
- •Декларация нато-ес о епбо
- •Загальні положення щодо набуття членства в єс
- •2. Критерії членства в єс
- •Правовий статус держави-члена в єс
- •3. Правова природа та зміст Договорів про вступ до єс
- •Посилення ролі національних парламентів у інтеграційних процесах
- •Агентства, що сприяють функціонуванню внутрішнього ринку:
- •[Ред.]Моніторингові центри:
- •[Ред.]Агентства, що підтримують соціальний діалог на європейському рівні:
- •Дія у просторі
- •6.2. Дії проти держав-членів Загальні питання
- •Позови, що подаються Комісією
- •Позови, що подаються іншими державами-членами
- •Позови, що подаються відповідно до статті 93(2) Договору про заснування Європейського Співтовариства
Агентства, що сприяють функціонуванню внутрішнього ринку:
Бюро гармонізації внутрішнього ринку — Office for Harmonisation in the Internal Market, OHIM (Аліканте, Іспанія);
Бюро Спільноти з прав на різновиди рослин — Community Plant Variety Office, CPVO (Анже, Франція);
Європейське залізничне агентство — European Railway Agency (ERA) (Лілль, Франція)
[Ред.]Моніторингові центри:
Європейське агентство з охорони довкілля — European Environment Agency, EEA (Копенгаген, Данія);
Європейський моніторинговий центр з наркотиків та наркотичної залежності — European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction, EMCDDA (Лісабон, Португалія);
Європейський моніторинговий центр з расизму та ксенофобії — European Monitoring Centre on Racism and Xenophobia, EUMC (Відень, Австрія).
[Ред.]Агентства, що підтримують соціальний діалог на європейському рівні:
Європейський центр розвитку професійної освіти — European Centre for the Development of Vocational Training, Cedefop (Салоніки, Греція);
Європейська фундація з поліпшення умов життя та праці — European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions, EUROFOUND (Дублін, Ірландія);
Європейське агентство з безпеки й охорони здоров'я на роботі — European Agency for Safety and Health at Work, EU-OSHA (Більбао, Іспанія).
[ред.]Агентства, що реалізують у своїх галузях програми й завдання від імені Європейського Союзу:
Європейська освітня фундація — European Training Foundation, ETF (Турин, Італія);
Центр перекладів для органів ЄС — Translation Centre for the Bodies of the European Union, CdT (Люксембург);
Європейське агентство з відбудови — European Agency for Reconstruction, EAR (Салоніки, Греція).
[ред.]Агентства спільної зовнішньої політики та питань безпеки
Європейське агентство оборони— European Defence Agency (EDA) (Брюсель, Бельгія)
Інститут Європейського Союзу досліджень безпеки— European Union Institute for Security Studies (ISS) (Париж, Франція)
Супутниковий центр Європейського Союзу— European Union Satellite Centre (EUSC) (Мадрид, Іспанія)
[ред.]Агентства співпраці органів правоохорони та юстиції
Європейський поліцейський коледж—European Police College (CEPOL) (Гемпшір, Велика Британія)
Європейське поліцейське управління (Європол)—European Police Office (EUROPOL)(Гаага, Нідерланди)
Європейський підрозділ співпраці у галузі юстиції (Євроюст)—European Judicial Cooperation Unit (EUROJUST) (Гаага, Нідерланди)
[ред.]Виконавчі агентства
38. Судова система Європейського Союзу: принципи побудови, ланки і їх взаємодія.
Ст. 251
39. Суд Європейського Союзу: склад і порядок формування, структура. Правовий статус суддів та генеральних адвокатів.
40.Загальний суд: склад і порядок формування, структура, юрисдикція. Оскарження рішень.
41. Юрисдикція Суду ЄС. Природа, класифікація проваджень.
271
42. Прямі позови в Суді ЄС проти держав-членів.
Ст. 259
43. Прямі позови в Суді СС проти інститутів Європейського ЄС: скасування правових актів внаслідок оскарження їх законності, оскарження бездіяльності.
Ст. 263
44.Звернення національних судів держав-членів до Суду ЄС за преюдиціальною постановою (висновком).
Ст.. 267
45. Порядок розгляду справ і прийняття рішень Судом ЄС. Виконання рішень Суду ЄС.
46. Право Європейського Союзу: поняття, структура дія в часі та в просторі, співвідношення з поняттям «європейське право».
Отже, характеризуючи європейське право, слід мати на увазі, що воно не представляє собою якусь окрему галузь права поряд із конституційним, адміністративним, цивільним, фінансовим і т.п. Європейське право виступає як особлива самостійна правова система, що існує поряд із національними правовими системами та міжнародно-правовою системою. Суд Європейських співтовариств, звернувшись в своїх рішеннях до аналізу правової природи Європейських співтовариств, зробив висновок про те, що їх правова система не може бути ідентифікована ані з національним, ані з міжнародним правопорядком. Тобто, європейське право – це особлива правова система (sui generis), що існує поряд з національними системами права та міжнародним правом і відрізняється від них низкою важливих рис та особливостей.
При дослідженні права ЄС слід враховувати такі його суттєві особливості, як:
комплексний характер права ЄС, яке включає в себе міжнародно-правові, конфедеративні та федеративні риси;
динамізм цього права, що тягне за собою зміну його природи, структури, сфери та механізму дії;
незавершеність процесу формування права, і як наслідок, його “проміжний” характер, дію на стику міжнародного та національного права.
Дія в часі
Дія всього первинного законодавства Співтовариства, як правило, не обмежується в часі. На цей факт чітко вказується в основних документах. У випадках, коли в акті спеціально не визначається термін його дії, вважається, що він також не обмежений у часі. Та все ж окремі положення можуть зазнати деяких обмежень у часі. (Зокрема це стосується випадків щодо різноманітних актів і договорів про приєднання.) Використання терміна необмежений, на відміну від більш поширеного невизначений, спрямовано на те, щоб підкреслити незмінну природу зобов'язань держав-учасниць.
Єдиним винятком із законодавства, яке має необмежену природу, є Договір про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі, що укладений на 50 років (ст. 97, нині вилучена). Можливо, це було виправдано з огляду на ризиковану й експериментаторську природу цього документа -"першопрохідника". Чи буде поновлений цей договір у найближчому майбутньому, можна лише гадати, хоча продовження 50-річного терміну лише для внесення його положень, які все ще залишаються відповідними до Договору про заснування Європейського Співтовариства, не здається доцільним.