Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
С. А. Фролова, к Х. н., доцент.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.11 Mб
Скачать

Аналіз нормативних документів, що регламентують якість м’яких меблів україні

О.С. Васіна, магістр

Д.П. Лойко, к.т.н., професор

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла-Туган Барановського, м. Донецьк

Головним інструментом забезпечення якості є нормативні документи, які чітко регламентують технічні вимоги як до готових меблевих виробів, так і до сировини, матеріалів та експериментальних досліджень показників якості м'яких меблів. Доцільно дослідити головні нормативні документи, затверджені Державним комітетом України з питань технічного регулювання і споживчої політики, що діють у галузі виробництва м'яких меблів.

Отже, міждержавні стандарти ГОСТ 19917-93 «Мебель для сидения и лежания. Общие технические условия» та зміни №1 до нього та ГОСТ 16371-93 «Мебель. Общие технические условия» та зміни №1 до нього є базовими нормативними документами, на які спирається технологія виробництва м'яких меблів України. Поширюються вони на всі види меблів для сидіння і лежання будь-якого функціонального призначення. Наведемо головні положення вищезазначених стандартів.

Функціональні розміри виробів повинні відповідати вимогам ГОСТ 13025.1, ГОСТ 13025.2, ГОСТ 19301.2, ГОСТ 19301.3, ГОСТ 17524.2, ГОСТ 19178, ГОСТ 26682.

Вимоги до сировинних матеріалів та елементів конструкції виробів закріплені у ГОСТ 20400, ГОСТ 19917-93, ГОСТ 21640-91, ГОСТ 5679.

Показники м'якості визначають за ГОСТ 21640. Довговічність м'яких елементів меблів, сформованих наоснові пружинних блоків, визначають за ГОСТ 14314. Міцність кріплення посадних ніжок визначають за ГОСТ 19194. Залишкову деформацію безпружиних м'яких елементів визначають за ГОСТ 19918.

СП №1042-73 «Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию», СанПіН №6027А-91 «Санитарные правила по применению полимерных материалов в строительстве и производстве мебели. Гигиенические требования» регламентують припустимі обсяги міграції хімічних речовин в повітря житлових приміщень з поверхні меблевого виробу (КДГ, мг/м3).

Маркування та упакування меблевих виробів повинно відповідати ГОСТ 16371. Виробник повинен гарантувати відповідність меблів вимогам ГОСТ 19917-93 при умові дотримання умов транспортування, зберігання, експлуатації і збирання.

Як вже зазначалося вище, ГОСТ 19917-93 та ГОСТ 16371-93 є базовими нормативними документами, на які спирається технологія виробництва м'яких меблів України, тому доцільно розглянути їх зміст стосовно повноти показників, які дозволяють оцінювати якість меблів.

Дані стандарти повністю відображають вимоги, що висуваються до меблів для сидіння і лежання з точки зору необхідного переліку питань, але не всі зазначені в цих документах вимоги мають конкретний характер. Так, наприклад, у п. 2.2.26 ГОСТ 16371-93 зазначено наступне: «рекомендовано, щоб накладні задні стінки не виступали за зовнішні пласти бокових та верхніх горизонтальних щитів, окрім випадків, спеціально передбачених конструкторською документацією». П. 2.2.3 ГОСТ 16371-93 свідчить: «у виробі на лицьових поверхнях не рекомендується більше двох закладень, відповідних за кольором поверхні, на якій вони розташовані». Розглянуті пункти носять рекомендаційний характер і дозволяють виробникам меблів відхилятися від їх виконання, виготовляючи меблі, які мають знижені естетичні властивості, що впливає на зниження якості меблевого виробу в цілому.

У п. 2.2.7 ГОСТ 16371-93 вказано: «Облицювальний матеріал м'яких елементів має бути закріплений з дотриманням симетрії малюнка, без зморшок і перекосів. Складки на облицювальному матеріалі, обумовлені художнім вирішенням виробу, мають бути передбачені в технічній документації на виріб». У п. 2.2.7.2 зазначено: «не допускаються шви на лицьовій поверхні м'яких елементів, крім випадків, коли наявність швів обумовлена художнім вирішенням виробу, що має бути передбачене в технічній документації». Ці пункти не нормують величину припустимих складок та товщину швів з-за для збереження ергономічних властивостей меблевих виробів під час їх використання. П. 3.4.5 ГОСТ 16371-93 зобов’язує виробників м’яких меблів проводити періодичні випробування на відповідність партії продукції вимогам даного стандарту раз на три роки. З метою підвищення якості м’яких меблів доцільно зменшити зазначений інтервал та збільшити кількість показників якості, які перевіряють під час досліджень з метою обов’язкового підтвердження відповідності, приймальноздавальних, періодичних та типових.

Підводячи підсумок, доцільно зазначити, що останніми роками проводиться робота зі створення єдиної системи типових конструкцій, розмірів, вузлів і деталей меблів, режимів її виготовлення, устаткування, інструментів і засобів технічного контролю. Необхідно підкреслити, що робота у цьому напрямку не повинна зупинятися. Все це дає фундаментально основу для підвищення якості меблів.