223. Трендовий аналіз – це:

– аналіз, за якого обчислюються співвідношення різноманітних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства;

– одна із систем фінансового аналізу, у процесі здійснення якого обчислюється питома вага окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику;

– аналіз факторів, які впливають на рівень показника, що його аналізують;

+ метод фінансового аналізу, що базується на порівнянні показників з іншим базовим показником у динаміці та дає змогу дослідити тенденцію зміни показників у певному часовому проміжку.

224. Вертикальний аналіз – це:

– аналіз, за якого обчислюються співвідношення різноманітних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства;

– аналіз факторів, які впливають на рівень показника, що його аналізують;

– метод фінансового аналізу, що базується на порівнянні показників з іншим базовим показником у динаміці та дає змогу дослідити тенденцію зміни показників у певному часовому проміжку;

+ одна із систем фінансового аналізу, у процесі здійснення якого обчислюється питома вага окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику.

225. Майном підприємства називають:

– його власний капітал;

+ суму наявних у підприємства господарських засобів;

– основні засоби;

– оборотні активи.

226. Показник, який характеризує майновий стан підприємства, – це:

+ коефіцієнт оновлення основних засобів;

– коефіцієнт абсолютної ліквідності;

– коефіцієнт покриття;

– коефіцієнт автономії.

227. Коефіцієнт зносу:

– відображає частку вартості основних засобів, що залишилася до списання в наступних періодах;

– показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причин зносу та з інших причин;

+ характеризує частку зношених основних засобів у загальній їхній вартості;

– відображає, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

228. Ступінь ліквідності активів визначається:

– належністю їх до необоротних чи оборотних активів;

+ тривалістю періоду, що необхідний для перетворення їх на грошові кошти;

– місцем розташування в балансі підприємства;

– значенням для підприємства.

229. Ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами (платіжними засобами), строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строкові погашення платіжних зобов’язань, – це визначення:

– ліквідності активів;

+ ліквідності балансу;

– платоспроможності;

– ліквідності підприємства.

230. Платоспроможність – це:

– можливість матеріальних цінностей легко перетворюватися на грошові кошти;

+ наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення;

– наявність у нього оборотних активів у таких розмірах, які теоретично достатні для погашення поточних зобов’язань;

– ознака ліквідності.

231. Залежно від інформаційної бази дослідження платоспроможність поділяється на:

– поточну й перспективну;

– грошову та майнову;

+ статичну й динамічну;

– розрахункову та майнову.

232. Найбільш ліквідні активи – це:

+ грошові кошти та їх еквіваленти;

– поточна дебіторська заборгованість;

– виробничі запаси;

– товари.

233. Показники, які належать до групи показників ліквідності та платоспроможності, – це:

+ коефіцієнт покриття;

– коефіцієнт концентрації залученого капіталу;

– коефіцієнт фінансової залежності;

– заборгованість кредиторам.

234. Коефіцієнт ліквідності, який визначається відношенням грошових коштів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань, – це:

– коефіцієнт швидкої ліквідності;

+ коефіцієнт абсолютної ліквідності;

– коефіцієнт загальної ліквідності;

– коефіцієнт покриття запасів.

235. Коефіцієнт ліквідності, що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити, використавши поряд із високоліквідними оборотними активами середньоліквідні активи, – це:

– коефіцієнт абсолютної ліквідності;

– коефіцієнт загальної ліквідності;

+ коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт покриття запасів.

236. Коефіцієнт покриття:

+ визначається відношенням поточних активів до поточних зобов’язань;

– визначається відношенням грошових коштів до поточних зобов’язань;

– визначається відношенням поточних активів, за вирахуванням запасів, до поточних зобов’язань;

– визначається відношенням власного капіталу до поточних зобов’язань.

237. Коефіцієнт швидкої ліквідності:

– визначається відношенням поточних активів до поточних зобов’язань;

– визначається відношенням грошових коштів до поточних зобов’язань;

+ визначається відношенням поточних активів, за вирахуванням запасів, до поточних зобов’язань;

– визначається відношенням власного капіталу до всієї суми капіталу.

238. Коефіцієнт поточної ліквідності визначається відношенням:

+ поточних активів до поточних зобов’язань;

– грошових коштів до поточних зобов’язань;

– поточних активів за вирахуванням запасів до поточних зобов’язань;

– власного капіталу до поточних зобов’язань.

239. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

– поточних активів до поточних зобов’язань;

+ грошових коштів до поточних зобов’язань;

– поточних активів за вирахуванням запасів до поточних зобов’язань;

– власного капіталу до всієї суми капіталу.

240. Коефіцієнт фінансової стабільності визначається відношенням:

– позикових коштів до власних коштів;

+ власних коштів до позикових коштів;

– позикових довгострокових коштів до власних коштів;

– власних оборотних коштів до залучених коштів.

241. Показник маневреності власного капіталу належить до показників:

– прибутковості;

+ фінансової стійкості;

– ліквідності;

– ділової активності підприємства.

242. Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається як відношення:

– запасів та витрат до активів;

– обсягу продажів до матеріальних запасів;

+ власного капіталу до майна підприємства;

– поточних пасивів до зобов’язань акціонерів.

243. До зовнішніх чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства, належить:

– платоспроможний попит населення;

+ галузева належність підприємства;

– розмір і склад витрат, їх динаміка порівняно з надходженнями грошових коштів;

– наявність власних оборотних коштів.

244. До внутрішніх чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства, належить:

– платоспроможний попит населення;

– рівень інфляції;

– кон’юнктура фінансового ринку;

+ розмір власного капіталу підприємства.

245. Показник тривалості операційного циклу розраховується:

– способом підсумовування показників тривалості звітного періоду та тривалості фінансового циклу;

– підсумовуванням показників тривалості обороту дебіторської заборгованості та тривалості обороту кредиторської заборгованості;

+ через підсумовування показників тривалості обороту запасів та тривалості обороту дебіторської заборгованості;

– вирахуванням з показника тривалості операційного циклу показника тривалості обороту кредиторської заборгованості.