6. Конструювання програмного забезпечення (Укладач Олійник а.О.)

Конструювання програмного забезпечення (Software Construction) – процес створення працюючої функціональної програмної системи за допомогою кодування, верифікації, модульного тестування, інтеграційного тестування та відладки.

На цьому етапі обґрунтовано обирається середовище розробки програмного забезпечення. Основні рішення студента щодо вибору середовища розробки та мови програмування доцільно подати у першому підрозділі розділу пояснювальної записки, пов’язаного з розробкою програмного забезпечення. В цьому підрозділі варто виконати порівняння різних мов програмування за декількома обраними студентом-дипломником критеріями. Результати такого порівняння доцільно навести у вигляді порівняльної таблиці, яка доводить правильність рішення студента щодо вибору мови програмування. Після цього необхідно навести короткий опис обраного середовища розробки та мови програмування.

У наступних підрозділах цього розділу описуються структурні компоненти (модулі) розробленого програмного забезпечення.

При описі структурних компонентів рекомендовано надати інформацію про:

– призначення модуля;

– основні рішення, прийняті студентом-дипломником в процесі програмної реалізації компоненту;

– використані структури даних.

При цьому не варто обмежуватися наведеним переліком.

Особливу увагу варто приділити опису використаних структур даних. Такий опис може бути представлений, наприклад, за допомогою таблиці, що містить такі стовпці: назва змінної, що описує структуру; тип структури даних (масив, стек, черга та ін.); призначення та ін.

Крім того, можна описати й основні змінні, що використані при розробці модуля. Такий опис можна представити за допомогою таблиці з такими стовбцями: назва змінної; тип змінної; призначення.

Методичні рекомендації щодо розробки працездатного програмного забезпечення наведено у методичних вказівках з дисциплін: «Основи програмування», «Об’єктно-орієнтоване програмування», «Алгоритми та структури даних», «Конструювання програмного забезпечення».

Рекомендована література:

1. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Конструювання програмного забезпечення” для студентів напряму підготовки 6.050103 “Програмна інженерія” (всіх форм навчання) / А.О. Олійник, О.О. Олійник, Є.М. Федорченко. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. – 74 с.

2. Соммервилл И. Инженерия ПО / И. Соммервилл. – М.: Вильямс, 2002. – 624 с.

3. Орлов С.А. Технологии разработки программного обеспечения. Учебник для Вузов / С.А. Орлов. – СПб.: Питер, 2002. – 463 с.

7. Тестування програмного забезпечення (Укладач Табунщик г.В.)

Після реалізації програмного забезпечення виконується його тестування. Тестування (Software Testing) – діяльність, що виконується для оцінювання та поліпшення якості програмного забезпечення. Ця діяльність, у загальному випадку, базується на виявленні дефектів і проблем програмного забезпечення

При необхідності у пояснювальній записці до дипломного проекту можна навести результати тестування, наприклад, у вигляді протоколу тестування.

Протокол тестування повинний відповідати плану проведення тестування, що рекомендується розробляти у відповідності стандарту IEEE Standard 829: IEEE Standard for Software Test Documentations (стандарт IEEE щодо написання документування випробувань програмного забезпечення).

Згідно даного стандарту, план проведення випробувань повинен містити 16 розділів:

1. Ідентифікатор плану проведення випробувань.

2. Вступ.

3. Компоненти, які повинні тестуватися.

4. Характеристики і властивості, які повинні тестуватися.

5. Характеристики і властивості, які не повинні тестуватися.

6. Підхід.

7. Критерій успішних і невдалих випробувань.

8. Критерій припинення випробувань і вимоги відновлення випробувань.

9. Вихідні результати тестів.

10. Завдання тестування.

11. Вимоги навколишнього середовища.

12. розподіл відповідальності.

13. Підбір кадрів і підготовка персоналу.

14. Графік робіт.

15. Ризики і непередбачені обставини.

16. Затвердження плану проведення випробувань.

Список технологій, які можуть використовуються при розробці тестових завдань:

– апаратне тестування;

– навантажувальні випробування;

– випробування в обтяженою режимі;

– випробування на довговічність при зберіганні;

– тестування конфігурації;

– тестування сумісності;

– тестування можливостей установки;

– випробування надійності;

– випробування на придатність до обслуговування;

– тестування документації;

– процедурне тестування;

– приймальні випробування;

– кліматичні випробування;

– випробування в режимі "чорного ящика";

– випробування в режимі "білого ящика";

– вхідний контроль;

– випробування на відповідність стандартам;

– порівняльні випробування;

– випробування граничних значень;

– випробування на наявність побічних ефектів;

– тестування гілок;

– тестування сегментів;

– тестування функціональних можливостей;

– тестування модулів;

– випробування баз даних;

– логічне тестування;

– атестаційні випробування;

– перевірочні випробування (верифікація);

– контрольні (перевірочні) випробування;

– збір претензій і побажань;

– контроль синхронізації;

– тестування звернень до підпрограм;

– випробування роботи в багатозадачному режимі;

– випробування послідовності подій;

– імітаційна перевірка;

– експлуатаційні випробування;

– перевірка точності;

– випробування стійкості;

– тестування на несуперечність;

– регресійне тестування.

Рекомендована література:

1. Липаев  В.В. Методы обеспечения качества крупномасштабных программных средств / В.В. Липав. – М.: РФФИ. СИНТЕГ.2003. – 520 с.