Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політекономіка Конспекты лекций.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
304.64 Кб
Скачать

2.Форми кредитних відносин.

За строками повернення кредити можуть бути:

  • короткостроковими до одного року;

  • середньостроковими до 3 (5)років;

  • довгостроковими.

За своїм призначенням кредити бувають:

а) інвестиційні – для створення чи розвитку підприємства під бізнес – план гарантії позичальника. В цьому випадку дуже часто не покривають всю суму боргу і кредитор повинен брати на себе частину фінансового ризику. Тому він може включати додаткового контролю над позичальником;

б)комерційний кредит – для здійснення контрактів. Наявність такого контракту є умовою видачі кредиту, як правило включається повне забезпечення кредиту фінансовими гарантіями чи заставою майна;

в) іпотечний кредит – на різноманітні цілі під заставу нерухомості чи землі;

г) товарний кредит – це відстрочка платежу, що надається продавцям, як правило з попереднім урахуванням відсотків;

д) споживчий – надається фізичним особам для здійснення різноманітних покупок, за умови наявності гарантованого доходу. Безпечним рівнем вважається якщо щомісячні витрати по кредиту не перевищує половини гарантованого доходу;

е) ломбардний – надається спеціальними установами ломбардами під заставу ліквідного майна з власною оцінкою та урахуванням відсотків.

При видачі кредиту підписується кредитна угода, де повинні бути вказані всі умови угоди кредиту . Слабша сторона зацікавлена з деталізацією всіх умов угоди, але банки часто використовують стандартні, що можуть практикуватися на їх користь.

3.Робота підприємства з банком.

Кожне підприємство повинно мати в банку розрахунковий рахунок, куди зараховуються всі надходження від реалізації із якого здійснюються поточні витрати та розрахунки з бюджетом. Тимчасово вільні кошти зберігаються на поточних чи строкових (термінових) депозитах. У першому випадку вкладник вільно користується коштами, відсотки сплачуються не великі на касові залишки. В даному випадку зобов’язується не користуватися на протязі терміну, тому нараховуються підвищені відсотки

4.Розрахунок банківських відсотків.

В своїй діяльності банки користуються готовими таблицями відповідних відсотків.

Але вони розраховані на основі відомих формул.

Х1 = Х0 ( 1+ rn) - прості відсотки

n

Х1 =Х0( 1+ r ) - складні відсотки.

Х1 – кінцева сума;

Х0 – початкова сума;

r - відсоток у сотих долях;

n – число періодів за які нараховано відсоток.

Зворотній процес називається дисконтуванням. Він дозволяє визначити поточну вартість відомого майбутнього доходу.

Х0 = Х1 / 1+ rn

n

Х1 =Х0/( 1+ r )

5.Голвні банківські операції.

Банки - спеціальні фінансові установи. Головне мета діяльності яких є акумуляція тимчасово вільних коштів та надання різноманітних позик. Прибуток банку формується на основі моржі, тобто різниці між відсотком по вкладам і по кредитам, тим вища ліквідність банку , тим менше ризик його банкрутства і тим менше запускається грошей в обіг, а значить сплачуються менше відсотків - вкладники.

Банк також здійснює наступні операції :

  • інкасацію;

  • емісійно-посередницьку діяльність на рику цінних паперів;

  • валютні операції за дорученням клієнтів або власні з метою покращання валютної структури своїх ресурсів або для спекуляції, банківські перерахунки коштів для фізичних осіб;

  • зберігання цінностей в банківських сейфах;

  • інвестиційна діяльність ( в тому числі скупка акціонерних пакетів чи участь в формуванні консорціумі та фінансово-промислових груп);

  • лізинг – це особлива форма кредиту, що набуває вигляду оренди;

  • факторинг - це операції з приводу контролю над поверненням грошей від покупців до продавців, від боржників до кредиторів;

  • інжиніринг – це участь в підготовці проектної документації, нагляд за здійсненням будівельних робіт;

  • фінансовий консалтінг – це аналіз підприємства з відповідними рекомендаціями.

ТЕМА: Витрати виробництва та ціна.

План.

  1. Сутність ціни та її структура.

  2. Виробничі витрати.

  3. Оптимальні і мінімальні обсяги виробництва.