- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Виконання пісні за бажанням учнів.
- •4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •5. Слухання української народної пісні «Летіла зозуля».
- •6.Слухання «Вальсу» композитора ж. Бреля.
- •7. Розучування пісні композитора а. Островського «Хлоп'ята і дівчатка».
- •8. Пригадайте відомі пісні про школу.
- •9. Підсумок уроку.
- •10.Домашнє завдання.
- •11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів
- •5. Слухання «Незабутнього вальсу» композитора а. Кос-Анатольського.
- •6. Розучування пісні а. Островського «Хлоп'ята і дівчатка»
- •7. Підсумок уроку.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання одного з вальсів, які пролунали на уроці.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Виконання пісні «Хлоп'ята і дівчатка».
- •4. Мотивація навчальної діяльності.
- •5. Слухання «Ноктюрну сі мажор».
- •6. Слухання «Скерцо сі-бемоль мінор» ф. Шопена.
- •7. Порівняння двох музичних п'єс композитора ф. Шопена.
- •9. Підсумок уроку.
- •10.Домашнє завдання.
- •11.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання інструментального варіанта «Музика» або пісні ю. Чичкова «Якщо дружать музика і діти».
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання Симфонії № 6 (і ч.) композитора п. Чайковського.
- •5. Розучування пісні ю. Рожкова «Музика».
- •6. Виконання пісні а. Островського «Хлоп'ята і дівчатка» виразно (як на концерті), з танцювальними рухами, інструментальним супроводом.
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента Симфонії № 6 п. Чайковського.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання «Осінньої пісні» п. Чайковського.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.
- •4. Повідомлення, теми уроку.
- •5. Слухання «Органної фуги соль мінор».
- •6. Розглядання репродукції картини художника м.К.Чюрльоніса «Фуга».
- •7. Розучування пісні й. С. Баха «Весняна пісня» (перший куплет).
- •8. Підсумок уроку.
- •9. Домашнє завдання.
- •10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання одного із творів Баха, обраного за їхнім бажанням.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичного досвіду учнів.
- •3. Розучування «Весняної пісні» композитора й. С. Баха (другий куплет).
- •4. Розповідь учителя про життя і творчість Людвіга ван Бетховена.
- •5. Слухання Симфонії № 5 композитора л. Бетховена.
- •6. Пригадайте та виконайте мелодію з II частини симфонії.
- •7. Гра «Диригент».
- •8. Актуалізація музичного досвіду учнів.
- •9. Виконання пісні «Музика» композитора ю.Рожкова.
- •10. Підсумок уроку.
- •11. Домашнє завдання.
- •12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента Симфонії № 5 л. Бетховена.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Виконання твору композитора й. С. Баха «Весняна пісня».
- •4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •5. Послухайте та порівняйте дві музичні п'єси, два музичні стилі — «Прелюдію» й. С. Баха та «Менует» я. Бетховена.
- •6. Слухання «Прелюдії мі мінор» й. С. Баха.
- •8. Підсумок уроку.
- •9. Домашнє завдання.
- •10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •6. Слухання пісні «Всякому городу нрав і права».
- •7. Гра «Композитор».
- •8. Які народні пісні, близькі за змістом і характером, ви можете пригадати або виконати?
- •9.Підсумок уроку та організація дискусії «Моя думка».
- •10. Домашнє завдання.
- •11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням або за бажанням учителя.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
- •4. Розучування української народної пісні «Ой у лузі червона калина».
- •5. Розглядання репродукції картини с. Васильківського «Козаки в степу» та репродукції картини м. Дерегуса «Дума про козака Голоту».
- •6. Які пісні про Січових стрільців ви можете пригадати виконати?
- •7. Слухання «Українського маршу» композитора 0. Боровського.
- •8. Підсумок уроку.
- •9. Домашнє завдання.
- •10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Ой у лузі червона калина» або «Українського маршу» о. Боровського.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання Другого концерту для фортепіано з оркестром (1 ч.) композитора с.Рахманінова.
- •5. Розучування пісні ю. Рожавської «Лелека».
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація опорних знань, музичних вражень учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання «Колискової» з опери «Поргі і Бесс» американського
- •5. Розучування «Колискової» з опери «Поргі і Бесс».
- •6. Виконання українських колискових пісень «Ой ходить сон...» та «Котику сіренький».
- •7. Гра «Художники».
- •8. Розповідь учителя про історію створення опери «Поргі і Бесс»
- •9. Слухання американських народних пісень «Спи, малятко» та
- •10. Як відомо, російський композитор Сергій Рахманінов довгий
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичного досвіду учнів.
- •3. Виконання «Колискової» Дж. Гершвіна.
- •4. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
- •5. Слухання української народної пісні «Пряля» в обробці м.Леонтовича
- •6. До якого жанру належить українська народна пісня «Щедрик»?
- •7. Що можна розповісти про життя і творчість м. Леонтовича?
- •8. Підсумок уроку.
- •9. Домашнє завдання.
- •10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента фортепіанного циклу «Колядки і Щедрівки» в. Барвінського.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Виконання пісні «Музика» (стоячи, як на концерті)
- •4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •5. Підсумок гри, уроку.
- •6. Домашнє завдання.
- •7. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням або за бажанням учителя.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів, особливостей
- •4. Проведення конкурсу, вікторини
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •Тема II семестру направлена на те, щоб зосереджувати увагу на вашому особистому сприйнятті музичних творів та на вашому ставленні до музики.
- •4. Слухання української народної пісні «Віють вітри, віють буйні».
- •Звернімося до словничка
- •1. Організаційний етап уроку.
- •4.Слухання української народної пісні «Ой під вишнею»
- •5. Порівняйте українські народні пісні «Віють вітри, віють буйні» та «За городом качки пливуть».
- •6. Слухання «Коломийки» з «Української сюїти» композитора м. Колесси.
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання Скерцо (жарт) із сюїти № 2 для струнних інструментів і флейти композитора й. С. Баха.
- •5. Гра «Диригент».
- •6. Розучування «Веселкової пісні» композитора о. Жилінського на слова о. Кононенка.
- •7. Виконання української народної пісні «Од Києва до Лубен».
- •8. Підсумок уроку.
- •9. Домашнє завдання.
- •10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Скерцо» й. С. Баха.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація опорних знань, музичних вражень учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4.Слухання «Скерцо» («Жарт») із сюїти № 2 композитора й.С.Баха у вокальному виконанні.
- •5. Гра «Хормейстер».
- •6. Свого часу й. С. Бах написав кантату під назвою «Кавова».
- •7. Розучування «Веселкової пісні» композитора о. Жилінського.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3.Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4.Розповідь-бесіда.
- •5. Слухання Рапсодії № 2 м. Лисенка.
- •6. Виконання «Веселкової пісні» композитора о. Жилінського.
- •7. Виконання пісні «Од Києва до Лубен» з танцювальними рухами, ритмічним супроводом.
- •8. Підсумок уроку.
- •9. Домашнє завдання.
- •10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання Рапсодії № 2 композитора м. Лисенка.
- •22 Урок
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності.
- •4. Слухання фрагментів з опери м. Римського-Корсакова «Снігуронька».
- •5. Розучування пісні композитора в. Філіпенка «Веснянка».
- •6. Підсумок уроку.
- •7. Домашнє завдання.
- •8, Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання фрагментів з опери «Снігуронька»: вступ, хор
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Виконання пісні в. Філіпенка «Веснянка».
- •4. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.
- •5. Слухання симфонічної сюїти «Веснянки» композитора м. Вериківського.
- •6. Розучування пісні «Ти чуєш, море?» композитора о. Зацепіна
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фр. Сюїти «Веснянки»
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Виконання пісні «Веснянка» композитора в. Філіпенка танцювальними рухами, а по можливості й із супроводом.
- •4. Слухання «Веснянки» з «Української сюїти» Ігоря Шамо.
- •5. Розучування пісні «Ти чуєш, море?» композитора о. Зацепіна.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Проведення невеличкого підсумку за темою «я і музика».,
- •5 Підсумок уроку
- •6. Домашнє завдання.
- •7. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Веснянки» і. Шамо.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання вальсу «На прекрасному блакитному Дунаї» композитора й. Штрауса.
- •5. Одним з найпопулярніших творів композитора є вальс «На прекрасному блакитному Дунаї» (1867).
- •6. Слухання вальсу «На прекрасному блакитному Дунаї».
- •7. Розучування пісні «Цвіт землі» композитора о. Злотника на слова м. Сингаївського.
- •8. Підсумок уроку.
- •9.Домашнє завдання
- •10.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента вальсу «На прекрасному блакитному Дунаї».
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •Актуалізація пісні «Цвіт землі» композитора о. Злотник»
- •Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •5.Слухання п'єси к. Дебюссі «Doctor Gradus ad Parnassum» із сюїти «Дитячий куточок»
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Розповідь учителя про створення «Маленької нічної серенади» для струнного оркестру.
- •5. Слухання Рондо з «Маленької нічної серенади».
- •6. Які музичні твори композитора ви можете пригадати? (Слухання фрагментів творів в. А. Моцарта).
- •7. Розучування пісні «Колиска майбуття» композитора Віри Дроботенко.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2.Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання Другого концерту для фортепіано з оркестром
- •5. Розповідь про історію створення Другого концерту для фортепіано з оркестром (третя частина) к. Сен-Санса.
- •6.Вікторина для знавців музики
- •7. Мотивація навчальної діяльності. Емоційний настрій.
- •8. Розучування пісні «Колиска майбуття» композитора в. Дроботенко.
- •9. Підсумок уроку.
- •10. Домашнє завдання.
- •11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента Другого концерту композитора к. Сен-Санса.
- •Хід уроку
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4.Слухання увертюри «Час, уперед!» композитора г. Свиридова.
- •5. Розучування «Балади про солдата» (музика композитора
- •6. Виконання пісні «Колиска майбуття» композитора в. Дроботенко.
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента увертюри «Час, уперед!».
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, почуттєвого досвіду, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання «Лакрімози» з Реквієму композитора в. А. Моцарта.
- •Розповідь учителя
- •5. Розучування «Балади про солдата» композитора в. Соловйова-Сєдого.
- •6. Підсумок уроку.
- •7.Домашнє завдання.
- •8.Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, музичного досвіду, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Сьогодні ми познайомимося з одним із його музичних творів — Хоровим концертом № 24.
- •5. Слухання Хорового концерту № 24.
- •6. Розповідь учителя.
- •7. Виконання «Балади про солдата» композитора
- •8. Розучування пісні «Хай живе надія» (музика і. Білик, слова к. Гнатенка)
- •9. Підсумок уроку.
- •10. Домашнє завдання.
- •11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента Хорового концерту № 24.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3.Мотивація навчальної діяльності учнів
- •4. Слухання романсу «я мить чудову пам'ятаю» композитора
- •5. Слухання романсу «я мить чудову пам'ятаю».
- •6. Аналіз-інтерпретація музики.
- •11. Домашнє завдання.
- •12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Ознайомлення з умовами проведення телешоу.
- •5. Основні питання для учасників телепроекту.
- •7. Домашнє завдання.
- •8. Вихід учнів із класу (кабінету) під фрагмент увертюри «Час, уперед!» г. Свиридова.
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента Шостої симфонії П. Чайковського.
Музичне вітання.
Виконання «Осіннього канону».
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Порівняйте музику «Осіннього канону» з музикою симфонії та «Осінньою піснею» П. Чайковського.
Які почуття викликає ця музика?
Які думки вона вам навіяла?
3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.
Чи може ця музика належати композиторові П. Чайковському?
Організація дискусії між творчими групами.
Наш сьогоднішній урок буде присвячений композиторові, чиїм улюбленим інструментом був орган... чия творчість на довгий час була забута... чия музика зринула з небуття і зазвучала знову завдяки композитору Менделі,сону (автору відомого «Весільного маршу»)... композиторові, про творчість якого Л. Бетховен сказав: «Не струмок! — море має бути його ім'я»
Звучить «Вітання з Бахом».
4. Повідомлення, теми уроку.
Розповідь вчителя.
Слухання «Органної фуги соль мінор» композитора Й.С. Баха.
Йоганн Себастьян Бах (1685—1750) народився у німецькому містечку Ейзенах, у музичній родині.
Його численна родина налічує близько 50 музикантів — органістів, скрипалів, флейтистів, сурмачів, диригентів, композиторів, а також мірошників, булочників, пастухів, які були безмежно
закохані в музичне мистецтво.
Захоплення, музикою почалося з прапрадіда, який був будочником і так полюбляв грати на цитрі, що навіть возив її із собою до млина.
Родинну музичну традицію продовжили сини Баха, яких розрізняли за місцем проживання: «німецький» або «берлінський» Бах, «галльський», «міланський», який згодом став «лондонським»…
Отож, любов до музики почалася з дитинства. Батько навчав хлопця гри на скрипці, а ще він співав у хорі.
У віці дев'яти років Йоганн Себастьян осиротів, і його вихователем став старший брат Йоганн Крістоф. Він служив органістом у церкві і продовжив музичні заняття із хлопчиком. Але ці уроки були дуже одноманітними і нудними, а юний музикант прагнув справжньої, живої музики.
Якось він дізнався, що брат ховає у шафі зошит із творами видатних композиторів. Понад півроку десятирічний хлопчик уночі, при місячному світлі, переписував ноти, але одного разу Крістоф побачив це й відібрав оригінали та копії. У розпачі Йоганн Себастьян вигукнув: «Коли так, я сам напишу таку саму музику, напишу ще краще!». Брат лише розсміявся у відповідь...
Із п'ятнадцяти років Бах розпочав самостійне життя, сповнене злигоднів, тяжкої принизливої одноманітної праці на багатіїв. Він працював органістом і керівником хору в церкві.
Панство вважало його музику занадто серйозною, глибокою, а відтак нудною. Церква — занадто живою, яскравою і світською. Нерозуміння і неприйняття його творчості завдавало Й. С. Баху тяжких страждань..
Однак у нього були вдячні учні, дружна родина, гарні й талановиті діти та улюблена музика, якій він присвячував кожну вільну хвилину.
Бах, геніальний композитор і блискучий виконавець, усе життя наполегливо працював над удосконаленням власної майстерності, вивчав світову музичну культуру і народну музику, досконало знав Біблію, латину, вільно спілкувався італійською, французькою мовами.
«Мені довелося багато вчитися, хто буде так само старанним, досягне того ж»,— відповідав Й. С. Бах на питання щодо його таланту.
Останні роки життя великого композитора були нелегкими. Ще в дитинстві, переписуючи вночі ноти, Бах серйозно зіпсував зір. Із роками хвороба очей посилювалася. Після невдалої операції музикант узагалі осліпнув. Він уже не міг писати і свої нові твори диктував, наче слова, залишаючи нащадкам високі зразки вокально-інструментальної музики (переважно духовного змісту), твори для оркестру, органа і клавіру.
Сучасники Баха швидко забули про нього... Лише через довгі роки музику великого композитора відкрили заново, захоплюючись її величністю, мудрістю, красою, досконалістю та глибиною невичерпної людяності. Музичне послання Й. С. Баха пролетіло крізь віки і знайшло свого адресата.
Сьогодні ми познайомимося з одним із органних творів Й.С. Баха— «Органною фугою соль мінор».
Улюбленим інструментом Й. С. Баха був орган. Могутнє, глибоке, надзвичайно різноманітне звучання цього духового клавішного велетня найбільше відповідало творчим уподобанням музиканта.
Що ви знаєте про інструмент орган?
Орган існував ще у стародавні часи у Греції, Римі, Єгипті, а в Європі він з'явився у VII столітті. Спочатку орган супроводжував церковні співи, а потім став інструментом, на якому виконують соло.
Удосконалюючись протягом століть, орган поступово здобув славу «короля» музичних інструментів: у нього величезний діапазон звучання, він може імітувати, тобто наслідувати «голоси» різних інструментів. У сучасних органів до ЗО—40 тисяч дерев'яних і металевих труб і трубочок довжиною від 10 мм до 10 м!
Грати на органі складно: органіст має впоратися з кількома клавіатурами для рук (мануалами) та ножною клавіатурою (педаллю) і переключати тембри інструмента.
Бах був віртуозним органістом. За легендою, він навіть умів виконувати соло лише ногами - на педалі органа.
Композитор був скромною людиною та мав неабияке почуття гумору. Переказують, що якось він зіграв органну прелюдію своєму учневі, який став вихваляти чудове виконання, на що Бах сказав, що треба тільки натискати на відповідні клавіші, а інше орган зробить сам!
Органна творчість Й. С. Баха велика і різноманітна, у ній досконало розроблені жанри фантазії, сонати, прелюдії, фуги... Усупереч церковним традиціям, у своїх органних творах композитор прагнув піднести силу людського духу. Сьогодні ми познайомимося з однією із органічних фуг Баха — органною фугою соль мінор. Що ж означає слово фуга?
Звернімося до словничка.
Фуга (від лат. fuga — біг, утеча) — поліфонічний твір, у якому одна або кілька тем послідовно звучать у всіх голосах.
Фуги бувають три-, чотири-і п'ятиголосні.
Фуга — один із найскладніших і найцікавіших жанрів музичного мистецтва. Фуга будується за суворими законами; без перебільшення — з математичною точністю. Жанр фуги можна назвати вищою математикою в музиці.
Часто фуга є частиною маленького циклу: їй передує прелюдія або токата.
Й. С. Бах створив величезну кількість фуг, серед яких два цикли клавірних, прелюдій і фуг (48), написаних у всіх мажорних і мінорних тональностях. Ці твори є в репертуарі майже кожного піаніста.
У творчості Баха ця поліфонічна форма посідала центральне місце. Він написав понад 400 фуг. У цьому поліфонічному жанрі йому не було рівних.
— Послухайте, як звучить основна тема фуги соль мінор.
Учитель награє тему;
Чи створює фрагмент теми вичерпне враження? Чи розкриває він характер музики Баха? Певно, що ні.
Послухайте фугу повністю.
Кожне проведення теми відзначайте підняттям руки: у верхніх голосах — вищим, у нижніх — нижчим.
