2. Протерозойська ера

Протерозойська ера (археозойська) — стародавня ера в геологічній історії земної кори. Тривалість протерозойської ери — 600 млн. років.

У породах протерозою знайдено відклади моря, суші, річок, гір, пустинь і льодовиків. Отже, клімат протерозою був досить різноманітний. Морські відклади вкриті відкладами вулканів, на яких також лежать морські відклади. Звідси можна зробити висновок, що періоди спокійного розвитку земної кори протерозою змінювалися бурхливими горотворними процесами.

З протерозойськими відкладами пов'язана велика кількість корисних копалин: залізні руди, мармур, графіт, нікелева руда, п'єзокварц, каолін, золото, слюда, тальк, молібден, мідь, вісмут, вольфрам, кобальт, радіоактивні мінерали, коштовне каміння. На півдні території України в той час було мілке море, з усіх боків оточене гірськими хребтами. Гори вивітрювалися, а продукти вивітрювання відкладалися на дні моря. У кінці протерозою завдяки горотворним процесам на місці моря виникли гори, а осадочні відклади метаморфізувалися. Так утворилося величезне родовище залізних руд Криворізького басейну.

Протерозойські товщі поширені в Україні, Прибалтиці, Сибіру, Північній Америці та ін. Дані про протерозойські водорості також досить мізерні; деякі колоніальні форми з групи синьозелених знайдені в гуронських та альгонських відкладах у Північній Америці і деяких інших місцях. В цій ері тривав розвиток бактерій. Є дані про знаходження грибів, схожих на фікоміцети, у товщах Канадського щита.

3. Палеозойська ера

Палеозойська ера почалася 600 млн. років тому. Розрізняють шість її періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам'яновугільний, пермський.

У палеозої відбулося два горотворних процеси: каледонський (у кембрії — нижньому девоні) і герцинський (у верхньому карбоні — пермі), завдяки яким обриси материків і морів змінювалися кілька разів. Палеозойські відклади — це глини, вапняк, доломіт, мергелі, пісковик, сіль та кам'яне вугілля.

Протягом палеозойської ери органічний світ завоював сушу. Серед тварин з'явилися перші хребетні, серед рослин — спорові та хвойні.

1. Кембрійський період

Цей період дістав назву від графства Кембрій (Англія), де відклади кембрійського часу було описано вперше.

Усе життя в кембрійський період було тісно пов'язане з водним середовищем. На суші життя ще не було. З рослин кембрійського періоду відомі вапнякові водорості. Вони жили в морській воді. Після відмирання їх утворювалися скупчення вапняку, відомі під назвою онкоїдів. Без сумніву, в кембрійських морях були й інші водорості: синьо-зелені, червоні. Але вони не мали твердих утворень, тому до нашого часу їхні рештки не збереглися.

Водорості, виділяючи вільний кисень, значно змінили склад кембрійської атмосфери. Це дало можливість розвинутися іншим формам життя, зокрема тим групам тварин, які споживають вільний кисень.

2. Ордовицький період

Відклади ордовику виділив в Англії і описав англійський геолог Р. Мурчісон. Рішенням XXI сесії Міжнародного геологічного конгресу ордовик було виділено в самостійну систему.

Клімат в ордовицький період стає теплішим і м'якшим, про що свідчить велике поширення вапняків: строматопорових, коралових, криноїдних, тридобітових і цефалоподових. Значно збільшилася площа моря.

У кінці кембрійського періоду вулканічні виверження заповнюють лавами морські басейни. Одночасно морське дно значно опускається. Усе це зумовило нагромадження потужних товщ осадочних порід, зокрема чорного мулу, що складався з вулканічного попелу, пісків, уламкових порід.

Майже не змінилися в цей період водорості.

Ордовицький період тривав 60 млн. років.