
- •Класифікація фінансових ризиків. Їх характеристика
- •ЗагАльна характеристика інструментів хеджування ФінАнсового ринку
- •Кредитний ризик в системі фінансових відносин
- •Бета-ризик. Економічний зміст, якісна характеристика
- •Контролінг ризику
- •Інструменти для обмеження втрат за кредитними ризиками
- •Метод структурного балансування
- •Основні положення геп-менеджменту
- •Основні види ризиків у банківській діяльності
- •Проблеми практичного застосування геп-менеджменту
- •Методи управління кредитними ризиками
- •Методи управління ризиком країни
- •Методи управління ризиком кредитного портфеля банку
- •Структурування кредиту
- •Моделі та методи управління банком при вирішенні проблеми «ризик - доход»
- •Фінансове перестрахування і його роль в системі управління фінансовими ризиками
- •Методи експертних оцінок підприємницького ризику
- •Модель оцінки фінансових активів і галузевий ризик
- •Лінія ринку цінних паперів
- •Валютний ризик. Класифікація валютних ризиків
- •Оцінка фінансового ризику. Категорії, які вимірюють його ступінь
- •Оцінка якості кредитного портфеля та резервування
- •Ризик - менеджмент і страхування
- •Ризик та невизначеність. Показники ризику їх характеристика
- •Суть галузевого ризику
- •Політико-економічний ризик (ризик країни)
- •Ризик ліквідності. Методи управління
- •Страхові ризики. Їх класифікація
- •Невизначеність і ризики в інвестиційній сфері
- •Системи та методи управління ризиками в банківській діяльності
- •Стратегії управління структурою активів та зобов'язань
- •Управління валютною позицією банку
- •Стратегії управління активами і пасивами
- •Валютні операції та управління валютним ризиком
- •Валютні опціони — як інструменти хеджування валютного ризику
- •Управління валютною позицією на основі методів структурного балансування валютних потоків
- •Дюрація як метод управління гепом
- •Управління кредитним ризиком окремої позики
- •Управління проблемними кредитами
- •Фінансовий ризик - об'єктивний економічний закон
- •Фінансові ризики в системі фінансових відносин
- •Методи управління інвестиційними ризиками
- •Інвестиційний ризик і його фінансові складові
- •Політико-економічний ризик як складова інвестиційного. Методи його оцінки
- •Страхування інвестиційних ризиків
- •Практика страхування інвестиційних ризиків
- •Розкрийте зміст поняття „фінансування ризику”. Джерела фінансування та їх порівняльна характеристика
- •Самострахування в системі управління фінансовими ризиками
- •Показники ефективності ризик-менеджменту страхової компанії
- •Страхування в системі ризик-менеджменту
- •Кредитний ризик клієнта-основні аспекти
- •Кумулятивний геп
- •Використання форвардних валютних контрактів у процесі хеджування валютного ризику
- •Ризик-менеджмент страхової компанії
- •Напрямки підвищення ефективності управління фінансовими ризиками комерційного банку
- •Перестрахування
- •Порівняльна характеристика класичного і фінансового перестрахування
- •Переваги і недоліки самострахування в порівнянні з іншими методами управління ризиками
- •Класифікація інвестиційних ризиків та їх характеристика
- •Доходність - ризик інвестиційних проектів: зміст взаємозв'язку
- •Методи врахування невизначеності інвестиційних проектів і оцінка їх ризиків
- •Відсотковий ризик. Стратегії управління відсотковим ризиком
- •Оцінка позики за ступенем ризику
- •Кредитна безпека і фінансовий стан позичальника
- •Методи оцінки безризикової ставки доходності. Яким чином на її величину впливає ризик країни?
- •2) Кумулятивна модель.
- •Методи оцінки ризику країни
- •Вплив страхування на інвестиційний проект
- •Підприємницький ризик в системі фінансових. Класифікація підприємницького ризику
- •Метод доцільності витрат в системі управління підприємницьким ризиком
- •Альтернативні методики оцінки ризику банкрутства та їх порівняльна характеристика
- •Характеристика основних видів страхування інвестиційних ризиків. Навести приклади з української практики
- •Характеристика категорій, які вимірюють ризик портфелю фінансових інструментів
- •Підприємницький ризик. Класифікація
- •Ризик банкрутства та методи його оцінки
- •Диверсифікація портфеля цінних паперів і ризик
- •Економічна сутність процесу хеджування
- •Методи управління фінансовими ризиками
Суть галузевого ризику
Інформованість про позичальника може бути отримана як від самого позичальника, так і від зовнішніх джерел, таких, як відгуки постачальників, покупців, інших кредиторів і т. ін. Іншим важливим джерелом інформації про ризики, що пов'язані з певною фірмою, є галузь, в якій працює фірма.
Фірми не функціонують у вакуумі і не є повністю незалежними. їхня діяльність не є результатом лише власних можливостей управління, а визначається цілою низкою чинників (економічних, політичних соціальних і т. д.). Для того щоб відокремити ризики, що пов'язані виключно з управлінням позичальника, від зовнішніх чинників, ми можемо визначити ці елементи ризику як особливо пов'язані з галуззю позичальника. Знання та розуміння галузевих ризиків суттєво допомагає нам в оцінці ризику, пов'язаного з індивідуальним позичальником. Більшість із класифікацій рейтингу якості кредиту, вираженої у термінах фінансових коефіцієнтів, ґрунтується на галузевій інформації.
Методи збору та аналізу інформації щодо діяльності господарства добре розвинені у західних індустріальних країнах. Серйозні зусилля по впровадженню цих процесів в Україні принесли б велику користь не тільки банкам як кредиторам цих галузей, але й відомствам, що відповідають за проведення економічної політики в країні.
Галузевий ризик напрямки пов'язаний зі ступенем змінності у діяльності галузі в економічному і фінансовому аспектах, в абсолютному розумінні і в порівнянні з іншими галузями. Чим більша мінливість галузі, тим більший ступінь ризику. До питань, які необхідно враховувати при цьому, входять діяльність альтернативних галузей за даний час. Чи помітні значні розбіжності між галузями і які галузі показують найменше і найбільше відхилення? Чи продовжують успішно працювати ті галузі, які гарно зарекомендували себе у минулому (порівняно з усією економікою у цілому)? (На Заході дослідження довели, що є незначний зв'язок між тим, як працювали галузі у минулому і тепер). - Чи існує стабільність у результатах роботи підприємств у самій галузі? Іншими словами, чи домагалися фірми однієї галузі однакових результатів у роботі за один і той же проміжок часу, чи є значна розбіжність у результатах? Як довели дослідження, серед фірм однієї галузі також немає особливої єдності у роботі.
Кредитний ризик, пов'язаний з гарною фірмою у здоровій промисловості значно нижчий від ризику, пов'язаного з гарною фірмою у галузі, що перебуває у кризовому стані.
Так як галузевий ризик є складовою інвест. ризику, формується у процесі формування інвестором портфеля ЦП. Інвестори більш схильні до меншої ризиковості, в порівнянні із стабільністю доходу. Тому для протидії втраті капіталу (доходу ву вигляді відсотків, дивідендів) - диверсифікація потрфелю ЦП, вкладаючи кошти за різними галузями, Це забезпечує сталість доходу за потрфелем ЦП, а рівень ризику – мінімальний.(колівання від мінімального до допустимого)
Політико-економічний ризик (ризик країни)
Суть політико-економічного ризику (ризику країни)
Політико-економічний ризик - це зміни поточних або майбутніх і політичних чи економічних умов у країні у тій мірі, в якій вони можуть вплинути на здатність країни, фірм та інших позичальників відповідати за зобов'язаннями зовнішнього боргу.
Названий ризик є іноді значним для деяких банків і небанківських фірм, прямо чи опосередковано задіяних у зовнішньоторговельній діяльності та інвестиціях. Наприклад, банк, клієнтами якого є корпорації даної країни, що активно експортують більшу частину продукції, в оцінці кредитоспроможності клієнтів повинен завважувати на політико-економічний ризик цих фірм.
Найвідомішими та найавторитетнішими у світі агентствами, які займаються таким видом оцінок, є Moody's та Standart Poors. Вони використовують такі ранги для оцінки ризику у тій чи інший країні:
Інвестиційний ранг:-Moody's-Standart 7 Poors
Винятковий-Ааа, Ааа1, Ааа2, АааЗ-ААА, ААА-, АА+
Відмінний-Аа, Аа1, Аа2, АаЗ-АА, АА-, А+
Добрий-А,А1,А2,АЗ-А, А- ВВВ+
Достатній-Baa, Baal, Baa2, ВааЗ-ВВВ, ВВВ-, ВВ+
Спекулятивний ранг:--
Сумнівний-Ва, Ва1, Ва2, ВаЗ-ВВ, ВВ-, В+
Низький-В,В1, В2,ВЗ-В, В-, ССС+
Дуже низький-Саа, Саа1, Саа2, СааЗ-ссе, ссе- сс+
Гранично низький-Са, Саі, Са2, СаЗ-сс, сс- с+
Найнижчий-С-с
У процесі аналізу політико-економічного ризику беруться до уваги якісні та кількісні чинники, плюс різноманітні складові ризику країни, приміром, політичний ризик, економічний ризик, ризик трансляційний. Банки з прийнятним розміром ризику країни, що мають добре розроблену програму аналізу кредитоспроможності (за свій рахунок чи опосередковано - за рахунок клієнта) здебільшого створюють складну систему кредитного рейтингу, яка не відрізняється від системи кредитного ризику.
Одна із частин згадуваної системи - складовий рейтинг, в якому кожна країна отримує окремий складовий рейтинг за шкалою від 1 до 9.
Рейтинги політичного ризику визначають бажання і політичну спроможність даного уряду сплачувати за зовнішніми зобов'язаннями. Рейтинг також допомагає в оцінці стабільності того чи іншого уряду і його відношенні щодо сплати боргу.
Рейтинги економічного ризику вимірюють довготерміновий загальний економічний розвиток країни і її потенціал як засіб оцінки здатності країни обслуговувати даний рівень зовнішнього боргу, включає оцінку чинників: 1) економічного керівництва країною; 2) структуру економіки; 3) інституціональну структуру; 4) насиченість ресурсами, включаючи робочу силу, ресурси капіталу, природні ресурси; 5) здатність країни підтримувати стабільний неінфляційний ріст; б) схильність країни до впливу внутрішніх чинників.
Країни відносяться до різних категорій залежно від ситуації і від того, як може вона змінитися у наступні декілька років. Країни підрозділяються на категорії на основі існуючих умов і очікуваних змін цих умов протягом наступних 12 місяців.
Ризик трансляційний -підкатегорія економічного ризику, можливість призупинення обслуговування боргу через проблеми ліквідності, пов'язаної із зовнішньою торгівлею й інвестиціями.
Класифіковані країни підрозділяються на три категорії:
Нестандартні. Коли країна не виконує зобов'язань по обслуговуванню боргу, не приймає програм економічної адаптації МВФ чи не виконує уже затвердженої програми, кредитори-банки не обговорювали питання про перегляд термінів і навряд чи робитимуть це найближчим часом.
Країни, що зменшують вартість. Коли країна затрималася зі сплатою накопичує заборгованість, про що свідчить більше ніж один з наступних пунктів:
1) країни не повністю сплатили проценти за 6 місяців;
2) не виконані програми МВФ і найближчим часом не очік; ється їхнього виконання;
3) не виконані переглянуті терміни платежів за більше ніж один рік.
4) найближчим часом немає перспективи поновлення обслуговування боргу.
Втрачені країни. Коли борг вважається безповоротним і вартість його настільки мала, що показ його в активах невиправданий (наприклад, пряма заява країни про відмову від погашення зобов'язань, МВФ та іншим кредиторам).