Створення систем міжнародного технічного регулювання

Д.П. Лойко, к.т.н, професор

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

О.П. Удовіченко,

М.А. Котляр, к.т.н.

ДП «Донецькстандартметрологія»

Технічне регулювання - вирішення правових відносин при встановленні, застосуванні й виконанні обов'язкових вимог до продукції й пов'язаних з нею процесів, персоналу, органів, а також контроль за їхнім дотриманням – у різних країнах має свої особливості. Ці особливості обумовлені створенням національних систем стандартизації, метрології, сертифікації, акредитації в різних історичних, економічних, географічних і інших умовах.

Мета роботи – розгляд формування міжнародних систем технічного регулювання в WTO і ЄС та адаптація Українського законодавства до світових норм і правил.

Міжнародне технічне регулювання формувалося при створенні двох найбільших міжнародних організацій торгівлі – WTO і ЄС.

Інтенсивний розвиток світової торгівлі став можливим завдяки розробці Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947 і ГАТТ 1994). Національні системи регулювання зовнішньої торгівлі більшості держав почали формуватися навколо загальних правових і адміністративних норм, викладених в ГАТТ. ГАТТ/ WTO відіграє роль багаторівневого торговельного договору для 150 держав, що брали участь у ньому, заміняючи (доповнюючи) громіздку систему двосторонніх торговельних договорів. По суті, відбувається процес створення уніфікованого правового простору, що став основою для розвитку світової торгівлі. Основні нормативно-правові документи WTO – це угоди

• Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГATT 1994)

• Генеральна угода по торгівлі послугами (ГАТС)

• Угода про технічні бар'єри в торгівлі (ТБТ)

• Угода по сільському господарству

• Угода по застосуванню санітарних і фітосанітарних норм

• Угода про інтелектуальну власність

Створення принципів вільної торгівлі, ліквідація нетарифних торговельних бар’єрів у Європі здійснюється завдяки системі технічного регулювання, починаючи з 1957 року. В 1993 р. у Європейському Союзі склалася сучасна система технічного регулювання, заснована на Новому й Глобальному підходах. Починаючи з цього періоду, основними нормативними документами на продукцію й процеси, пов'язані з нею, є директиви, обов'язкові для виконання у всіх країнах ЄС.

Підтвердження відповідності проводиться згідно з єдиною концепцією, що передбачає використання в директивах стандартизованих методів підтвердження відповідності - модулів, які являють собою комбінації процедур перевірки відповідності на різних етапах виробництва. Ці етапи відносяться до проектування й виробництва продукції.

Формування сучасної системи міжнародного технічного реформування супроводжувалося створенням міжнародних і європейських органів і організацій із стандартизації, метрології, оцінки відповідності управління якістю. Ці органи й організації проводять велику практичну діяльність з гарантування безпеки і якості продукції в усьому світі.

Уніфікація норм, правил, вимог, випробувань, єдиних в усьому світі, запропонована в проекті ISO в 2001 р. як « Мрія 1/1/1». Її сутність полягає в усуненні різноманітності в стандартах, у виключенні повторів у випробуваннях і в процедурах підтвердження відповідності.

У травні 2008 р. Україна вступила в WTO і зобов'язалася адаптувати своє законодавство відповідно до вимог WTO до 2012 р.

В Україні в цей час проводиться значна робота з реформування технічного регулювання відповідно до вимог ЄС. Найважливішим завданням на 2011 р. було приєднання України до ЄС в якості її асоційованого члена, що відкриває шлях в зону вільної торгівлі.

Таким чином, у світі відбуваються процеси створення структур, спрямованих на подальше поглиблення й розширення меж співробітництва між країнами із застосуванням режиму найбільшого сприяння і добросовісної практики в міжнародній торгівлі. При цьому ключова роль відводиться новим нормам, правилам і підходам з технічного регулювання, які знаходять широке практичне застосування.