4. База даних (Укладач Корнієнко с.К.)

При наявності в ПЗ цього розділу, він повинен мати таку структуру:

1. Концептуальне проектування моделі предметної області (з повною специфікацією всіх сутностей, ER-діаграму).

2. Логічне проектування бази даних (БД):

1. Обґрунтування вибору інструментарію проектування (типу СКБД);

2. Розробка схеми БД;

3. Розробка запитів до БД.

3. Розробка інтерфейсу користувача.

Рекомендована література

1. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Бази даних» для студентів напрямку підготовки 6.050103 «Програмна інженерія» усіх форм навчання / С.К. Корнієнко – Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. – 66 с.

2. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Бази даних" для студентів напрямку підготовки 6.050103 «Програмна інженерія» усіх форм навчання / С.К. Корнієнко, О.І. Качан –Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. – 30 с.

3. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Організація баз даних і знань» для студентів спеціальності 8.080403 «Програмне забезпечення автоматизованих систем» усіх форм навчання / С.К. Корнієнко. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2005. – 34 с.

4. Організація баз даних і знань. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 6.050101 “Комп’ютерні науки” усіх форм навчання / С.К. Корнієнко. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. – 66 с.

5. Організація баз даних і знань. Методичні вказівки до практичних занять для студентів професійного спрямування 6.050103 "Програмне забезпечення автоматизованих систем" та 6.050101 "Інформаційні технології проектування" усіх форм навчання / С.К. Корнієнко, О.І. Качан. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. –30 с.

6. Організація баз даних і знань. Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів напрямку підготовки 6.050101 “Комп’ютерні науки” усіх форм навчання усіх форм навчання / С.К. Корнієнко. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. – 34 с.

7. Корнієнко С.К. Системи баз даних: організація та проектування: Навч. Посібник / С.К. Корнієнко. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2006. – 252 с.

8. Пасічник, В.В. Організація баз даних та знань / В.В. Пасічник, В.А. Резніченко. – К.: BHV, 2006. − 384 с.

5. Розробка інтерфейсу користувача (Укладач Сердюк с.М.)

Важливою задачею в процесі реалізації програмного забезпечення є розробка інтерфейсу користувача.

Людино-машинний інтерфейс (HMI – англ. human-mashine interface) - це широке поняття, що охоплює інженерні рішення, що забезпечують взаємодію оператора з машинами, якими він керує.

З урахуванням того, що дані методичні рекомендації призначені для студентів напрямку підготовки «Програмна інженерія», під терміном «людино-машинний інтерфейс» будемо розуміти комплекс технічних та інформаційно-програмних засобів, за допомогою яких здійснюється діалоговий режим взаємодії людини-оператора і обчислювальних засобів.

Розрізняють три види інтерфейсів користувача.

Командний (текст орієнтований) інтерфейс - може бути реалізований у вигляді технології командного рядка і найчастіше використовується при віддаленому доступі для адміністрування або настройки сервера, коли потрібен лише shell-доступ.

SILK (speech, image, language, knowledge - мова, образ, мову, знання)-інтерфейс - найбільш наближений до звичайної людської формі спілкування і передбачає звичайну розмову людини і комп'ютера. Цей вид інтерфейсу вимагає великих апаратурних витрат, тому знаходиться в стадії розробки і вдосконалення і використовується поки тільки у військових цілях.

WIMP-інтерфейс (window, image, menu, pointer - вікно, образ, меню, покажчик) в даний час став стандартом де-факто, а його яскравим представником є операційна система Microsoft Windows.

Складність створення користувальницького інтерфейсу полягає в тому, щоб оптимально розподілити функції між людиною і «машиною», розробити зручні алгоритми роботи, забезпечити «узгодження» з психофізіологічними характеристиками людини (об'ємом оперативної пам'яті, пропускною здатністю, особливостями аналізаторів і т.д.).

У зв'язку з цим, проектування інтерфейсу користувача в рамках вашої дипломної роботи, повинне виконуватись на базі системного підходу, включаючи етапи системного аналізу, ергономічного проектування та оцінки досягнутої ергономічної якості і складатися з певних взаємозв'язаних етапів, які розглянуто в [1; 2].

При описі розробленого інтерфейсу користувача варто надати інформацію про використані візуальні компоненти для реалізації поставленої задачі. Такий опис можна представити, наприклад, за допомогою таблиці, що містить такі стовпці: назва компоненту; тип компоненту (Label, Button, TextBox тощо); призначення.

Рекомендована література:

1. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Людино-машинний інтерфейс” для студентів спеціальності 7.05010301“Програмне забезпечення систем” денної форми навчання. Частина 1 / С.М. Сердюк, Ж.К. Камінська, О.О. Степаненко. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2011. – 58 с.

2. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Людино-машинний інтерфейс” для студентів спеціальності 7.05010301“Програмне забезпечення систем” денної форми навчання. Частина 2 / С.М. Сердюк, Ж.К. Камінська, О.О. Степаненко. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2011. – 58с.