Дослідження ринку побутових чистячих і миючих засобів

Д.С. Дегтярьов, асистент

В.І. Рибаченко, д.х.н., професор

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

Г. Шредер, професор

Університет імені Адама Міцкевича ,м. Познань

Активізація в останні п'ять років виробництва товарів в Україні, зокрема за рахунок створення нових підприємств, вимагає об'єктивних даних та їх аналізу на ринках в Україні. Разом з тим відсутність детального обліку виробництва дрібних підприємств, недостатня інформаційна непрозорість ринкового простору є однією з основних рис українського ринку. Особливо це проявляється на товарних ринках, що динамічно розвиваються. До таких відносять ринок товарів побутової хімії, який включає побутові синтетичні миючи та чистячи засоби: засоби для догляду за білизною (синтетичні миючі засоби — СМЗ) і за житлом (чистячи і миючі засоби різного призначення — ЧЗ). В даний час цей ринок характеризується високим ступенем товарного насичення і, отже, високою конкуренцією.

Аналізуючи ринок побутових синтетичних миючих, та чистячо-миючих засобів, дослідження проводили в 2000 і 2007р. серед міського населення.

Наявні в Україні виробничі потужності, близько 30 підприємств дозволяють досягти високого об'єму виробництва. Вони складають 184 тис. тон з перспективою зростання потужності на 10—15% в рік. Повне завантаження потужностей дозволило б досягти оптимальних норм споживання СМЗ навіть без залучення імпорту. Проте зараз в Україні виробляється менше половини необхідної кількості СМЗ, і рівень споживання залишається одним з най нижчих в Європі. Так якщо, за даними соціологів і медичних працівників, рівень споживання миючих засобів в різній товарній формі повинен складати не менше 7 кг в рік, то в Україні споживання на одиницю населення в 2006 р. склало близько 3,2 кг, тоді як в 1992 р. складало 4,1 кг Слід зазначити, що споживання СМЗ на одиницю населення в країнах Європи в 1999 р. складало: Швеція — 5 кг, Німеччина — 10,2 кг, Франція — 15,4 кг.

Аналіз виробництва побутових синтетичних миючих засобів в Україні показує, що в першій половині 20-х рр. відбувалося зростання виробництва — більш ніж в 1,5 рази

З 2000 р. різко, в 1,5 рази за 7 років, скоротилися об'єми виробництва вітчизняних поверхнево-активних речовин — основного компоненту миючих засобів. Тому виробництво миючих засобів в Україні останніми роками все більше розвивається із залученням імпортної сировини. На початку 90-х рр. (Procter & Gamble та Henkel) почали завойовувати Украінський ринок. Після цього виробництво в Україні почало відроджуватися. Слід зазначити, що більше половини СМЗ — 63,4%, в 2007 р. виробили підприємства, що інвестуються іноземним капіталом під своїми торговими марками.

Аналіз сучасного асортименту на ринку миючих засобів дозволив виділити, як мінімум, п'ять варіантів СМЗ, необхідних для якісного прання в домашніх умовах:

• дешевий порошок-універсал без видбілювачів для ручного прання кольорової, темної білизни і миття різних поверхонь;

• порошок з біодобавками для замочування, прання сильно забруднених тканин з білковими забрудненнями;

• високоякісний порошок з видбілювачами, з біосистемою для прання білизни і світлих виробів;

• порошок для м'якого, «делікатного» прання шерстяних і тонких шовкових тканин;

• порошок для дитячої білизни сім'ям, що мають дітей дошкільного віку.

Таким чином, в умовах достатніх орієнтованих   споживчих переваг випуск на ринок нових гігієнічних товарів достатньо  утруднений і необхідне формування споживчих переваг. Тому на українському ринку з'явилися принципові новинки, наприклад засоби концентровані (підсилювачі прання) для прання чорного одягу, рідкі засоби для прання білизни, засоби для миття посуди, що містять пом'якшувальні засоби для рук, і ін. Такі новинки переносяться на український ринок зі світового ринку. Виробництво таких рідких засобів простіше, ніж порошкоподібних, і слід чекати різкого збільшення їх частки на ринку.

Останніми роками можна відзначити наступні тенденції в складанні рецептур СМЗ:

• збільшення частки компактних (концентрованих) СМЗ — як в Європі і Америці;

• збільшення частки неіоногенних поверхнево-активних речовин, більш дерматологічно м'яких (не сушать шкіру рук);

• застосування «об'ємно-економних» компонентів, що мають дію два-три в одному;

• розробка екологічно нешкідливих рецептур.

Тенденції в розробці чистячих засобів декілька інші:

• розробка малоконцентрованих рідин, вживаних шляхом розбризку-вання;

• виробництво пігулок для автоматичного миття посуду;

• застосування косметичних добавок в засобах для ручного миття посуду;

• розробка чистячих складів, що виключають механічне чищення, а також витирання посуду.

Таким чином, дослідження ринку побутових гігієнічних товарів і споживчих переваг в Україні дозволили зробити наступні виводи:

1. Ринок побутових синтетичних миючих та чистячих товарів представлений переважно продукцією, виробленою в Україні як вітчизняними підприємствами, так і спільними підприємствами.

2. Споживання миючих засобів для прання на одиницю населення не досягає норм, хоча можна припустити, що за рахунок «тіньового» обороту воно вище розрахованої величини. Потужності українських підприємств і їх потенціал дозволяють досягти оптимальних норм споживання за рахунок вітчизняного виробництва, за умови державного сприяння.

3. Найбільш конкурентоздатну і якісну продукцію виробляють спільні підприємства. Велика кількість марок синтетичних миючих та чистячих засобів, вироблених вітчизняними підприємствами, входять до низької цінової групи і все менше відповідають потребам по якісних характеристиках, проте все більша частина підприємств починає орієнтуватися на споживача та його вимоги.

4. Визначено збільшення ціни СМЗ за рахунок значного зростання роздрібних цін в порівнянні з відпускними цінами підприємств і оптових фірм. В останній рік зростання цін на побутові чистячо – миючи засоби незначне унаслідок високої конкурентності на цьому ринку.

5. Вибір споживачів стає більш орієнтованим на якість чистячо – миючих засобів, проте споживчі переваги для забезпечення якісного прання починають формуватися.