Фінансовий ризик - об'єктивний економічний закон

Основна різниця підходів у визначенні полягає у співвідношенні категорій об'єктивності та суб'єктивності у понятті "ризик". Основних точок зору три, які визнають або суто об'єктивну, або суто суб'єктивну, або об'єктивно-суб'єктивну природу ризику. При цьому остання точка зору переважає. Ми будемо виходити з об'єктивно-суб'єктивної природи ризику та пояснимо виникнення і прояв кожної з компонент. Об'єктивна компонента полягає в існуванні невизначеності функціонування економічних систем. Причин існування такої невизначеності багато.

1. Перша причина невизначеності виникає з самої суті підприємницької діяльності. Для досягнення комерційного результату необхідно впроваджувати нові форми організації бізнесу, виходити на нові ринки, пропонувати нові товари та послуги, шукати нові форми застосування капіталу. Це породжує невизначеність як для самого підприємця, так і, через сукупний ефект, в глобальному сенсі для всієї економіки. Ті комерційні структури, які не розвиваються, не свій бізнес та форми його організації не можуть адаптуватися до постійних змін, стають неефективними та відмирають під впливом конкуренції. Загальна економічна ефективність від цього процесу підвищується, але кожен підприємець знаходиться у певній невизначеності.

2. Друга - мінливість економічної кон'юнктури. Розвиток уподобань та пріоритетів суб'єктів підприємницької діяльності і споживачів призводить до невизначеності у співвідношенні попиту та пропозиції на товари, гроші, фактори виробництва, інвестиції тощо. Зміни у смаках споживачів, поява на ринку нових товарів, послуг та технологій постійно виводять з рівноваги баланс попиту та пропозиції. В результаті будь-яка економічна система (фірма, банк тощо) знаходиться у стані невизначеності, породженому економічною кон'юнктурою. Варто зауважити, що перша та друга причини знаходяться у діалектичному взаємозв'язку. Ділова активність кожного конкретного суб'єкта підприємницької діяльності виступає, по суті, ендогенним фактором ризику для нього, але сукупна діяльність всіх суб'єктів ринку - породжує загальну невизначеність конкурентного середовища, яка виступає вже екзогенним фактором.

3. Третя - неповнота інформації про економічні процеси, об'єкти та явища. Займаючись бізнесом, підприємці об'єктивно не можуть мати повної і точної інформації і приходиться приймати рішення в умовах неповної, неякісної, різнорідної інформації. Одна з задач, що виникає, вже стала класичною: скільки доцільно платити за додаткову інформацію? Можна приймати рішення на основі наявної інформації, а можна заплатити певну суму за додаткову інформацію. Якою є справедлива ціна? Справедлива ціна додаткової інформації може визначатися як різниця між сподіваним ефектом позитивного результату господарської діяльності, коли є повне інформаційне забезпечення, та сподіваним ефектом, коли інформація неповна. В деяких сферах і це неможливо реалізувати, оскільки інформація миттєво застаріває і приходиться приймати рішення на тому інформаційному рівні, що є.

4. Четверта - Імовірнісний характер науково-технічного прогресу. Науково-технічний прогрес породжує глобальну невизначеність у розвитку цілих сфер економічної діяльності. Визначити точні конкретні наслідки тих чи інших наукових відкриттів та технологічних винаходів практично неможливо, також як і економічний ефект від них.

5. П'ята - породжується впливом на економіку як відкриту систему інших систем - політичної, соціальної, культурної тощо.

6. Шоста - Екологічні та техногенні катастрофи, аварії, стихійні лиха, пожежі землетруси, повені