали широкий суспільний резонанс після публікації в періодиці, складати перспективні видав­ничі програми за наслідками опитування населення, видавати кни­ги за рахунок авторів. Бібліотеки одержали можливість безпосеред­ньо впливати на тиражі: видавництва враховують думку бібліотек у тиражній політиці. З цією метою представники бібліотек входять до редакційної ради видавництв, що дає змогу швидко доводити соціальне замовлення читачів до плануючих органів і корегувати у відповідності до них видавничі плани.

Крім того, на допомогу поточному комплектуванню краєзнавчих видань масові бібліотеки використовують бібліографічні покажчи­ки, складені республіканськими і обласними бібліотеками: «Історія України за ... рік», «Нові надходження в галузі суспільних наук», «Бібліотекознавство та бібліографія України», «Література про об­ласть за ... рік», «Новини краєзнавчої літератури» тощо.

Нарешті, бібліотечні працівники слідкують за інформацією різ­номанітних громадських альтернативних видавництв з метою при­дбання кращих краєзнавчих видань у свої фонди.