
- •1. Куб coso та інтерпретація на його основі контролінгу ризиків.
- •2. Якісний аналіз ризиків та карта ризиків.
- •3. Каталог (реєстр) ризиків та його характеристика.
- •4. Ризик-менеджмент як бізнес процес.
- •9. Цикл контролінгу ризиків та характеристика його етапів.
- •10. Поняття залишкового ризику та його характеристика.
- •11. Аналіз сценаріїв в практиці контролінгу ризиків.
- •12. Стратегії реагування (впливу) на ризик та їх характеристика.
- •13.Поняття стратегічного ризик-менеджменту.
- •15.Бюджетування капіталу та ризиків підприємства.
- •17 Класифікація ризиків та їх індивідуальні характеристики
- •18 Обгрунтуванняч індикаторівконтролінгу ринкових ризиків підприємства.
- •19. Невизначеність та ризик: характеристика та порівняння протиставлення.
- •20. Контролінг залишкового ризику
- •21. Стрес-тест як інструмент контролінгу ризиків.
- •23. Зважені на ризик фінансові показники та інтерпретації їх значень.
- •24. Алокація ресурсів як інструмент бюджетування ризиків.
- •25. Контролiнг ризикiв в органiзацiйнiй структурi пiдприємства.
- •Характеристика факторів результативності контролінгу ризиків.
- •Бізнес процес як джерело ризику.
- •28. Концепція erm як системний підхід до ризиків.
- •29. Роль та місце моніторингу в процесі контролінгу ризиків
- •Трансформація ризиків як інструмент управління ним. Погляд з позицій контролера.
- •31. Рапортування: поняття та характеристика, сфера застосування.
- •32.Теорія екстремальних подій (evt) та її модифікація.
- •33. Діаграма ризиків як результат якісного аналізу ризокового профілю підприємства
- •34. Прийняття ризику на утримання: методи фінансування та нейтралізації ризиків.
- •35. Прийняття ризику на утримання – погляд контролера
- •36. Толерантність ризику як вихідна передумова формування практики контролінгу ризиків
- •37. Ризикові апетити та інтерпретація матриці ризиків.
- •38. Якісний та кількісний аналіз індивідуальних ризиків
- •39. Оцінювання агрегованого ризику та його особливості.
- •Cro та його місце в ієрархії фінансового управління підприємством.
- •Куб coso та інтерпретація на його основі контролінгу ризиків.
- •Якісний аналіз ризиків та карта ризиків.
9. Цикл контролінгу ризиків та характеристика його етапів.
Послідовність кроків (узагальнених етапів) процесу керування ризиками:
Крок 1. Інформаційно-аналітичний дає можливість оцінити виникнення всієї сукупності ризиків незалежно від того чи зможе апарат управління, чи ні впливати на них у випадку їхньої реалізації.
Крок 2. Ідентифікації, де встановлюються можливі параметри всіх можливих ризиків з урахуванням управлінської діяльності та напрямків діяльності фірми.
Крок 3. Комплексного аналізу ризику (якісного та кількісного) з розрахунком ступеня можливого впливу ризику на функціонування об’єкта керування. Вирішується питання про доцільність займатись певним напрямом діяльності за наявності інформації про вже ідентифіковані ризики. На цьому кроці ще можливо уникнути ризику, якщо він не задовольняє умовам стратегії фірми, але водночас з’являється ризик невикористаних можливостей.
Крок 4. Зниження ступеня ризику – планування дій. Ведеться пошук шляхів своєчасного і якісного захисту від недопустимого ризику і розробка конкретного механізму їх реалізації. Планування дій як для профілактики, так і на випадок реалізації ризику.
Крок 5. Контроль можливої чи наявної ситуації. Виконавши все вище викладене, необхідно контролювати обставини, щоб на певній стадії адекватно відреагувати.
Крок 6. Реалізація програми дій у випадку виникнення ризику. Відбувається реалізація плану дій.
Крок 7. Аналіз, висновки і пропозиції на перспективу. Негативні і позитивні наслідки управлінських рішень формують досвід, який необхідно використовувати в подальшій діяльності.
10. Поняття залишкового ризику та його характеристика.
Ризик, що може бути практично зменшений до нуля включенням цього папера до диверсифікованого портфеля цінних паперів, називають несистематичним, або залишковим, ризиком, ризиком компанії чи диверсифікованим.Цей вид ризику властивий конкретному об’єктові інвестування або діяльності конкретного емітента. Він може бути пов’язаний із некваліфікованим керівництвом фірмою-емітентом, посиленням конкуренції у певному сегменті інвестиційного ринку; нераціональною структурою коштів, що інвестуються, та іншими аналогічними чинниками, негативного впливу яких значною мірою можна уникнути завдяки ефективному управлінню інвестиційним процесом.
Несистемний ризик є диверсифікованим знижуваним, зокрема можна здійснювати вибір того цінного папера (за видом, за емітентом, за терміном погашення, за територією, за умовами випуску тощо), який забезпечує в портфелі прийнятні значення несистемного ризику. Певний цінний папір може виявитися досить ризикованим, якщо його розглядати окремо від інших паперів, але він може бути позбавлений диверсифікованого ризику у складі диверсифікованого портфеля.
Розподіл ризику на систематичний і несистематичний є важливою передумовою формування ефективного інвестиційного портфеля
11. Аналіз сценаріїв в практиці контролінгу ризиків.
Аналіз сценаріїв – це техніка аналізу інвестиційного ризику, що дає змогу врахувати, як чутливість NPV до зміни вхідних змінних, так і інтервал, в якому перебувають їх імовірні значення.
Для проведення сценарного аналізу аналітик має одержати інформацію про кількісні характеристики “поганої” множини станів (низький рівень продажів, низькі ціни збуту) та “хороші” множини станів.
Для цих значень змінних розраховуються NPV, а відтак порівнюється з очікуваним базовим значенням NPV. Тобто, проводиться розрахунок NPV за песимістичним, оптимістичним та базовим сценаріями.
Результати сценарного аналізу можуть бути використані для визначення математичного очікування NPV, середньоквадратичного відхилення, варіації. Для цього необхідна експертна оцінка ймовірності реалізації кожного сценарію. Щоб одержати інформацію про ризикованість проекту, слід порівняти коефіцієнт варіації NPV даного проекту з коефіцієнтом варіації “середнього” проекту фірми.
Сценарний аналіз є досить досконалим інструментом для оцінки власного ризику інвестиційного проекту, але й цей метод не позбавлений недоліків. Його обмеженість полягає в тому, що розглядається лише кілька дискретних значень результатів проекту, тим часом як у реальності цих значень може бути нескінченно багато.