Шляхи розвитку лакофарбової промисловості україни у звязку з виходом на ринок іноземних виробників

Р.С. Єрмолюк, аспірант

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

Ситуація, що склалася на українському ринку лакофарбових матеріалів, привертає увагу зарубіжних виробників, які активно прагнуть інвестувати кошти для відкриття власних виробництв в Україні. Експансія найбільших західних концернів призведе до подальшого послаблення позицій українських підприємств, особливо в найбільш прогресивних сегментах, а це не відповідає інтересам розвитку національної економіки.

Положення лакофарбових виробництв погіршало, до того ж, через ситуацію, яка склалася на промислових підприємствах України під впливом світової фінансової кризи. Плани по реалізації лакофарбових матеріалів не були виконані, а недостатнє зростання виробництва в реальному секторі передбачає тривалий період відновлення і повільний перехід в стадію зростання. Загострення конкуренції може привести до банкрутства багатьох підприємств, а як наслідоквідбудеться зміна структури ринкулакофарбових матеріалів.

Розвиток ситуації у разі продовження існуючої тенденції на українському ринку лакофарбових матеріалів буде наступним. Головним обмежувачем вітчизняного виробництва лакофарбових матеріалівстане постійне наростання об'ємів імпорту. Тому постає проблема розвитку лакофарбової промисловості України у зв’язку з виходом на ринок іноземних компаній.

Особливістю виробництва лакофарбових матеріалів є близькість до кінцевого споживача, що припускає утворення максимальної доданої вартості і необхідність високих споживчих властивостей.

Структура і наповнення асортименту лакофарбових матеріалів на українському ринку визначається рядом основних факторів. На цей сегмент ринку, в першу чергу, впливають структура реальних потреб; сировинні можливості для виробників; технологічні можливості; енергетичні і транспортні витрати.

Безумовно одним з найважливіших моментів в подоланні ситуації що склаласяповинна бути державна політика. Державі слід вживати заходи захисту внутрішніх виробників - вводити компенсаційні мита відносно імпорту товарів, який здійснюється за допомогою субсидій і завдає істотного збитку вітчизняній промисловості і економічним інтересам України.

З іншого боку для зміцнення своїх позицій на існуючих ринках національним підприємствам необхідно докласти великі зусилля. Багато в чому це може бути досягнуто проведенням нової політики, що ґрунтується на зацікавленості фірми отримувати не лише власний прибуток, але і знижувати витрати свого клієнта при застосуванні ним продукції фірми. З цією метою треба удосконалювати технології, а рецептури лакофарбові модифікувати так, щоб гарантувати споживачеві отримання прибутку.

У сучасних умовах під час посилення процесу глобальної конкуренції від підприємств також вимагається підвищення організаційної гнучкості і адаптаційної здатності.

Вже зараз видно, що все більша доля лакофарбових матеріалів реалізується через системи будівельних гіпермаркетів, які незважаючи на кризові явища, все ж істотно зміцнюють свої позиції. В той же час, традиційна система продажіввтрачають свій вплив, передусім через свою нездатність протистояти кризовим явищам в економіці країни. Тому підприємствам необхідно орієнтуватися на великі роздрібні та оптові мережі збуту продукції, які можуть забезпечити стабільно високу реалізацію лакофарбових матеріалів.

Для розвитку лакофарбової промисловості вагомою є жорстка система контролю за дотриманням стандартів з боку державних структур.Але не менш важливим є контроль за дотриманням стандартів з боку громадських організацій, що мають великий вплив.Ще один шлях контролю з боку державних і громадських структур, це перевірка лакофарбових матеріалів, безпосередньо виставлених в магазинах, гіпермаркетах і торгових складах.

Також, Асоціація українських виробників лакофарбових матеріалів має почати кампанію по інформуванню споживачів про властивості сучасних лакофарбових матеріалів для того, щоб споживачі робили свій вибір, маючи об'єктивну інформацію. Така робота ведеться багатьма асоціаціями в країнах Євросоюзу. Тому в цих країнах не може з'явиться лакофарбова продукція, що не відповідає європейським стандартам.

Особливої уваги потребує реформування стандартизації галузі. Стандарти в лакофарбовій галузі не можуть існувати десятиліттями, оскільки змінюються вимоги споживачів і розвиваються нові технології.

Актуальний нині у світі принцип соціальної відповідальності бізнесу необхідно впровадити й на українських підприємствах. Його мета - прийняття і впровадження рішень, які були б корисними для споживачів і враховували можливості та інтереси виробників.

Все більше виробників прагнуть до цієї тенденції. А ті виробники лакофарбових матеріалів, які стануть відставати від такого перебігу подій вимушені будуть піти з ринку. Тому постійне поліпшення продукції за рахунок зниженнятаких складових, які можуть негативно вплинути на довкілля і здоров'я споживачів є невід'ємним показником, який дозволить успішно конкурувати українським виробникам лакофарбових матеріалів з іноземними компаніями.Нині важливими є питання про можливість, доцільність і необхідність повного виключення і заміни деяких з таких речовин в рецептурах лакофарбових матеріалів. Серйозна увага приділяється необхідності зниження змісту летких органічних сполук в лакофарбових матеріалів для декоративних покриттів, особливо у разі забарвлення закритих приміщень.

Тільки системне впровадження і використання всіх цих заходів дасть змогу національним виробникам конкурувати з іноземними.