4.Крива виробничих можливостей та альтернативна вартість

Крива виробничих можливостей показує найпростішу модель суспільного вибору при розподілі обмежених ресурсів між необмеженими потребами.

Товар В –масло, товар

G- гармата,

А,А1,А2 – можливі варіанти вибору.

P

0 1 2 Q

Досягнення варіанту В не можливе без додаткових ресурсів. В реальному виробництві частина ресурсів завжди втрачається або використовується не ефективно, тому варіант реального виробництва С буде розташований на площі обмеженій кривої. Виробництво або купівля одного товару примушують відмовлятися від іншого, тому вартість одного товару можна позначити через кількість альтернативного товару – це називається альтернативною вартістю.

1G=5B

1B= 1/5G

Цей принцип полягає в основі ціноутворення активів ринкової економіки.

Ц=R/r

R - дохід, який приносить цей актив

r – ставка гарантованого банківського відсотку в сотих долях. Мається на увазі, що завжди існує альтернатива тримати гроші в банку, отримувати відсотки , орендувати необхідний товар або навпаки забрати гроші з банку, купити товар і здавати його в оренду. Існує також поняття альтернативних витрат , які включають в себе не отримані доходи та трансакційні витрати ( додаткові ).

ТЕМА: Розподіл праці в сучасній економіці.

План

1.Спеціалізація праці.

2.кооперація і її форми.

3.Кругообіг ресурсів, продуктів і доходів.

1.Спеціалізація праці.

Сучасна економіка виробляє декілька млн. різноманітних товарів. Зрозуміло, що вони можуть вироблятися тільки різними виробниками. Для індустріальної економіки притаманне є глибокий розподіл праці – це система спеціалізації і наступної кооперації праці окремих економічних суб’єктів.

Спеціалізація – це концентрація виробничих зусиль на окремих операціях чи товарах. Вони бувають: професіональні, по детальні та по вузлові, предметні. Переваги спеціалізації сформульовані ще Адамом Смітом.

Вона дозволяє:

1.звільнитися від втрати часу при переході однієї операції до іншої.

2. швидше оволодівати професією та підвищувати кваліфікацію.

3. застосовувати машини та розвивати технології.

Обмеження спеціалізації:

1.зменшувати стійкість виробників, оскільки зростає їх залежність від постачальників.

2. відрив окремої операції від готового товару, тому зростають розходи на управління і воно ускладнюється.

2.Кооперація та її форми.

Спеціалізація має сенс тільки при добре налагодженій кооперації праці – це система об’єднання спеціалізованих виробників в єдиний технологічний процес.

Форми кооперацій:

1. Проста – коли поєднується подібна, як правило мало кваліфікована праця.

2. Технологічна – організація праці на окремому підприємстві, взаємозв’язок між окремими професіями і ділянками.

3. Виробнича - це технічна кооперація між різними підприємствами найчастіше у вигляді довго строкових на постачання сировини, комплектуючих чи виконання робіт.

4. міжнародна кооперація – це виробнича кооперація між підприємствами різних країн, яка доповнюється між державними угодами та державними гарантіями.

5. Споживча кооперація Це об’єднання покупців за для зниження закупівельних цін за рахунок оптових знижок.