Інструменти для обмеження втрат за кредитними ризиками

Існує чотири потенційних джерела коштів для сплати боргів: комерційні операції; продаж фіксованих активів; вишукування нових засобів; гарантії третьої сторони. Основним джерелом засобів є звичайно грошові надходження від проведених компанією комерційних операцій.

Один з основних способів зниження ризику неплатежу по позичці - ретельний відбір потенційних позичальників. Існує безліч методик аналізу фінансового становища клієнта і його надійності з погляду своєчасного погашення боргу банку. У практиці американських банків застосовується "правило п'яти сі", де критерії відбору клієнтів позначені СЛОВАМИ які починаються з літери "сі":

charecter (характер позичальника);

саpacіtу (фінансові можливості);

саріtаl (капітал, майно);

collateral (забезпечення);

соndіtіons (загальні економічні умови).

Під характером позичальника розуміються: його репутація, ступінь відповідальності, готовність і бажання сплачувати борг. Банк прагне насамперед з'ясувати, як позичальник (фірма або приватна особа) ставився до своїх зобов'язань у минулому, б його затримки в погашенні позик, який його статус у діловому світі. Банк прагне одержати психологічний портрет позичальника, використовуючи для цього особисте інтерв'ю з ним, досьє з особистого архіву, консультації з іншими банками й фірмами й іншою доступною інформацією.

Фінансові можливості позичальника, його здатність погасити кредит визначаються за допомогою ретельного аналізу його доходів і витрат і перспектив зміни їх у майбутньому.

До способів зменшення кредитного ризику можна віднести наступні:

-кредитний відділ повинен постійно систематизувати й узагальнювати

інформацію з виданих кредитів й їхнього повернення. Інформація з виданих кредитів повинна бути систематизована по розмірах виданих кредитів, повинна бути побудована класифікація клієнтів, які взяли кредит (фізичні особи, державні органи, підприємства, інші банки й т.п.);

-банк у цілому повинен вести кредитну історію своїх клієнтів, у тому числі й

потенційних (тобто коли, де, які кредити брав й як їх повертав клієнт). Поки в Росії більшість клієнтів не мають своєї кредитної історії. Крім того, звичайно оцінюється можливість повернення клієнтом кредиту за допомогою аналізу його балансу - якщо це банк; планів і технічного рівня виробництва, перспектив розвитку - якщо це підприємство, і т.п.;

-у банку повинна бути чітка інструкція з видачі кредиту (кому який кредит

можна видати та на який строк);

-повинні бути встановлені чіткі повноваження по видачі кредиту, чим вище

ранг працівника банку, тим більшу суму кредиту він може підписати;

-є різні способи забезпечення кредиту, наприклад клієнт віддає щось у

заставу, і якщо не повертає кредит, то банк стає власником застави;

-Видачі особливо великих і небезпечних кредитів поєднують кілька банків і

спільно видають цей кредит;

-Існують страхові компанії, які страхують неповернення (але є точка зору

,що неповернення кредиту не підлягає страхуванню - це ризик самого банку);

-Існують зовнішні обмеження по видачі кредитів (надаєте наприклад,

установлені Центральним банком); скажемо, не дозволяються видавати дуже великий кредит одному клієнтові, і т.д.