- •1. Куб coso та інтерпретація на його основі контролінгу ризиків.
- •2. Якісний аналіз ризиків та карта ризиків.
- •3. Каталог (реєстр) ризиків та його характеристика.
- •4. Ризик-менеджмент як бізнес процес.
- •9. Цикл контролінгу ризиків та характеристика його етапів.
- •10. Поняття залишкового ризику та його характеристика.
- •11. Аналіз сценаріїв в практиці контролінгу ризиків.
- •12. Стратегії реагування (впливу) на ризик та їх характеристика.
- •13.Поняття стратегічного ризик-менеджменту.
- •15.Бюджетування капіталу та ризиків підприємства.
- •17 Класифікація ризиків та їх індивідуальні характеристики
- •18 Обгрунтуванняч індикаторівконтролінгу ринкових ризиків підприємства.
- •19. Невизначеність та ризик: характеристика та порівняння протиставлення.
- •20. Контролінг залишкового ризику
- •21. Стрес-тест як інструмент контролінгу ризиків.
- •23. Зважені на ризик фінансові показники та інтерпретації їх значень.
- •24. Алокація ресурсів як інструмент бюджетування ризиків.
- •25. Контролiнг ризикiв в органiзацiйнiй структурi пiдприємства.
- •Характеристика факторів результативності контролінгу ризиків.
- •Бізнес процес як джерело ризику.
- •28. Концепція erm як системний підхід до ризиків.
- •29. Роль та місце моніторингу в процесі контролінгу ризиків
- •Трансформація ризиків як інструмент управління ним. Погляд з позицій контролера.
- •31. Рапортування: поняття та характеристика, сфера застосування.
- •32.Теорія екстремальних подій (evt) та її модифікація.
- •33. Діаграма ризиків як результат якісного аналізу ризокового профілю підприємства
- •34. Прийняття ризику на утримання: методи фінансування та нейтралізації ризиків.
- •35. Прийняття ризику на утримання – погляд контролера
- •36. Толерантність ризику як вихідна передумова формування практики контролінгу ризиків
- •37. Ризикові апетити та інтерпретація матриці ризиків.
- •38. Якісний та кількісний аналіз індивідуальних ризиків
- •39. Оцінювання агрегованого ризику та його особливості.
- •Cro та його місце в ієрархії фінансового управління підприємством.
- •Куб coso та інтерпретація на його основі контролінгу ризиків.
- •Якісний аналіз ризиків та карта ризиків.
39. Оцінювання агрегованого ризику та його особливості.
Агрегований ризик – це сукупний ризик підприємства. Він розраховується виходячи із ідентифікованих індивідуальних ризиків підприємства, зважаючи на їх ймовірність та значимість. Одна із найбільш розповсюджених оцінок загального ризику – це розрахунок показника VaR.
Cro та його місце в ієрархії фінансового управління підприємством.
Ризик-менеджер - це фахівець з ідентифікації, аналізу, контролю і моніторингу певного виду ризиків.
Процес ризик-менеджменту на підприємстві організовують таким чином, щоб були охоплені всі його структурні щаблі та рівні – від вищого керівництва до рівня, на якому безпосередньо приймається та/або генерується ризик. Функції підрозділів чітко визначаються та задокументовуються для уникнення конфлікту інтересів між ними.
Оцінку ризиків здійснює та/або підтверджує незалежна служба – підрозділ з ризик-менеджменту – операційний (тобто не функціональний) підрозділ підприємства, в якому зосереджені функції управління ризиками конкретного підприємства. Основною вимогою до цього підрозділу є його цілковита незалежність (структурна та фінансова) від інших підрозділів, які приймають ризик (фронт-офісів) та підрозділів, які реєструють факт прийняття ризику та контролюють його величину (бек-офісів). Крім цього, керівнику підрозділу з ризик-менеджменту надається достатньо високий статус на підприємстві задля забезпечення його незалежності від керівників інших операційних чи функціональних підрозділів.
Система ризик-менеджменту на підприємстві має містити такі елементи, як: точки контролю (відповідним чином згруповані операцій, які генерують ризик), набір засобів і методів оцінки цих ризиків, їх прогнозування, інструментарій з обмеження і зниження даних ризиків, форми моніторингу та прогнозування ризиків, інформаційні потоки і організаційну структуру, побудовану за функціональною ознакою, і яка забезпечує роботу цієї системи.
Ось типова і досить поширена на Заході модель управління ризиками в корпорації. Вона передбачає координуюче керівництво на всіх рівнях організації. Це перш за все рада директорів, виконавчий комітет (executive committee), ведучі менеджери бізнес-одиниць (business unit general managers), функціональні експерти і фахівці (functional experts and specialists), а також лінійні менеджери, так звані ключові спостерігачі і офіс (key supervisors and staff). При цьому за оформлення ризик-політики і ризик-стратегії в організації відповідає корпоративна група управління ризиками.
Провідні менеджери бізнес-одиниць здійснюють управління ризиками на своїх підприємствах. При цьому їх головне завдання – формування в організації культури розуміння ризиків. Це означає, що кожен службовець буде відповідати за свій діловий ризик. Одночасно повинні бути визначені обов'язки з управління ризиками і критерії якості роботи, щоб зосередити середню ланку керівництва і функціональних фахівців на цілях і стратегіях управління ризиками. Саме таким чином менеджмент відповідає за впровадження політики і стратегій групового управління ризиками. Він же складає і відповідну звітність. Корпоративна команда управління ризиками покликана забезпечити консультування, навчання, керівництво, інструменти та методики, щоб допомогти менеджерам бізнес-одиниць.