Визначення піноутворювальної здатності дитячих пральних порошків

Ю.В. Дегтярьова, магістр

В.В. Золотарьова, старший викладач

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

Синтетичні мийні засоби володіють піноутворювальною здатністю. Це важливий показник якості прального порошку. Піна затримує забруднення, перешкоджаючи їх повторному осадженню на поверхні тканини.

Тож, бачимо доцільним дослідити піноутворювальну здатність пральних порошків. Об’єктом випробування були обрані п’ять зразків пральних порошків для прання дитячих речей, а саме: Оленка» (Україна); «Карапуз» (Україна); «Вухастий нянь» (Україна); «Rex з екстрактом бавовни» (Henkel, Польща); «Persil Sensitive автомат алое вера» (Henkel, Росія)

Визначення піноутворювальної здатності відібраних зразків проводилося на основі наступних стандартів: ДСТУ ISO 696:2005 Визначення піноутворювальної здатності модифікованим методом Росс-Майлса та ГОСТ 22562.1-77 Засоби мийні синтетичні. Метод визначення піноутворювальної здатності.

Для проведення випробування від зразків пральних порошків були відібрані проби згідно з ГОСТ 22562.1-77 по 5 г від кожного, які розводилися водою в мірному стакані та ставилися на підігрів та перемішування за допомогою електромагнітного помішувача. Після цього суміш переливали у мірний циліндр та додавали води з під крану (умови досліду спеціально адаптовані до звичайних умов прання переважної більшості населення України) до позначки 1000 см³.

Наступною стадією досліду було відливання розчину з мірного циліндра у мірну колбу до позначки 200 мл, який потім потрібно було перелити до приладу Росс-Майлса, температура в якому підтримувалась згідно стандартам 5±2 ºC. Розчин вливали до приладу таким чином, щоб речовина не поступала на стінки приладу, а лилася виключно горизонтально, для чого була використана лійка. Після заливання випробувального розчину прального порошку замірялася піна за наступні проміжки часу: 30 с, 3 хв., 5 хв., згідно ДСТУ ISO 696:2005. Дослід повторювали 3 рази, замірюючи висоту піни на трьох часових ділянках, послідовно на всіх відібраних зразках дитячих пральних порошків. Перед кожним новим іспитом прилад промивався водою для змивання залишків піни попереднього зразка. Також була відмічена висота піни зразків у перші секунди після вливання до приладу (початкова висота піни). Піноутворювальназдатністьвизначаєтьсяза формулою згідно ГОСТ 22562.1-77:

Н0 = Н0змін х К, (1)

де Н0змін - початкова висота стовпа піни, мм;

К - поправочний коефіцієнт.

Н5 = Н5 змін х К, (2)

де Н5 змін - висота стовпа піни після закінчення 5 хвилин, мм;

К - поправочний коефіцієнт.

Стійкість піни розраховують за формулою:

У = Н5/Но, (3)

Поправочний коефіцієнт обчислюють за формулою:

К = D² / 2500, (4)

де D² - внутрішній діаметр випробуваного приладу, мм;

2500 - внутрішній діаметр трубки стандартного приладу (50²).

У нашому випадку поправочний коефіцієнт складе: К = 80/2500 = 0,032

Отримані данні про висоту піни після необхідних підрахунків детально приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Визначення піноутворювальної здатності дитячих пральних порошків

№ з/п	Найменування прального порошку	Висота піни, мм				Початкова висота піни (на 1 с), мм		Стійкість піни, од
		30 с	3 хв.	5 хв.
				мм	Н5	мм	Но
1	«Оленка»	2	2	2	0,064	2	0,064	1
2	«Persil»	12	7,33	6	0,192	54	1,664	0,12
3	«Rex»	3,5	3,5	3,33	0,107	5,33	0,171	0,63
4	«Вухастий нянь»	63,33	18,67	15,33	0,491	96	3,072	0,16
5	«Карапуз»	14	14	11,3	0,363	15,33	0,491	0,74

Згідно з ДСТУ 2972-94 (ГОСТ 25644-96) «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги» піноутворювальна здатність прального порошку не повинна перевищувати 200 мм (20 од.). Таким чином, всі зразки відповідають вимогам стандарту. Різниця між висотою піни зразків пояснюється насамперед тим, що вони мають різний спосіб застосування згідно ДСТУ 2972-94 (ГОСТ 25644-96) розділу 3, де приведена класифікація пральних порошків за способом застосування, а саме:

• порошки зі зниженим піноутворенням для використання в пральних машинах барабанного типу;

• порошки із ненормованим піноутворенням для використання в пральних машинах активаторного типу і ручного прання.

В пральних порошках для ручного прання піна завжди має більший рівень, а для автоматичних пральних машин порошок повинен мати послаблений рівень піни задля кращого процесу прання тканини. Також висока піна може свідчити про наявність а-ПАР в пральному порошку. Чим вище піна, тим вище концентрація а-ПАР. Сучасні ефективні безфосфатні порошки направлені на обмежене піноутворення, оскільки рясна піна багато в чому погіршує споживчі властивості товарів і значно ускладнює промислову очистку стічних вод.

Отже, згідно випробуванням, найвищий показник піни має пральний порошок «Вухастий нянь» (хоча на упаковці прального порошку є позначка «з пониженим піноутворенням»), найгірший – «Оленка», обидва пральні порошки можуть використовуватись, як для ручного прання, так і для прання в машині автомат. Стійкість піни згідно НД повинна бути не більше 0,3 од., тож вимогам стандарту відповідають «Вухастий нянь» та «Persil», всі інші зразки мали практично однакову піну на всіх проміжках заміру її висоти.