16.Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.

3. Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання - науки, культури, техніки, називаються термінами. Терміни позбавлені образності.

Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється з активної лексики (діловодство, справочинство), запозичується з інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фотокамера, фототелеграф).

Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках.

Кожна вузька галузь науки має свої терміни. Проте деякі терміни мають кілька значень. Наприклад, справа – означає і один документ і сукупність документів; інше значення має словосполучення юридична справа. Правильне значення того чи іншого терміна допомагає з’ясувати контекст. При утворенні похідних форм терміна необхідно користуватися лише тими формами, які подаються в словнику, бо вільне словотворення може стати причиною неправильного використання і сприймання.

Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення: фронт, фактор. Це ускладнює розуміння змісту документа.

Отже, терміни кожної сфери науки потребують особливої уваги, постійної робити зі словником.

Можна виділити такі основні групи термінологічної лексики:

• математичну (множення, кут, квадрат);

• фізичну (молекула, електрон, енергія);

• електротехнічну (контакт, струм, заземлення);

• радіотехнічну (антена, радіоцентр);

• літературознавчу (драма, поема, сюжет, персонаж);

• лінгвістичну (фонема, діалект, парадигма)

• філософську (базис, метафізика, діалектика);

• фінансову (банк, кредит, баланс);

• хімічну (азот, водень, іонізація, оксиди);

• біологічну (рецептор, клітина, тичинка);

• медичну (хірургія, ін’єкція, пеніцилін);

• музичну (соло, тріо, октава);

• морську (катер, боцман, кубрик);

• залізничну (купе, експрес, тамбур);

• спортивну (футбол, тайм, шахи).

1. Професіоналізми – слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, культури, виробництва професіоналізми виступають як синоніми до вже існуючих термінів. Але на відміну від термінів вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, слова і звороти з галузі шахтарської справи (штрек, терикон, видавати на гора); зі сфери комп’ютерної технології (курсор, дискета, вінчестер); з мовлення мисливців, рибалок (поплавок, підсадка, гачок, трофей).

Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними.

У межах одного колективу, підприємства може налічуватися безліч нових професіоналізмів. Вони творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів.

Серед найпопулярніших префіксів є :

До-: доукомплектовати, дообладнати;

Недо-: недопромисел, недовнесок;

За-: задебетувати, заорганізувати;

Над-, серед-: надбудова, середвідомчий.

Серед суфіксів найбільш продуктивні –ІСТЬ, -АТ, -АЦІЯ, -АЖ (дискваліфікація, пливучість, листаж). Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні вживання таких слів небажане.