Аналіз нормативної документації, що регламентує безпечність єпоксидних клеїв

О.С. Попова, аспірант

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

Сучасний стан розвитку полімерних клеїв супроводжується впровадженням епоксидних клеїв практично в усі галузі промисловості України. Сьогодні епоксидні клеї та герметики – обов’язковий атрибут при виконанні широкого спектру будівельних робіт.

Розширення та оновлення асортименту сировини для епоксидних клеїв з одного боку дозволяє задовольнити потреби споживачів в сучасних високоефективних клеючих засобах, з іншого боку збільшує вірогідність виникнення небажаних результатів при використанні клеїв у побуті. Безпечність застосування клеїв обумовлена їх хімічною безпечністю, тобто відсутністю недопустимого ризику здоров’ю та життю людини, що може бути нанесене токсичними речовинами.

З погляду на основні тенденції розвитку технологій виробництва епоксидних клеїв і поліпшення їх споживних властивостей доцільно визначити показники екологічних властивостей клеючих засобів.

Застосування епоксидних клейових матеріалів в умовах, що пов’язані з їх дією на організм людини, регламентуються відповідними гігієнічними вимогами на клеючі засоби, а також їх інгредієнтний склад (смоли, затверджувачі, розріджувачі, наповнювачі тощо). Токсиколого-гігієнічна експертиза матеріалів включає в себе санітарно-хімічні та токсикологічні дослідження. Перед санітарно-хімічними дослідженнями відбуваються органолептичні.

Потенційна безпека клеїв та їх екологічна надійність визначається комплексом санітарно-гігієнічних характеристик.

Дослідження клеїв на їх відповідність санітарно-гігієнічним вимогам визначає проведення санітарно-хімічних досліджень (визначення якісного та кількісного складу речовин, що мігрують з клеїв в середовища, які з ними контактують) та токсикологічних (первинних і повних) досліджень (виявлення можливої токсичної дії окремих компонентів). При токсикологічному визначенні мір небезпеки клеїв використовують загальноприйняті критерії шкідливості хімічних речовин.

Суттєве значення при визначенні санітарно-гігієнічних характеристик клеїв мають також органолептичні, фізіолого-гігієнічні, фізико-гігієнічні, мікробіологічні показники.

Для вивчення і визначення якості, а також проведення товарознавчої оцінки епоксидних клеїв необхідно керуватися нормативною базою.

Регламентуючою нормативною базою, що визначає якість готових виробів, зокрема полімерних клеїв є міждержавний стандарт ГОСТ 30535-97 Клеи полимерные. Номенклатура показателей. Цей стандарт встановлює номенклатуру показників якості полімерних клеїв: показники складу, показники технологічності, показники призначення, показники надійності та довоговічності, показники безпечності. Регламентують такі показники безпечності полімерних клеїв: граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони, безпечність впливу на шкіряний покрив людини, клас небезпеки, горючість, температура спалаху, температура самовспалаху, кисневий індекс.

Визначення класу небезпеки смоли, затверджувача, готового клеючого засобу проводять за ГОСТ 12.1.007–76 Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности при інгаляційному впливі, введені в шлунок і нанесені на шкіру.

Санітарний контроль повітря робочої зони виробничих приміщень здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005–88 Санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

Санітарно-гігієнічну оцінку мікроклімату (температуру, вологість, швидкість руху повітря) в кімнаті, де проводяться роботи з отримання клею проводять згідно вимог ДСН 3.3.6.042–99–Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень та технічну документацію на компонентний склад та вентиляції.

Показники санітарно-гігієнічних властивостей епоксидних засобів оцінюють також згідно вимог санітарно-гігієнічних норм 6027А-91 від 12.08.91р. «Санітарні правила і норми з використання полімерних матеріалів у будівництві» та санітарно-гігієнічних норм 42-123-4240-86 «Допустимі кількості міграції хімічних речовин, що виділяються з полімерних та інших матеріалів».

Очевидно, що безпечність епоксидних клеїв необхідно забезпечити на всіх основних етапах – приготування, застосування та використання матеріалів в народному господарстві та побуті. Однак, не має технічних регламентів для оцінки санітарно-гігієнічних та екологічних властивостей епоксидних клеїв.

Враховуючи сучасний екологічний стан навколишнього середовища необхідно створити інформаційне і нормативне забезпечення для полімерних клеїв, зокрема епоксидних. А також гармонізувати вітчизняні методичні підходи та критерії гігієнічної регламентації з міжнародними стандартами. Проведення таких досліджень дозволить вдосконалити критерії санітарно-гігієнічної оцінки епоксидних клеїв та обумовить можливість внесення змін та додатків в діюче законодавчі документи по державній санітарно-гігієнічній експертизі в Україні.