2.3. Аналіз достатності банківського капіталу

За рівнем капіталізації банки поділяються так: 55 з них мають ста­тутний капітал понад 5 млн евро (тобто згідно зі статтею 31 Закону України "Про банки і банківську діяльність" діють на території всієї України); 53 банки — від 3 до 5 млн; 46 — до 3 млн евро.

На фінансовий стан банків та перспективи їх розвитку впливає си­стема факторів, визначальним серед яких є рівень капіталізації. Тож нарощування і поліпшення якості капіталу з метою забезпечення фінансової стійкості та сталого розвитку є пріоритетним завданням банківських установ.

Протягом 2002 р. спостерігалася стійка тенденція до зростання балансового статутного та регулятивного капіталу.

Оскільки банківський капітал виконує регулюючу функцію та сприяє захисту від ризиків, у вітчизняній банківській системі дедалі важливі­шого значення набуває нарощування регулятивного капіталу.

У процесі аналізу діяльності недостатньо виявити за балансом ко­мерційного банку суму його власного капіталу. Потрібно знати, чи до­статньо цих коштів для нормального функціонування банку, захисту інтересів його клієнтів.

Достатність (адекватність) капіталу — спроможність банку захистити кредиторів або вкладників від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різно­манітних ризиків.

Достатність капіталу відображає загальну оцінку надійності комер­ційного банку. Вона зумовлює залежність між величиною капіталу і схильністю банку до ризику. Звідси правило: чим вища частка ризико-вих активів у балансі банку, тим більшим має бути його власний капітал. Визначення достатності капіталу установи банку важливе не тільки для оцінки стабільності окремого індивідуального банку, а й для оцін­ки безпеки та надійності всієї банківської системи. Аналіз достатності банківського капіталу вимагається Національним банком України при проведенні реорганізації та структурних змін у банку.

Дотримання вимог щодо достатності капіталу банку допомагає: забезпечувати довіру суспільства до стабільності окремої індиві­дуальної банківської установи та до системи комерційних банків;

91

Розділ 2

• підтримувати обсяги, типи та характер операцій, що проводяться;

• забезпечувати можливість покриття збитків;

• надалі задовольняти законні кредитні потреби банківського спів­товариства.

Таким чином, у процесі аналізу потрібно постійно оцінювати, чи достатній рівень капіталу банку для його життєдіяльності. При ком­плексній оцінці достатності капіталу розглядають широку низку кіль­кісних та якісних показників.

Кількісна оцінка достатності капіталу, як правило, подається у вигляді коефіцієнтів.

До якісних факторів, окрім іншого, відносять:

• стан ліквідності банку;

• якість його управління;

• якість активів;

• прибутковість.

Кількісна оцінка достатності капіталу банку відповідно до інструк­ції Національного банку України "Про порядок регулювання діяль­ності банків в Україні" визначається такими показниками:

• мінімальний розмір статутного капіталу;

• мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1);

• норматив адекватності регулятивного капіталу Н2 (платоспромож­ність банку);

• норматив адекватності основного капіталу Н_s (достатність капіта­лу (співвідношення основного капіталу і загальних активів, зменше­них на створені відповідні резерви) за активними операціями банків).

Для оцінки достатності капіталу банку Національним банком Украї­ни затверджено відповідні нормативи капіталу комерційного банку.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим:

• для місцевих кооперативних банків — 1 млн евро;

• для комерційних банків, які здійснюють діяльність на території однієї області, — 3 млн евро;

• для банків, які здійснюють діяльність на території всієї Украї­ни, — 5 млн евро.

Перерахування розміру статутного капіталу в гривні здійснюється за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим На­ціональним банком України на день укладення установчого договору.

За підсумками року на підставі фінансової звітності банки зобов'язані коригувати розмір статутного капіталу на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок та в межах валових доходів або валових витрат банку відповідно до методики, встановленої Національним банком України.

Національний банк України має право встановити для окремих бан­ків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний ста­тутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче від вказаних розмірів.

92

Аналіз капіталу та зобов'язань комерційного банку

Розмір мінімального статутного капіталу контролюється Націо­нальним банком України тільки на час створення та реєстрації комер­ційних банків згідно з вимогами чинного законодавства.

Другий показник, що характеризує достатність, — норматив адек­ватності регулятивного капіталу _, розраховується так:

де PK — регулятивний капітал банку; А ■ - сумарні активи, зважені щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику залежно від групи ризику, до якої належать актив.

Співвідношення регулятивного капіталу банку (PK) і активів (А ) (його ще називають коефіцієнт Кука) визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, ха­рактерних для різноманітних видів банківської діяльності. Тобто нор­матив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспромож­ності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розра­хуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище зна­чення показника адекватності регулятивного капіталу, тим менша ча­стка ризику, що її беруть на себе власники банку; і навпаки: чим ниж­че значення показника, тим більша частка ризику, що її беруть на себе кредитори (вкладники) банку.

Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику не­повернення банківських активів на кредиторів (вкладників) банку.

При визначенні адекватності регулятивного банку його активи підсу­мовуються за ступенем ризику вкладень. Рівень ризику активів вста­новлюється Національним банком України. З цією метою всі активи комерційного банку залежно від рівня ризику та можливості втрати ча­стини їх вартості згруповані в п'ять груп (активи з ризиком):

1)0%;

2. 10 %;

3. 20 %;

4. 50 %;

5. 100 %.

Крім того, до груп 4 та 5 відносять позабалансові статті. Норматив­не значення Н2 для діючих банків має бути не нижчим від 8 % .

Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норма­тив має становити:

• протягом перших 12 місяців (з дня отримання ліцензії) — не мен­ше ніж 15 %;

• протягом наступних 12 місяців — не менше ніж 12 % ;

- надалі — не менше як 8 % .

93

Розділ 2

Норматив адекватності основного капіталу (Н₃) встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вклад­ників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у про­цесі діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.

Показник адекватності основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активни­ми операціями банків:

де OK — основний капітал банку; ЗА — загальні активи.

Для розрахунку нормативу адекватності основного капіталу загаль­ний розмір основного капіталу коригують (зменшують) на суму:

• недосформованих резервів під можливі збитки за активними опе­раціями банків;

• нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

• капітальних вкладень у нематеріальні активи;

• збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують на затвердження;

• збитків поточного року.

Загальні активи банку для розрахунку адекватності основного ка­піталу включають:

• готівкові кошти;

• банківські метали;

• кошти в Національному банку України;

• казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються та еміто­вані Національним банком України;

• кошти в інших банках;

• сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанків-ськими операціями;

• дебіторську заборгованість за операціями з банками;

• кредити, надані центральним і місцевим органам виконавчої вла­ди, суб'єктам господарської діяльності, фізичним особам;

• дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами;

• транзитний рахунок за операціями з клієнтами;

• цінні папери в портфелі банку на продаж та інвестиції;

• товарно-матеріальні цінності;

• інші активи банку;

• суми до з'ясування та транзитні рахунки;

• операційні та не операційні основні засоби.

При розрахунку нормативу адекватності основного капіталу сума загальних активів відповідно зменшується на розрахункову суму ре­зервів за всіма активними операціями банку, на суму неамортизовано-го дисконту за цінними паперами та зносу основних засобів.

94

Аналіз капіталу та зобов'язань комерційного банку

Нормативне значення нормативу Н_s має бути не меншим ніж 4 % .

При аналізі адекватності капіталу перш за все визначається вико­нання економічних нормативів за трьома показниками, встановлени­ми НБУ.

Приклад розрахунку та оцінки дотримання нормативу адекватності капіталу нормативу платоспроможності за показником Н2 наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Розрахунок та оцінка дотримання адекватності капіта­лу нормативу платоспроможності за показником Н2

Висновок. Наведені дані свідчать, що банк дотримується нормати­ву достатності капіталу за показником (Н2). При нормативному зна­ченні даного показника не менш як 8 % фактично він становив 36,7 % .

Розділ 2

-

Крім названих показників достатності банківського капіталу в банківській практиці (як у вітчизняній, так і зарубіжній) деякі банки для характеристики достатності капіталу використовують ще такі по­казники.

• Співвідношення капіталу і пасивів банку:

Оптимальним вважається значення цього коефіцієнта в межах від 0,15 до 0,20.

• Співвідношення чистого капіталу і зобов'язань банку:

96

_

Аналіз капіталу та зобов'язань комерційного банку

Названий показник показує максимальну суму збитків, за яких капіталу, що залишився (регулятивний капітал), вистачить для забез­печення надійності вкладення коштів вкладників та інших кредиторів банку. Передбачається, що капітал банку повинен покривати на 25 — ЗО % його зобов'язання.

• Співвідношення регулятивного капіталу банку і сукупного капі­ талу:

Оптимальне значення названого показника має бути від 0,5 до 1,0. Цей показник дає змогу зробити якісну оцінку власного капіталу банку.

- Співвідношення статутного капіталу і сукупного капіталу банку:

Статутний капітал я.

Мінімальне значення цього показника — 0,15, максимальне — 0,5. Цей показник дає змогу банку охарактеризувати залежність його діяль­ності від засновників банку. Сума коштів, що інвестується в розвиток установи, має удвічі перевищувати внески засновників.

Дотримання банківських нормативів достатності капіталу дає змо­гу комерційним банкам:

- зменшити кредитний ризик;

• відмовитись від кредитування чи надання послуг у разі, якщо сума банківського капіталу близька до нормативів достатності ка­ піталу;

• скасувати кредитні ліміти; - змінити плату за кредит.

Наступний етап аналізу достатності капіталу передбачає вивчення причини змін:

• абсолютної суми капіталу банку;

• абсолютної суми статутного капіталу;

• абсолютної суми загальних активів;

• абсолютної суми збиткових активів.

Після здійснення цієї роботи слід провести розрахунок впливу за­значених чинників на зміну рівня показників Н2 та Н3. Для цього необ­хідно використати повний спосіб ланцюгових підстановок. Таким чи­ном, основне завдання аналізу капіталу полягає в тому, щоб вчасно визначити та збільшити до нормативного обсяг капіталу.

Розділ 2

Питання для самоконтролю

1. За допомогою яких показників дається кількісна оцінка достат­ності капіталу банку?

2. В якій сумі Національний банк України установив для комер­ційних банків мінімальну суму:

а)регулятивного капіталу; б) статутного капіталу?

3. Що визначає співвідношення капіталу банку і сумарних ак­тивів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику?

4. Яке нормативне значення показника достатності капіталу Н3?

5. За допомогою яких додаткових показників можна оцінити до­статність капіталу банку?