1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні В. Філіпенка

«Веснянка».

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

• Яка музика музичні події тижня вас схвилювали?

• Що ви можете розповісти, виконати?

3. Виконання пісні в. Філіпенка «Веснянка».

Підготовчий етап перед виконанням:

• Яким має бути виконавський план пісні?

• Які рухи, супровід можна придумати?

Виконання пісні з рухами, ритмічним супроводом згідно з ви­конавським планом.

4. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

• Які пісні-веснянки ви можете пригадати?

• Які з пісень-веснянок використані у творчості компози­торів? (П. Чайковський. І концерт. Веснянка «Вийди, вийди, Іванку».)

• Чи може веснянка здобути «нове життя» в інструменталь­ній музиці?

5. Слухання симфонічної сюїти «Веснянки» композитора м. Вериківського.

а) Коротка розповідь учителя про композитора.

Михайло Іванович Вериківський (1896—1962) — талановитий український диригент, педагог, музичний діяч. (Учитель звертає увагу учнів на портрет композитора.)

Його дитинство пройшло у мальовничому місті Кременці на Во­лині в родині, яка любила музику. Батьки Михайла добре співали, матуся знала багато старовинних пісень. У родині часто влаштову­вали концерти, музичні вистави за участю всіх семи дітей. Михай­ло ніколи не розлучався з музикою: співав у хорі, грав на скрипці, фортепіано, віолончелі у струнному та духовому оркестрах.

Велику роль у становленні його як музиканта відіграло на­вчання у Київській консерваторії.

Після її закінчення написав оркестрову сюїту «Веснянки», по­будовану на народних мелодіях. Ця сюїта є одним із найперших симфонічних творів, у якому народні мелодії зазвучали як хорові обробки, а оркестрові групи — як хорові партії.

• Послухайте сюїту та зверніть особливу увагу на характер музики її частин.

б) Слухання сюїти «Веснянки».

• Яке ваше враження від музики?

• Чи можна сказати, що твір побудований на контрасті музич­них образів, почуттів, настроїв?

• Чи помітили ви, які музичні інструменти відіграють провід­ну роль у кожній із частин сюїти?

Перша частина починається похмурою, суворою мелодією ста­ровинної пісні-веснянки «Із-за гори чорна хмара, за горою синя».

Тембри дерев'яних духових інструментів надають музиці варі­ацій на тему веснянки Таємничості. Цей казковий вступ ніби за­кликає слухачів на свято весни.

Друга частина — «Молода» — її музика жвава, танцювальна. Граціозність, пружність, легкість мелодії підкреслюється звучан­ням бубна. Мелодія веснянки «Царівно, ми твої гості» у варіаціях цієї частини залишається сталою, а супровід змінюється.

Третя частина — «Ягілочка» — найбільш лірична в сюїті. Музика звучить наспівно й ніжно. Мелодію пісні розпочинають скрипки, і поступово вона ніби огортається вишуканим сплетін­ням звучання струнних інструментів.

Четверта частина — «Весно-веснище» — веде слухачів у ча­си сивої давнини. Вона побудована на повільній, плавній мело­дії старовинної однойменної веснянки. Музика звучить у вико­нанні струнних та дерев'яних духових інструментів як заклик весни.

П'ята частина — «Зелений шум» — легкий, веселий танок, яким завершується святкування приходу весни.

Сюїта «Веснянки» — один із найперших симфонічних творів.