Оцінка якості малозминального оброблення платтяно-сорочкових бавовняних і лляних тканин

О.В. Пахолюк, к.т.н.

Луцький національний технічний університет, м. Луцьк

Впровадження в сучасне текстильне виробництво безформальдегідних технологій кінцевого оброблення одягових текстильних матеріалів вимагає проведення комплексних технологічних, матеріалознавчих і екологічних досліджень з метою оцінки впливу нових типів безформальдегідних і малоформальдегідних препаратів на зміну не тільки основних параметрів технологічних процесів при малозминальному обробленні цих матеріалів, але й рівень формостійкості, зносостійкості, гігієнічності та екологічної безпечності виробів з цих матеріалів.

Метою даної роботи єоцінити вплив нових типів безформальдегідних і малоформальдегідних препаратів для малозминального оброблення целюлозомістких текстильних матеріалів на зміну їх зминальності і розривального навантаження та обґрунтувати на цій основі технологічну, екологічну та економічну доцільність впровадження цих препаратів в масове опоряджувальне текстильне виробництво.

Об’єктом дослідження при вирішені поставленого завдання служили вибілені та пофарбовані реаколом червоним і реаколом зеленим бавовняна і лляна тканини з малозминальним обробленням з використанням нових безформальдегідних і малоформальдегідних обробних препаратів.

Синтез безформальдегідного препарату Целостабітекс ГВ і мало-формальдегідного Целостабітекс УФГ проведено в лабораторії хімічної технології та дизайну волокнистих матеріалів ХНТУ, а малозминальне оброблення за загальноприйнятою технологією в цій же лабораторії. Рецептура малозминального оброблення тканин за рец.1 і рец.2 наведена в табл.1.

Незминальність і розривальне навантаження досліджуваних тканин до і після їх малозминального оброблення за рец.1 і рец.2 були визначені за загальноприйнятими стандартними методиками.

Таблиця 1 - Рецептура малозминального оброблення тканин

№ рецепту	Склад просочувальної ванни	Концентрація препарату, г/л
1	Целостабітекс ГВ	120
	ЕПАА 14	60
	Хлорид цинку	5
	Оцтова кислота	5
Провження таблиці 1
2	Целостабітекс УФГ	160
	ЕПАА 11	60
	Хлорид цинку	5
	Оцтова кислота	5

Як видно з аналізу даних табл.2, в результаті малозминального оброблення досліджуваних тканин за рец.1 і рец.2 кращий ефект незминальності досягається на цих тканинах після оброблення за рец.2. При цьому цей ефект більш помітний на бавовняних тканинах. Це пов’язано, ймовірно, з більш високою концентрацією препарату Целостабітекс УФГ в просочувальній ванні.

Таблиця 2 - Вплив малозминального оброблення досліджуваних тканин на зміну показників їх зминальності та розривального навантаження

№ з/п	Вид тканини та її оброблення	Кут відновлення, град			Незминальність тканини, %	Розрахункове розривальне навантаження за основою, Н/нитку
		за основою	за утоком	сумар-ний
1	Бавовняна тканина вибілена без оброблення	45	51	96	53,3	2,65
2	Те ж, з обробленням за рец.1	63	64	127	70,5	1,73
3	Те ж, з обробленням за рец.2	73	77	150	83,2	1,73
4	Бавовняна тканина, пофарбована реаколом червоним без оброблення	48	45	93	51,6	1,62
5	Те ж, з обробленням за рец.1	75	70	145	80,5	1,47
6	Те ж, з обробленням за рец.2	82	75	157	87,1	1,48
7	Лляна тканина вибілена без оброблення	48	51	99	54,9	4,10
8	Те ж, з обробленням за рец.1	66	58	124	68,8	2,37
9	Те ж, з обробленням за рец.2	71	73	144	79,9	2,08
10	Лляна тканина, пофарбована реаколом червоним без оброблення	45	47	92	51,1	2,40
11	Те ж, з обробленням за рец.1	66	73	139	77,1	2,33
12	Те ж, з обробленням за рец.2	75	71	146	81,0	2,32

Помітне зниження зминальності досліджува них тканин в результаті їх малозминального оброблення за рец.1 і рец.2, як відомо, обумовлено декількома причинами:

• утворенням поперечних ковалентних зв’язків між макромолекулами целюлози і обробних препаратів (їх зшивання), що сприяє значному підвищенню пружності волокон;

• накопиченням в субмікроскопічних порах волокон полімерного препарату, здатного частково заміщувати гідроксильні групи макромолекул целюлози.

Помітне зниження розривального навантаження досліджуваних тканин в результаті малозминального їх оброблення за рец.1 і рец.2 в основному обумовлено змінами в надмолекулярній структурі бавовняних і лляних волокон, що зумовлює зниження їх здатності до деформації розтягнення тканин.