- •1 Поняття локаційних систем надання чутливості, їх завдання
- •2 Принцип роботи локаційних давачів
- •2.1 Акустичні локаційні давачі
- •2.2 Оптичні локаційні давачі
- •2.3 Електромагнітні локаційні давачі
- •2.3.1 Магнітні давачі
- •2.3.2 Вихорострумові давачі
- •2.3.3 Радіохвильові давачі
- •2.4 Радіаційні локаційні давачі
- •2.5 Пневматичні локаційні давачі
- •3 Приклади застосування локаційних систем
2 Принцип роботи локаційних давачів
2.1 Акустичні локаційні давачі
Акустичний метод заснований на здатності пружних хвиль високої частоти (більше 20 кГц) розповсюджуватися в рідких, газоподібних і твердих середовищах і відбиватися від неоднорідностей середовища.
З відомих акустичних методів для застосування в робототехніці найбільш перспективні ехометод і метод, що використовує ефект Доплера.
Ехометод заснований на випромінюванні в середовище коротких акустичних імпульсів і прийомі ехосигналов від неоднорідностей середовища або предметів, що знаходяться в ньому. Він придатний для виявлення предметів, вимірювання відстаней і переміщень, його також використовують для СТЗ.
Метод, заснований на ефекті Доплера, дозволяє виміряти швидкість переміщення об'єктів або робочих органів робота. При цьому швидкість перетвориться в зміну частоти пружних коливань, яка і вимірюється апаратурою.
Для випромінювання і прийому ультразвукових коливань використовують в основному керамічні п'єзоелектричні перетворювачі, рідше (на частотах до 60—70 кГц) — магнітострикційні. В якості приймачів акустичних коливань щодо низьких частот (до 50 кГц) в повітряному середовищі застосовують також конденсаторні мікрофони. Найбільш прості, дешеві і зручні п'єзоелектричні перетворювачі, надійно працюючі в діапазоні частот від декількох кілогерц до 20—30 мГц і в широкому інтервалі температур.
Акустичні локаційні давачі мають переваги перед оптичними давачами і при роботі в газовому середовищі, і в умовах, що утрудняюють застосування оптичних засобів (сильно задимлене повітря, наявність пари, оптичних перешкод від електрозварювання і т. п.). За допомогою акустичних давачів можуть бути знайдені внутрішні дефекти у виробах, зміряна їхня товщина і акустичні характеристики матеріалу. На відміну від оптичних, акустичні давачі дають можливість ідентифікувати матеріал поверхні об'єктів за допомогою вимірювання акустичних параметрів. При достатньо високій точності вимірювання відстаней і геометричних параметрів об'єктів вони дозволяють порівняно простим програмним шляхом в режимі "реального часу" отримати інтегральну оцінку форми поверхні, наприклад, зміряти кут нахилу її відбиваючої ділянки, а також провести класифікацію об'єктів.
Акустичний метод локації забезпечує отримання простими засобами технічних характеристик давачів і параметрів вимірювання в наступних межах:
відстань, лінійне переміщення — діапазон в повітрі 2— 2000 мм, у воді 0,5—10 000 мм, похибка 2 %;
швидкість переміщення — в повітрі від 2 мм/с, у воді — від 10 мм/с, похибка 2 %;
вібрація — в повітрі від 2 мм/с, у воді — від 10 мм/с.
1 – ультразвуковий локатор;
2 – інфрачервоні світлодіоди; 3 - фотодіоди Рисунок 13.2 – Локаційні
давачі на ЗП робота
Робота
акустичних локаційних давачів
в загальному вигляді полягає в наступному.
Генератор формує синусоїдальні коливання,
вони модулюються прямокутними імпульсами
таким чином, що випромінювач передає в
навколишнє середовище пачки ультразвукових
коливань
(схожі на переривистий сигнал зумера
телефону), частота яких відповідає
робочій частоті генератора коливань
і в більшості випадків знаходиться в
діапазоні 40—100 кГц.
Одночасно з допомогою генератора
імпульсів у момент часу, відповідний
передньому фронту сигналу, що випромінює
в простір, запускається своєрідний
годинник локаційної системи, в якості
якого виступає лічильник імпульсів.
Зондуючий ультразвуковий сигнал,
відбившись від перешкоди, потрапляє в
приймач випромінювання, де перетвориться
з акустичної в електричну форму,
посилюється і фільтрується від перешкод.
Одночасно з нього виділяється
модулююча
складова, яка за допомогою порогового
пристрою представляється у вигляді
прямокутних імпульсів, що поступають
на лічильник і зупиняють процес рахування.
Оскільки прийняті сигнали запізнюються
по відношенню до зондуючих на час їхнього
проходження до перешкоди і назад, то
число імпульсів, накопичене в лічильнику
за цей період, буде пропорційно подвоєній
відстані до об'єкту за умови, що
випромінювач ультразвука і приймач
знаходяться в безпосередній близькості
один від одного.
Ультразвукові локатори встановлюють, як правило на ЗП робота (рисунок 13.2). Зазвичай, ультразвукові локатори мають суміщений випромінювач –приймач звуку, що дозволяє зменшити розміри і розмістити його між губками. Вимірювання дистанції до об’єкта маніпулювання необхідно в тих випадках, коли межі розташування деталі вздовж осі ЗП є досить широкими, а похибка фіксації за техпроцесом є малою.
Для цього служать і оптичні локаційні давачі, що складаються з пари світлодіод-фотодіод, які розташовані на протилежних губках захвату. В цьому випадку положення об’єкту маніпулювання стосовно робота грубо оцінюється за числом затінених фотоприймачів.
Акустичний давач, зображений на рисунку 13.3, може бути використаний не лише для вимірювання відстані, але і для отримання інформації про просторову конфігурацію об’єктів методом сканування і запам’ятовування отриманої інформації та її опрацювання. На основі цієї інформації здійснюється класифікація об’єкта і визначається його орієнтація шляхом порівняння вирахованої в результаті обробки сигналів площі, кривизни і головного моменту інерції об’єкту з аналогічними характеристиками, записаними в пам’яті ЕОМ.
