
- •5.Мова і професія.
- •7.Мова і думка. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
- •Складові операції розумової діяльності людини
- •8. Основні закони риторики
- •Закон гармонізуючого діалогу
- •Закон просування та орієнтації адресата
- •Закон емоційності
- •Закон задоволення
- •10.Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
- •11. Основні правила ділового спілкування.
- •12.Мовленнєвий етикет.
- •13. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •16.Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
- •18. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми.
- •19.Багатозначні слова і контексти. Синонімічний вибір слова.
- •17. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).
- •20.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
- •Правила скорочування слів
- •Тема Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників Іменник
- •4. Уживати форму Кл. Відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:
- •Прикметник
- •Особливості використання числівників у ділових паперах
- •Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
- •1 Уникати умовного способу
- •Я вибачаюсь – вибачте мені, прошу вибачення, даруйте
- •23.Синтаксичні норми сучасної української літературної мови
- •Порядок слів у реченні
- •Координація присудка з підметом
- •26.Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •33. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів Статути
- •Положення
- •Інструкції
- •Правила
- •Стилі мови
16.Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
3. Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання - науки, культури, техніки, називаються термінами. Терміни позбавлені образності.
Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється з активної лексики (діловодство, справочинство), запозичується з інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фотокамера, фототелеграф).
Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках.
Кожна вузька галузь науки має свої терміни. Проте деякі терміни мають кілька значень. Наприклад, справа – означає і один документ і сукупність документів; інше значення має словосполучення юридична справа. Правильне значення того чи іншого терміна допомагає з’ясувати контекст. При утворенні похідних форм терміна необхідно користуватися лише тими формами, які подаються в словнику, бо вільне словотворення може стати причиною неправильного використання і сприймання.
Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення: фронт, фактор. Це ускладнює розуміння змісту документа.
Отже, терміни кожної сфери науки потребують особливої уваги, постійної робити зі словником.
Можна виділити такі основні групи термінологічної лексики:
математичну (множення, кут, квадрат);
фізичну (молекула, електрон, енергія);
електротехнічну (контакт, струм, заземлення);
радіотехнічну (антена, радіоцентр);
літературознавчу (драма, поема, сюжет, персонаж);
лінгвістичну (фонема, діалект, парадигма)
філософську (базис, метафізика, діалектика);
фінансову (банк, кредит, баланс);
хімічну (азот, водень, іонізація, оксиди);
біологічну (рецептор, клітина, тичинка);
медичну (хірургія, ін’єкція, пеніцилін);
музичну (соло, тріо, октава);
морську (катер, боцман, кубрик);
залізничну (купе, експрес, тамбур);
спортивну (футбол, тайм, шахи).
Професіоналізми – слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.
У різних галузях науки, культури, виробництва професіоналізми виступають як синоніми до вже існуючих термінів. Але на відміну від термінів вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, слова і звороти з галузі шахтарської справи (штрек, терикон, видавати на гора); зі сфери комп’ютерної технології (курсор, дискета, вінчестер); з мовлення мисливців, рибалок (поплавок, підсадка, гачок, трофей).
Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними.
У межах одного колективу, підприємства може налічуватися безліч нових професіоналізмів. Вони творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів.
Серед найпопулярніших префіксів є :
До-: доукомплектовати, дообладнати;
Недо-: недопромисел, недовнесок;
За-: задебетувати, заорганізувати;
Над-, серед-: надбудова, середвідомчий.
Серед суфіксів найбільш продуктивні –ІСТЬ, -АТ, -АЦІЯ, -АЖ (дискваліфікація, пливучість, листаж). Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні вживання таких слів небажане.