
- •Класифікація фінансових ризиків. Їх характеристика
- •ЗагАльна характеристика інструментів хеджування ФінАнсового ринку
- •Кредитний ризик в системі фінансових відносин
- •Бета-ризик. Економічний зміст, якісна характеристика
- •Контролінг ризику
- •Інструменти для обмеження втрат за кредитними ризиками
- •Метод структурного балансування
- •Основні положення геп-менеджменту
- •Основні види ризиків у банківській діяльності
- •Проблеми практичного застосування геп-менеджменту
- •Методи управління кредитними ризиками
- •Методи управління ризиком країни
- •Методи управління ризиком кредитного портфеля банку
- •Структурування кредиту
- •Моделі та методи управління банком при вирішенні проблеми «ризик - доход»
- •Фінансове перестрахування і його роль в системі управління фінансовими ризиками
- •Методи експертних оцінок підприємницького ризику
- •Модель оцінки фінансових активів і галузевий ризик
- •Лінія ринку цінних паперів
- •Валютний ризик. Класифікація валютних ризиків
- •Оцінка фінансового ризику. Категорії, які вимірюють його ступінь
- •Оцінка якості кредитного портфеля та резервування
- •Ризик - менеджмент і страхування
- •Ризик та невизначеність. Показники ризику їх характеристика
- •Суть галузевого ризику
- •Політико-економічний ризик (ризик країни)
- •Ризик ліквідності. Методи управління
- •Страхові ризики. Їх класифікація
- •Невизначеність і ризики в інвестиційній сфері
- •Системи та методи управління ризиками в банківській діяльності
- •Стратегії управління структурою активів та зобов'язань
- •Управління валютною позицією банку
- •Стратегії управління активами і пасивами
- •Валютні операції та управління валютним ризиком
- •Валютні опціони — як інструменти хеджування валютного ризику
- •Управління валютною позицією на основі методів структурного балансування валютних потоків
- •Дюрація як метод управління гепом
- •Управління кредитним ризиком окремої позики
- •Управління проблемними кредитами
- •Фінансовий ризик - об'єктивний економічний закон
- •Фінансові ризики в системі фінансових відносин
- •Методи управління інвестиційними ризиками
- •Інвестиційний ризик і його фінансові складові
- •Політико-економічний ризик як складова інвестиційного. Методи його оцінки
- •Страхування інвестиційних ризиків
- •Практика страхування інвестиційних ризиків
- •Розкрийте зміст поняття „фінансування ризику”. Джерела фінансування та їх порівняльна характеристика
- •Самострахування в системі управління фінансовими ризиками
- •Показники ефективності ризик-менеджменту страхової компанії
- •Страхування в системі ризик-менеджменту
- •Кредитний ризик клієнта-основні аспекти
- •Кумулятивний геп
- •Використання форвардних валютних контрактів у процесі хеджування валютного ризику
- •Ризик-менеджмент страхової компанії
- •Напрямки підвищення ефективності управління фінансовими ризиками комерційного банку
- •Перестрахування
- •Порівняльна характеристика класичного і фінансового перестрахування
- •Переваги і недоліки самострахування в порівнянні з іншими методами управління ризиками
- •Класифікація інвестиційних ризиків та їх характеристика
- •Доходність - ризик інвестиційних проектів: зміст взаємозв'язку
- •Методи врахування невизначеності інвестиційних проектів і оцінка їх ризиків
- •Відсотковий ризик. Стратегії управління відсотковим ризиком
- •Оцінка позики за ступенем ризику
- •Кредитна безпека і фінансовий стан позичальника
- •Методи оцінки безризикової ставки доходності. Яким чином на її величину впливає ризик країни?
- •2) Кумулятивна модель.
- •Методи оцінки ризику країни
- •Вплив страхування на інвестиційний проект
- •Підприємницький ризик в системі фінансових. Класифікація підприємницького ризику
- •Метод доцільності витрат в системі управління підприємницьким ризиком
- •Альтернативні методики оцінки ризику банкрутства та їх порівняльна характеристика
- •Характеристика основних видів страхування інвестиційних ризиків. Навести приклади з української практики
- •Характеристика категорій, які вимірюють ризик портфелю фінансових інструментів
- •Підприємницький ризик. Класифікація
- •Ризик банкрутства та методи його оцінки
- •Диверсифікація портфеля цінних паперів і ризик
- •Економічна сутність процесу хеджування
- •Методи управління фінансовими ризиками
Оцінка фінансового ризику. Категорії, які вимірюють його ступінь
Величина ризику (ступінь ризику) вимірюється двома категоріями:
1) середнє сподіване значення;
2) коливання (змінюваність) можливого результату.
Середнє сподіване значення - це те значення величини події, яке пов'язане з невизначеною ситуацією. Середнє сподіване значення є середньозваженим для всіх можливих результатів, де ймовірність кожного результату використовується в якості частоти або ваги відповідного значення.
Середня величина являє собою узагальнену кількісну характеристику і не дозволяє прийняти рішення на користь якогось конкретного варіанту вкладення капіталу.
Для остаточного прийняття рішення необхідно виміряти коливаність показників, тобто визначити міру коливання можливого результату, яке являє собою ступінь відхилення сподіваного значення від середньої величини. Для цього використовують дисперсію та середнє квадратичне відхилення. Дисперсія являє собою середньозважене з квадратів відхилень дійсних результатів від середніх сподіваних.
Для аналізу звичайно використовується коефіцієнт варіації, що являє собою відношення середнього квадратичного відхилення до середньої арифметичної і вказує на ступінь відхилення отриманих значень.
Коефіцієнт варіації – відносна величина, тому на її розмір не впливають відносні значення показника, що вивчається. Чим більший коефіцієнт тим більша коливаність
До 10% - слабка коливаність;
10-25% - помірна коливаність;
більше 25% - висока коливаність.
Оцінка якості кредитного портфеля та резервування
Рівень кредитного ризику визначається за такими ознаками: оцінка фінансового стану позичальника додержання ним графіка погашення основної суми кредитної заборгованості Методику аналізу та оцінювання фінансового стану кожний банк розробляє самостійно з урахуванням вимог та рекомендацій НБУ, основних положень своєї кредитної політики та і них економічних умов. Критерії оцінювання фінансового стану і чальника та методика його визначення документально фіксується банком в окремому положенні, яке затверджується його Правлінням
Погашення позичальником кредитної заборгованості за пою сумою і відсотками визначається так:
Добре - заборгованість за кредитом та відсотки сплачуються в встановлені строки та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більш як 90 днів;
- слабке — термін простроченої заборгованості за кредитом та відсотками становить не більш як 90 днів або за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, вчасно сплачуються відсотки;.
- недостатнє — прострочена заборгованість за кредитом та відсотками за ним становить понад 90 днів чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються
Величина спеціального резерву, віднесена на витрати банку, зменшує прибуток і відповідно базу оподаткування. Це створює для банків стимул для адекватної оцінки якості кредитного портфеля та формування резерву в повному обсязі. У разі зменшення розрахункової величини спеціального резерву порівняно із попередньою звітною датою внаслідок поліпшення якості портфеля або в разі повернення попередньо списаного кредиту надлишкова сума резерву чи одержана компенсація спрямовується на збільшення доходів. Кредитну заборгованість за рахунок загального і спеціального резервів списують за рішенням Правління комерційного банку та дно з чинним законодавством.
Створення системи резервування за кредитами в банківській практиці розглядається як важливий етап процесу стабілізації банківської системи в цілому, але для оцінки сукупного ризику банку абсолютних даних ще недостатньо. Якість кредитного портфеля визначають за допомогою відносних показників,;таких як співвідношення величини резерву і загального обсягу виданих кредитів або працюючих активів банку.
В багатьох країнах якість кредитного портфеля, або кредитний ризик банку розглядається як показник якості всіх сукупних активів. Такий підхід виправданий, оскільки кредити є найбільш ризиковою частиною активів банку і саме кредитний портфель значною мірою визначає загальний рівень ризиковості активів. Це дає підстави за розмірами резерву судити про якість активів банку.