1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента Шостої симфонії П. Чайковського.

Музичне вітання.

Виконання «Осіннього канону».

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

• Порівняйте музику «Осіннього канону» з музикою симфонії та «Осінньою піснею» П. Чайковського.

• Які почуття викликає ця музика?

• Які думки вона вам навіяла?

3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

• Чи може ця музика належати композиторові П. Чайковському?

Організація дискусії між творчими групами.

Наш сьогоднішній урок буде присвячений композиторові, чи­їм улюбленим інструментом був орган... чия творчість на довгий час була забута... чия музика зринула з небуття і зазвучала знову завдяки композитору Менделі,сону (автору відомого «Весільного маршу»)... композиторові, про творчість якого Л. Бетховен сказав: «Не струмок! — море має бути його ім'я»

Звучить «Вітання з Бахом».

4. Повідомлення, теми уроку.

Розповідь вчителя.

Слухання «Органної фуги соль мінор» композитора Й.С. Баха.

Йоганн Себастьян Бах (1685—1750) народився у німецькому містечку Ейзенах, у музичній родині.

Його численна родина налічує близько 50 музикантів — орга­ністів, скрипалів, флейтистів, сурмачів, диригентів, композито­рів, а також мірошників, булочників, пастухів, які були безмежно

закохані в музичне мистецтво.

Захоплення, музикою почалося з прапрадіда, який був будоч­ником і так полюбляв грати на цитрі, що навіть возив її із собою до млина.

Родинну музичну традицію продовжили сини Баха, яких роз­різняли за місцем проживання: «німецький» або «берлінський» Бах, «галльський», «міланський», який згодом став «лондон­ським»…

Отож, любов до музики почалася з дитинства. Батько навчав хлопця гри на скрипці, а ще він співав у хорі.

У віці дев'яти років Йоганн Себастьян осиротів, і його вихова­телем став старший брат Йоганн Крістоф. Він служив органістом у церкві і продовжив музичні заняття із хлопчиком. Але ці уро­ки були дуже одноманітними і нудними, а юний музикант прагнув справжньої, живої музики.

Якось він дізнався, що брат ховає у шафі зошит із творами видатних композиторів. Понад півроку десятирічний хлопчик уночі, при місячному світлі, переписував ноти, але одного разу Крістоф побачив це й відібрав оригінали та копії. У розпачі Йоганн Себас­тьян вигукнув: «Коли так, я сам напишу таку саму музику, напи­шу ще краще!». Брат лише розсміявся у відповідь...

Із п'ятнадцяти років Бах розпочав самостійне життя, сповнене злигоднів, тяжкої принизливої одноманітної праці на багатіїв. Він працював органістом і керівником хору в церкві.

Панство вважало його музику занадто серйозною, глибокою, а відтак нудною. Церква — занадто живою, яскравою і світською. Нерозуміння і неприйняття його творчості завдавало Й. С. Баху тяжких страждань..

Однак у нього були вдячні учні, дружна родина, гарні й тала­новиті діти та улюблена музика, якій він присвячував кожну віль­ну хвилину.

Бах, геніальний композитор і блискучий виконавець, усе жит­тя наполегливо працював над удосконаленням власної майстернос­ті, вивчав світову музичну культуру і народну музику, досконало знав Біблію, латину, вільно спілкувався італійською, французь­кою мовами.

«Мені довелося багато вчитися, хто буде так само старанним, досягне того ж»,— відповідав Й. С. Бах на питання щодо його та­ланту.

Останні роки життя великого композитора були нелегкими. Ще в дитинстві, переписуючи вночі ноти, Бах серйозно зіпсував зір. Із роками хвороба очей посилювалася. Після невдалої опера­ції музикант узагалі осліпнув. Він уже не міг писати і свої нові твори диктував, наче слова, залишаючи нащадкам високі зразки вокально-інструментальної музики (переважно духовного змісту), твори для оркестру, органа і клавіру.

Сучасники Баха швидко забули про нього... Лише через довгі роки музику великого композитора відкрили заново, захоплюю­чись її величністю, мудрістю, красою, досконалістю та глибиною невичерпної людяності. Музичне послання Й. С. Баха пролетіло крізь віки і знайшло свого адресата.

Сьогодні ми познайомимося з одним із органних творів Й.С. Ба­ха— «Органною фугою соль мінор».

Улюбленим інструментом Й. С. Баха був орган. Могутнє, гли­боке, надзвичайно різноманітне звучання цього духового клавіш­ного велетня найбільше відповідало творчим уподобанням музиканта.

• Що ви знаєте про інструмент орган?

Орган існував ще у стародавні часи у Греції, Римі, Єгипті, а в Європі він з'явився у VII столітті. Спочатку орган супроводжу­вав церковні співи, а потім став інструментом, на якому виконують соло.

Удосконалюючись протягом століть, орган поступово здобув славу «короля» музичних інструментів: у нього величезний діапа­зон звучання, він може імітувати, тобто наслідувати «голоси» різ­них інструментів. У сучасних органів до ЗО—40 тисяч дерев'яних і металевих труб і трубочок довжиною від 10 мм до 10 м!

Грати на органі складно: органіст має впоратися з кількома клавіатурами для рук (мануалами) та ножною клавіатурою (педал­лю) і переключати тембри інструмента.

Бах був віртуозним органістом. За легендою, він навіть умів виконувати соло лише ногами - на педалі органа.

Композитор був скромною людиною та мав неабияке почуття гумору. Переказують, що якось він зіграв органну прелюдію своє­му учневі, який став вихваляти чудове виконання, на що Бах ска­зав, що треба тільки натискати на відповідні клавіші, а інше орган зробить сам!

Органна творчість Й. С. Баха велика і різноманітна, у ній до­сконало розроблені жанри фантазії, сонати, прелюдії, фуги... Усу­переч церковним традиціям, у своїх органних творах композитор прагнув піднести силу людського духу. Сьогодні ми познайомимо­ся з однією із органічних фуг Баха — органною фугою соль мінор. Що ж означає слово фуга?

Звернімося до словничка.

Фуга (від лат. fuga — біг, утеча) — поліфонічний твір, у якому одна або кілька тем послідовно звучать у всіх голосах.

Фуги бувають три-, чотири-і п'ятиголосні.

Фуга — один із найскладніших і найцікавіших жанрів музич­ного мистецтва. Фуга будується за суворими законами; без пере­більшення — з математичною точністю. Жанр фуги можна назва­ти вищою математикою в музиці.

Часто фуга є частиною маленького циклу: їй передує прелюдія або токата.

Й. С. Бах створив величезну кількість фуг, серед яких два цик­ли клавірних, прелюдій і фуг (48), написаних у всіх мажорних і мі­норних тональностях. Ці твори є в репертуарі майже кожного пі­аніста.

У творчості Баха ця поліфонічна форма посідала центральне місце. Він написав понад 400 фуг. У цьому поліфонічному жанрі йому не було рівних.

— Послухайте, як звучить основна тема фуги соль мінор.

Учитель награє тему;

Чи створює фрагмент теми вичерпне враження? Чи розкриває він характер музики Баха? Певно, що ні.

• Послухайте фугу повністю.

• Кожне проведення теми відзначайте підняттям руки: у верх­ніх голосах — вищим, у нижніх — нижчим.