Оцінка антиоксидантних властивостей водно-спиртових екстрактів чайної сировини

І.А. Оносова, к.е.н., доцент

О.В. Кузьмін, к.т.н

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

З.П. Рачинська, аспірант

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

«Полтавський університет економіки і торгівлі», м. Полтава

Антиоксиданти - речовини, здатні гальмувати процеси радикального окислення органічних та високомолекулярних сполук, і тим самим знижувати вихід продуктів окислення: гідроперекисів, спиртів, альдегідів, кетонів, жирних кислот, тощо. Це є дуже важливим, оскільки вільні радикали в організмі людини стають причиною передчасного старіння, променевої хвороби, токсикозів, захворювань серцево-судинної системи, різних видів злоякісних пухлин, нейродегеративних захворювань (паркінсонізм, хвороба Альцгеймера та ін.). Споживання природних антиоксидантів сприяє зниженню інтенсивності вільнорадикальних процесів, що ведуть до виникнення та прогресування великої кількості таких небезпечних захворювань.

В даний час велика увага приділяється розробці горілок з використанням рослинної сировини, які б сприяли не тільки зниженню токсичної дії на організм людини, а й мали профілактичну спрямованість.

З метою оцінки можливості використання чайної сировини було проведено дослідження окислювально-відновного потенціалу водно-спиртових екстрактів наступних зразків: Мате Че Гевара, Ройбуш, Ройбуш зелений, Ханібуш, Ханібуш зелений, Катуаба, Ланачо Мачо Гроссо, Чай зелений, Чай чорний.

Дослідження антиоксидантів проводилось у двох напрямках: визначення складу речовин, здатних виконувати функції антиоксидантів, і визначення загальних антиоксидантних властивостей об'єктів. 

Виходячи із завдання і об’єктів дослідження було розроблено метод екстрагування чайної сировини водно-спиртовим екстрагентом. Чайну сировину подрібнювали. Наважку 10 г подрібненої сировини переносили у скляні флакони темного скла, заливали 100 мл водно-спиртової суміші з об'ємною часткою етилового спирту 40%. Флакони закривали кришками і розміщували у сухоповітряному термостаті Durocell на 48 годин при температурі 40 ºС для прискорення настоювання. Отримані настої охолоджували до кімнатної температури.

Для оцінки окислювально-відновного потенціалу використовували метод, запропонований. І. Прилуцьким, заснований на різниці ОВП в неактивних неорганічних розчинах і складних біохімічних середовищах.

В результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що всі екстракти чайної сировини містять антиоксидантні системи. Величина відновної здатності досліджуваних екстрактів є позитивною і знаходиться в межах від 123,2 (ханібуш) до 249,0 мВ (чай зелений листовий).

У відповідності до класифікації всі досліджені водно-спиртові настої мають можуть бути розподілені на дві групи:

• екстракти із середньою відновлювальною здатністю (120-160 мВ) – Ройбуш, Ройбуш зелений, Ханібуш, Ханібуш зелений, Ланачо Мачо гроссо;

• екстракти із високою відновлювальною здатністю (понад 160мВ) - Мате Че Гевара, Катуаба, Чай зелений, Чай чорний.

Найбільшу антиокислювальну здатність серед досліджених зразків мають водно-спиртові настої зеленого чаю.