Консумеризм та його інституції

В.А. Павлова, д.е.н., професор

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпропетровськ

Захист прав споживачів стосовно дій продавців як організований рух громадян і державних організацій (консумеризм) почав розвиватися в кінці ХІХ століття в США і Європі як наслідок промислової революції. Виділяють три хвилі споживчої активності [1]: перша на початку 1900 року як відповідь покупців на підвищення цін на продукцію харчової і фармацевтичної галузей; друга – в середині 1930 років була теж викликана підвищенням цін на фоні економічної депресії; третя хвиля активності приходиться на 60-ті роки як наслідок реакції споживачів на потенційно небезпечні товари.

Одержавши міжнародне розповсюдження, рух щодо захисту споживачів набув законодавчої основи через організацію інституційних утворень.

У жовтні 1946 р. за рішенням ООН була створена Міжнародна організація зі стандартизації (ISO). Вищим органом ISO є Генеральна асамблея. В рамках Генеральної Асамблеї функціонують комітети: STACO – Комітет з вивчення наукових принципів стандартизації; PLACO – технічне бюро; CASCO – Комітет з оцінки відповідності; INFCO – Комітет з науково-технічної інформації; DEVCO – Комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються; COPOLCO – Комітет із захисту інтересів споживачів; REMCO – Комітет зі стандартних зразків [2].

Для забезпечення захисту прав споживачів, надання громадянам консультацій щодо споживчих прав, забезпечення отримання компенсацій у разі їх порушення створена система інституційних утворень.

Міжнародна організація “Consumers International” – СІ заснована у 1960 р. групою національних споживчих організацій під назвою “Міжнародна організація споживчих спілок” підтримує, поєднує та представляє споживчі групи та агентства у всьому світі. Її членами є понад 220 організацій у 115 країнах. Ця інституція розв’язує питання, що пов’язані з розробкою стандартів на продукцію та послуги, охороною здоров'я та прав пацієнтів, екологією та відповідальним спожи­ванням, а також регулюванням міжнародної торгівлі та сус­пільних послуг.

Європейські організації споживачів – це федерації на­ціональних споживчих організацій у країнах–членах ЄС. Вони представляють інтерес європейських споживачів, намагаються впливати на розвиток політики ЄС в їхніх інтересах, підтримувати та захищати інтереси всіх споживачів у Європі. На сьогодні дві європейські організації мають право на отримання фінансування від Комісії, призначене на забезпечення здійснення ними своєї діяльності: АNЕС і ВЕUС.

АNЕС (Європейська асоціація координації спожи­вчого представництва у процесах стандартизації – European Association for the Coordination of Consumer Representation in Standardisation) представляє і захищає інтереси споживачів у процесі стандартизації та сертифікації, а також у процесі формування політики та розроблення законодавства, пов'язаних зі стандартизацією. АNЕС було створено у 1995 р. як неприбуткову організацію, згідно з законами Бельгії. Вона представляє споживчі організації у державах – членах Європейського Союзу та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ – EFТА). Секретаріат, який розміщується у Брюсселі, координує діяльність мережі, що об'єднує понад 200 споживчих представників зі всієї Європи. Експерти АNЕС беруть безпосередню участь у роботі понад 80 технічних комі­тетів, робочих груп і політичних органів європейських і міжнародних органів стандартизації.

ЄБСС (Європейське бюро споживчих спілок – Bureau Europen des Unions de Consommateurs, BEUC) створено у 1962 р. споживчими організаціями Бельгії, Люксембурга, Франції, Нідерландів, Італії та Німеччини. Загально-європейська асоціація, яка розміщується у Брюсселі, стала однією з найперших лобістських організацій, які створено з метою впливу на процеси прийняття рішень. Кількість лобістських організацій безперервно зростає і на сьо­годні перевищила 15000. Більшість із цих лобістських організацій існують для захисту комерційних, промислових і сільськогосподарських інтересів. Для досягнення цієї мети, ЄБСС отримує фінансування від своїх членів, а також гранти від Європейського Союзу, що дає змогу виконувати завдання, пов'язані з розвитком основних прав споживачів.

ЄБСС вивчає всі рішення, програми та події у Євро­пейському Союзі, що можуть вплинути на споживачів.

Окрім лобіювання, воно також формально представ­ляє споживачів у процесі прийняття рішень. Бюро має свого представника у Європейській консультативній споживчій групі (ЄКСГ – ЕССG), а експерти з його організацій – учасників беруть участь у різних дорадчих групах Європейської Комісії.

Україна з 1993 року є членом Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) і Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), з 1997 року – Міжнародної організації із законодавчої метрології (ОLML) і членом-кореспондентом Європейського комітету зі стандартизації (CEN).

Розвиток консумерських інституцій особливо важливий в сучасних умовах, коли безпека споживання стає одним з найбільш значущих факторів забезпечення життєдіяльності людини та її здоров’я. Виходячи з цього, захист прав споживачів в Україні стає державною проблемою, оскільки ця інституція належить до спеціальної функції законодавства в системі захисту внутрішнього ринку. Крім загальних об'єктів захисту, як безпечна продукція, продукція належної якості, захист прав спо­живачів охоплює інформацію для споживачів, право на захист законних інтересів державою, судами, об'єднання в громадські організації тощо, які є самостійними об'єктами правового регулювання.

Література:

1. Котлер Ф., Вонг В., Сондерс Дж., Армстронг Г. Основы маркетинга / Пер. с анг. – М. ООО «И.Д. Вильямс», 2008. – 1200 с.

2. Захист прав споживачів в Європейському Союзі та Україні / Спільнота споживачів та громадські об’єднання: аналітичний звіт, 2007. – 36 с.