
- •11.02.2013 – Лекція 1 Форма державного правління
- •Монархія
- •12.02.2013 – Лекція 2 Республіка
- •16.02.2013 – Лекція 3
- •1. Унітарна державна.
- •2. Федеративна держава.
- •3. Автономія.
- •22.02.2013 – Лекція 4
- •Автономії
- •Законодавча влада. Парламент. Парламентаризм.
- •1. Парламент в державах з парламентарною формою правління:
- •2. Парламент в державах, які належать до змішаної республіки:
- •3. Парламент в державах, які належать до президентської республіки:
- •01.03.2013 – Лекція 5
1. Парламент в державах з парламентарною формою правління:
1) парламенту належить вся повнота влади і він розглядається як представник інтересів народу, відтак має відповідну компетенцію; досить часто ця компетенція розглядається як абсолютна/необмежена. (н-д, у Великій Британії існує суверенітет парламенту, який розглядається через призму наступних повноважень: прийняття законів, контроль за виконавчою гілкою влади, затвердження бюджету і контроль за ним, контроль за судової гілкою влади);
2) при такій моделі парламент формує уряд, однак існує можливість дострокового розпуску парламенту.
2. Парламент в державах, які належать до змішаної республіки:
1) парламент розглядається як орган народного представництва, за ним визнається і установча функція;
2) існує інститут відповідальності уряду перед парламентом або може також існувати необхідність затвердження складу уряду парламентом, проте поруч з тим президент має право розпуску парламенту;
3) парламент в таких державах визначається як орган з абсолютно визначеною компетенцією;
(н-д, Франція)
3. Парламент в державах, які належать до президентської республіки:
1) парламент – законодавчий орган, в якого відсутнє широке коло законодавчих повноважень;
2) відсутній інститут відповідальності уряду;
3) незважаючи на це, президент не має право розпуску парламенту;
4) парламент може мати відносно визначену компетенцію (н-д, в США існує вичерпний перелік питань, які належать до відома Сенату, і вичерпний перелік питань, які належать до компетенції суб’єктів федерації).
Структура парламенту:
Двопалатна структура парламенту обумовлюється двома чинниками:
1) в державах з федеративною формою територіального устрою нижня палата розглядається як палата, яка представляє інтереси всього населення, а верхня палата представляє інтереси суб’єкта федерації;
2) двопалатна структура парламенту може бути пов’язана з прагненням законодавчої влади створити своєрідну систему стримувань і противаг в межах самого парламенту, що дозволяє уникати ситуацій, коли парламент приймає поспішні рішення.
Порядок формування парламенту:
В державах, де існує однопалатний парламент, в більшості випадків парламент формується шляхом прямих виборів, в державах, де існує двопалатний парламент, нижня палата – шляхом прямих, а верхня може мати різні способи формування
Як правило, існує така закономірність: чим ближче порядок формування верхньої палати парламенту до прямих виборів, тим більшою компетенцією наділена його верхня палата.
Способи формування двопалатного парламенту:
1) прямі вибори (США (по 2 сенатори від штату);
2) непрямі вибори (н-д, в Австрії Ландтаг обирається місцевими радами; у Франції обирається представниками місцевих рад);
3) призначення (н-д, у Німеччині представники до Бундесрат призначаються урядами земель, в Канаді – за поданням прем’єр-міністра);
4) змішаний (н-д, у Австралії …. сенат; колишній президент Італії за своїм бажанням може ставати сенатором та ще 5 осіб президент має право призначити сенаторами за визначні заслугами перед батьківщиною; в Іспанії обирається парламент загалом, після виборів в межах самого парламенту здійснюється поділ на верхню і нижню палату).