Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Finansu_pidpruemstv.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
455.68 Кб
Скачать

Тести

з дисципліни «Фінанси підприємств»

1. Фінанси підприємств – це:

– грошові кошти підприємства;

– кредитні ресурси;

+ економічні відносини, які виникають у про­цесі створення підприємства, отримання і розподілу грошових доходів, формування і використання фондів грошових коштів;

– грошові фонди підприємства.

2. Вид грошових відносин, який охоплюється поняття «фінанси підприємств»:

– отримання грошей у касі підприємства;

– оплата готівкою товару;

– отримання готівки в банку;

+ грошові відносини між підприємством та його засновниками.

3. До внутрішніх фінансових відносин господарюючого суб’єкта не належать відносини з:

– окремими структурними підрозділами;

– акціонерами;

– персоналом;

+ комерційними банками.

4. До зовнішніх фінансових відносин господарюючого суб’єкта належать відносини з:

– окремими структурними підрозділами;

– власниками;

– персоналом;

+ комерційними банками.

5. Матеріальний зміст фінансів підприємств – це:

– наявність грошових коштів на підприємстві;

– наявність фінансових ресурсів на підприємстві;

+ наявність фондів грошових коштів на підприємстві;

– підприємства, які виробляють продукцію.

6. Активи підприємства, фінансові зобов’язання, інвестиції, грошові потоки, фінансові ризики є:

– елементами механізму управління фінансовою діяльністю підприємства;

– елементами державного правового та нормативного регулювання фінансової діяльності підприємства;

+ об’єктом фінансових відносин;

– суб’єктом фінансових відносин.

7. Принципи організації фінансів підприємств:

– єдність;

– стабільність;

+ фінансова самостійність;

– фінансові резерви.

8. Не входить до принципів організації фінансів підприємств:

– господарський розрахунок і самофінансування;

– плановість;

– відповідальність за результати діяльності;

+ принцип суброгації.

9. Організація фінансів підприємств базується на:

– фінансових розрахунках;

– економічних розрахунках;

+ самоокупності та самофінансуванні;

– прогнозних розрахунках.

10. Функції фінансів підприємств:

+ контрольна, розподільча;

– соціальна, економічного стимулювання;

– фіскальна та виробнича;

– соціально-культурна та контрольна.

11. Не є функцією фінансів підприємств:

– відтворювальна;

– розподільча;

– контрольна;

+ цільова.

12. Об’єктом розподільчих фінансових відносин є:

+ грошові надходження на підприємство;

– валовий дохід від операційної діяльності;

– дохід від здачі в оренду майна;

– необоротні активи підприємства.

13. Фінансові ресурси підприємства – це:

– активи підприємства;

+ грошові фонди та кошти в нефондовій формі;

– виручка від реалізації продукції;

– кредити банків.

14. Критерій, за яким фінансові ресурси поділяються на фондові й не фондові:

– спосіб формування;

– джерело формування;

– час формування;

+ спосіб використання.

15. Джерело формування власних фінансових ресурсів:

+ статутний капітал;

– короткострокові банківські кредити;

– інвестиції;

– страхові відшкодування.

16. До складу власного капіталу підприємства належать:

– короткострокові банківські кредити;

– довгострокові банківські кредити;

+ внески засновників до статутного капіталу;

– бюджетне фінансування.

17. Цінний папір, який підтверджує участь на паях у статутному фонді:

– облігація;

– вексель;

+ акція;

– ощадний сертифікат.

18. Цінний папір, що посвідчує зобов’язання повернути власникові номінальну вартість його та фіксований відсоток у передбачений строк:

+ облігація;

– вексель;

– акція;

– ощадний сертифікат.

19. До складу залучених джерел формування фінансових ресурсів підприємства не належать:

– кредиторська заборгованість;

– довгострокові банківські кредити;

– кошти, мобілізовані на фінансовому ринку;

+ амортизаційні відрахування.

20. Фінансова діяльність – це:

– діяльність органів державної влади у сфері фінансів;

– функція держави;

– система заходів у галузі фінансів;

+ система використання різних форм і методів для забезпечення функціонування підприємств.

21. До напрямів фінансової роботи на підприємстві не належать:

– фінансове планування і прогнозування;

– поточна фінансово-економічна робота;

+ аудит;

– аналіз та контроль господарської діяльності.

22. Під фінансовою стратегією підприємства слід розуміти:

– систему завдань конкретного етапу розвитку фінансів підприємства;

– систему пропорцій та співвідношень основних фінансових показників, які характеризують структуру активів та капіталу підприємства;

– систему принципово нових форм та методів перерозподілу грошових коштів підприємства;

+ систему довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства та ефективних шляхів їх досягнення.

23. Під фінансовим механізмом підприємства треба розуміти:

+ сукупність елементів, які регулюють процес розробки та реаліза­ції рішень щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємства;

– сукупність елементів, які регулюють процес розробки та реаліза­ції рішень щодо фінансових розрахунків між підприємствами;

– сукупність елементів, які регулюють процес розробки та реалізації рішень щодо фінансових розрахунків між підприємством і державою;

– сукупність елементів, які регулюють процес розробки та реалізації рішень щодо фінансових розрахунків між підприємством і персоналом.

24. Грошові кошти підприємства – це:

– амортизаційні відрахування і прибуток;

+ кошти, що перебувають на всіх рахунках і в касі підприємства;

– фонд оплати праці;

– резервний і страховий фонд.

25. Еквіваленти грошових коштів – це:

– інвестиції зі строком погашення понад один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

+ короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певну суму коштів із незначним ризиком зміни їхньої вартості;

– інвестиції зі строком погашення менше одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

– високоліквідні цінні папери з низькою дохідністю і високою надійністю.

26. Витрачання грошових коштів підприємства здійснюється за розпорядженням:

– установи банку;

+ керівника підприємства;

– вищого органу управління;

– головного бухгалтера підприємства.

27. Кошти підприємств підлягають зберіганню в банку:

– обов’язково;

– не обов’язково

– на бажання підприємства

+ обов’язково за винятком ліміту.

28. Ліміт залишку готівки в касі – це:

+ граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час;

– кошти, які має в наявності підприємство;

– граничний розмір суми готівки, що може бути в касі в робочий час;

– сума коштів, які необхідно здавати на поточний рахунок.

29. Готівкові розрахунки – це:

– списання коштів з рахунків платника;

– розрахунки, за яких платіж не гарантується;

– розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником, що перебувають в одному регіоні;

+ платежі готівкою між підприємствами за реалізовану продукцію.

30. Відповідно до П(С)БО 4 грошові кошти – це:

– кошти в касі та на поточному рахунку в банку;

+ готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання;

– еквіваленти грошових коштів;

– грошові потоки.

31. Грошові потоки за напрямом руху грошових коштів поділяються на:

– валовий і чистий;

– надлишковий і дефіцитний;

– регулярний і дискретний;

+ додатній і від’ємний.

32. Різницю між додатнім і від’ємним потоками коштів у періоді, що аналізується, характеризує:

– валовий грошовий потік;

+ чистий грошовий потік;

– надлишковий грошовий потік;

– Дефіцитний грошовий потік.

33. Безготівкові розрахунки – це:

– розрахунки, які здійснюються готівкою;

– розрахунки за бартером;

– розрахунки за допомогою платіжних карток;

+ розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках.

34. Момент здійснення платежу повинен максимально наближуватись до моменту відвантаження товарів – це один із принципів:

– господарського розрахунку;

– кредитування;

+ безготівкових розрахунків;

– факторингу.

35. Документ, який не потрібно подавати, відкриваючи рахунки у банку, – це:

– заява на відкриття рахунку;

– примірник статуту підприємства;

– свідоцтво про державну реєстрацію в органах державної влади;

+ баланс.

36. Вид банківського рахунку, який не може бути відкритий в іноземній валюті – це:

– поточний;

+ бюджетний;

– кредитний;

– депозитний.

37. Здійснюючи розрахункові операції, підприємство обирає форму розрахунків:

+ самостійно;

– за вказівкою керівних органів;

– відповідно до постанов НБУ;

– за вказівкою банку.

38. До безготівкових форм розрахунків належать:

– розрахунки в національній валюті;

– розрахунки в іноземній валюті;

+ розрахунки за допомогою платіжних доручень;

– розрахунки за товарними операціями.

39. Вкажіть правильне визначення терміна «платіжне доручення»:

– документ, що містить доручення чекодавця банку стосовно перерахування з його рахунка певної суми;

– письмове боргове зобов'язання, яке дає право вимагати від боржника сплати відповідної суми;

+ письмове доручення власника рахунка банку перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів;

– комбінований документ, який містить вимогу постачальника та доручення платника.

40. Цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей, – це:

– облігація;

+ вексель;

– акція;

– ощадний сертифікат.

41. Дати визначення розрахункам за товарними операціями:

– розрахунки підприємства з бюджетом;

– розрахунки підприємства зі страховими компаніями;

– розрахунки з кредитними установами;

+ платежі за виконані роботи, послуги і платежі за відвантажену продукцію.

42. Дати визначення розрахункам за нетоварними операціями:

– платежі за надані послуги;

– платежі за виконані роботи;

– платежі за відвантажену продукцію;

+ обов’язкові відрахування в державні цільові фонди та розрахунки з кредитними установами.

43. Вкажіть правильне визначення терміна «вексель»:

– доручення банку–покупця банкові–постачальника здійснити оплату рахунків постачальника;

+ письмове зобов'язання відповідної форми, яке надає право його власникові вимагати сплати відповідної суми у відповідний термін;

– форма розрахунку, за якою банк-емітент за дорученням свого клієнта повинен здійснити платіж;

– форма розрахунку, за якою банк-емітент на доручення свого клієнта повинен здійснити платіж.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]