1.5. Критерії та види аналізу банківської діяльності

Як відомо, об'єктами економічного аналізу банку є всі сторони його діяльності, а також процеси, пов'язані з цією діяльністю.

Конкретні об'єкти і зміст економічного аналізу залежать від ступе­ня охоплення діяльності банку, характеру дослідження, періодичності, термінів його проведення, мети аналізу.

В економічній літературі (як вітчизняній, так і зарубіжній) наво­диться кілька класифікацій видів економічного аналізу, тому вини­кає необхідність науково обґрунтованої класифікації видів аналізу. В основу класифікацій покладено відповідні ознаки. Наведемо одну з кла­сифікацій економічного аналізу.

• Попередній (перспективний, прогнозний) аналіз передує прий­няттю управлінських рішень, призначений для розгляду явищ і про­цесів із позицій майбутнього, тобто перспективи розвитку, прогнозу­вання результатів діяльності, виконання замовлень, завдань, зобов'я­зань. Попередній аналіз проводять також при оцінці аналітичних роз­рахунків для виявлення можливості здійснення комерційним банком будь-яких операцій. Перспективний аналіз використовують для про­гнозування результатів, що очікуються в наступному періоді, та ви­значення подальших напрямів грошово-кредитної політики.

31

Розділ 1

• Наступний {ретроспективний) аналіз проводять після закін­чення надання послуг. За допомогою цього виду аналізу можна глибо­ко і всебічно вивчити економіку банку, виявити фактори впливу, ре­зерви, недоліки.

• Оперативний аналіз як складову наступного аналізу проводять безпосередньо в процесі поточної роботи банку, за підсумками цього аналізу оперативно приймають відповідні управлінські рішення. Важ­ливою його характеристикою є висока оперативність, за якої він на­буває ознак експрес-аналізу. До оперативного аналізу вдаються для оцінки дотримання нормативів ліквідності та інших показників, для вжиття термінових заходів, що забезпечують їх виконання, а також отримання достатнього прибутку.

У складі наступного аналізу виділяють також поточний (періодич­ний), призначений для комплексного і всебічного вивчення діяльності на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди (місяць, квартал, півріччя, рік).

• Комплексний (підсумковий) аналіз охоплює всю діяльність бан­ ку з метою об'єктивної оцінки досягнутих економічних результатів, ефективності діяльності комерційного банку для виявлення резервів збільшення прибутковості.

Тематичний (цільовий, локальний) аналіз призначений для вивчення окремих найактуальніших питань.

Якщо при комплексному (повному) аналізі вивчають всі сторони роботи комерційного банку, то при тематичному торкаються лише вузь­кого кола питань, які дають змогу виявити можливості поліпшення окремих сторін діяльності комерційного банку.

Прикладами тематичного аналізу є:

• аналіз балансового прибутку;

• аналіз структури кредитів або депозитів;

• аналіз структури витрат або доходів та ін.

• Техніко-економічний аналіз досліджує технічні процеси, техно­логічні операції і пов'язані з ними витрати живої та уречевленої праці.

• CmamucmuKO-економічний аналіз вивчає загальні законо­мірності та тенденції розвитку, масові явища і процеси з метою загаль­ної оцінки діяльності, контролю за цією діяльністю банку і визначен­ня основних напрямів розвитку.

• Фінансово-економічний аналіз досліджує фінансові результати, фінансовий стан, виконання фінансових планів.

• Функціонально-економічний (функціонально-вартісний) аналіз (ФЕА) досліджує функції процесів, їхні споживні вартості й оптимальні способи реалізації. При цьому абстрагуються від техніч­них, економічних, організаційних принципів діяльності. Цей вид ана-

32

Організація економічного аналізу діяльності комерційного банку

лізу дає змогу знаходити джерела економії витрат на створення про­дукту за окремими функціями.

Функціонально-економічний аналіз балансу банку дає можливість визначити спеціалізацію діяльності комерційного банку, його місце у системі госпрозрахункових відносин, можливості, форми та перспек­тиви взаємовідносин з іншими контрагентами цієї системи. Крім того, функціональний аналіз дає можливість оцінити ефективність та доцільність функцій, які здійснюються банком. Дослідження вико­нується на підставі загальної суми балансів, співвідношення розмірів депозитів і кредитів, власних і залучених коштів, а також питомої ваги міжбанківських операцій у загальному обсязі ресурсів і їх вкладень. У ході аналізу визначаються основні напрямки аналізу діяльності комер­ційних банків, які визначають його спеціалізацію. Питома вага тих чи інших операцій, які виконуються банком, у загальній сумі балансу характеризує їх вагу для банку. В умовах розвитку конкуренції між банками за клієнтуру, а також аналізу процесів регіонального розвит­ку зростає значення аналізу операцій комерційних банків у територі­альному розподілі.

Функціонально-економічний аналіз поглиблює дослідження дохід­ності банку і дає уявлення про вартість, збитковість та рентабельність певних операцій. Він дає змогу оцінити значення кожного виду опе­рацій у формуванні прибутку банку і визначити головні напрямки де­позитно-позикової політики банку щодо конкретних контрагентів з метою максимізації прибутку.

• Галузевий аналіз діяльності банку дає можливість визначити масштабність активно-пасивних операцій та їх прибутковість, а також ступінь участі комерційних банків у формуванні маси позикового фон­ду країни. Масштабність активно-пасивних операцій аналізується шляхом зіставлення масштабів конкретних видів операцій із середнім рівнем аналогічних показників або з абсолютними масштабами по банківській системі в цілому. Аналіз масштабності та спектра послуг, що надаються банком, здійснюють шляхом порівняння масштабів кон­кретних видів операцій із середнім рівнем чи абсолютними (максималь­ним і мінімальним) значеннями по банківській системі в цілому.

• Рейтинговый аналіз — це метод порівняння діяльності кількох банків. Метою рейтингової оцінки є відображення в однаковій та зро­зумілій формі фінансового стану банків, дотримання ними вимог зако­нодавчих та нормативних актів і загальної надійності їх функціону­вання. Більш детально на рейтинговому аналізі зупинимося при ви­вченні спеціальної теми курсу, присвяченої цьому питанню.

• Соціально-економічний аналіз (СЕА) досліджує соціальні про­ цеси діяльності банку і пов'язані з ними витрати живої та уречевленої праці.

2 5-508

Розділ 1

• Економіко-екологічний аналіз (ЕЕА) досліджує економічні й екологічні процеси, зв'язки природи і людини, а також витрати, по­в'язані зі збереженням балансу в цих зв'язках.

• Специфічним видом аналізу є маркетинговий контроль. Він включає контроль за виконанням показників плану; аналіз можливос­тей реалізації послуг; аналіз ъїх прибутковості; надання нетрадиційних і прогресивних послуг; аналіз співвідношень між витратами на маркетинг і вартістю послуг; аналіз частки ринку; ревізію маркетингу.

Виконання показників плану контролюють за традиційною схемою, показаною на рис. 1.5.

Рис. 1.5. Зміст маркетингового контролю

Моніторинг як вид аналізу — постійне і безперервне дослідження функціонування новацій у конкретному середовищі господарського механізму.

Банківська діяльність супроводжується безперервним розв'язан­ням інформаційних завдань банківського аналізу. Кожне завдання, що розв'язується, підтримується засобами сучасних інформаційних тех­нологій і потребує інформаційного забезпечення. Якщо завдання роз­в'язується строго регулярно або досить часто (частіше одного разу на тиждень) з настанням певних передбачених подій (наприклад, випла­ти або надходження коштів за операціями банку), то інформаційне за­безпечення доцільно виконувати з використанням системи моніторин­гу, яка реалізується, як правило, засобами експертної системи.

Розглянемо застосування алгоритмів моніторингу для розв'язання трьох практичних завдань банківської діяльності.

1. Узгодження активів і пасивів комерційного банку. Ліквідність — це один із показників рейтингу комерційного банку, який визначаєть­ся істотною мірою ступенем узгодженості за часом обсягів ресурсів, що 34

Організація економічного аналізу діяльності комерційного банку

використовуються в активних операціях банку (Sа, і тих, що отриму­ються банком від депозитних операцій (SД ). При цьому має виконува­тися нерівність

де S₀ — власні ресурси банку. Тоді параметри ліквідності підтриму­ються на потрібному рівні. Остання нерівність має максимально набли­жатися до рівності, оскільки залучені ресурси SД банку доводиться опла­чувати, їх надлишок зумовлює невиправдані витрати для банку.

Реквізити активних і пасивних операцій банку зводять у таблицю, що зберігається в базі знань експертної системи (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Реквізити активних і пасивних операцій банку

Унаслідок виконання операцій банк здійснює виплати (S-) і отри­мує (S+) грошові кошти. Виплата здійснюється у формі кредитів (Sn, що надаються банком, а також як повернення депозитних вкладів (SДв) і процентів за депозитними вкладами (SДП ), тому:

Надходження здійснюються при поверненні кредитів (S_b) та плати за них, при отриманні депозитних вкладів (S ), тому виплата або над­ходження супроводжують активні й пасивні операції. Позначимо че­рез RS* результуючу суму надходжень (підсумок за і) виплат (підсу­мок за j), тоді:

Цикл моніторингу виконується щоразу при черговому надходженні (і) або виплаті (у), і при цьому перевіряється нерівність

35

Рjзділ 1

У разі виконання нерівності ліквідність банку не перебуває в небез­пеці, в іншому разі він має вишукати додаткові надходження ресурсів.

2. Супроводження кредитних угод. Після укладення кредитної уго­ди складається графік виконання зобов'язань за кредитом, який має такий вигляд.

Реквізити виконання зобов'язань вказують на форму і суми виплат як самого кредиту, так і плати за користування кредитом. Комерцій­ний банк може одночасно супроводжувати сотні кредитних угод, і на кожну з них складається графік, що зберігається в базі знань експерт­ної системи. Цикл моніторингу здійснюється щодня за всіма графіка­ми. У разі збігу поточної дати з датою, зазначеною у графіку, перевіря­ють реквізити виконання зобов'язань. У разі невиконання заходу спо­віщається працівник, який супроводжує угоду, і приймається рішен­ня про подальші дії. Тоді приймається рішення відповідно до п'ятої інформаційної ситуації і використовуються її критерії. Економічне середовище (позичальник) може при цьому мати такі стратегії:

• погоджується повернути кредит і плату за нього з відстрочкою;

• відмовляється повернути кредит і плату за нього;

• готовий частково повернути кредит і плату за нього з погодженням;

• просить про пролонгацію строку повернення кредиту. Банк має такі варіанти рішень:

• не вживає ніяких дій (якщо втрати неістотні для банку або немає жодної надії на позитивне завершення угоди);

• погоджується на пролонгацію угоди;

• застосовує санкції, звертається до гарантій або суду.

Для стратегій банку і позичальника складають матрицю оцінюван­ня, визначають імовірність характеристики застосовуваних стратегій і використовують критерії Вальда і/або Севіджа. Усі ці дії виконують, звичайно шляхом контактів з позичальником.

3. Диверсифікація кредитного портфеля комерційного банку. Про­блема диверсифікації розв'язується стосовно кредитного портфеля в цілому із застосуванням алгоритму моніторингу. При цьому можна виділити два етапи розв'язання завдання: обґрунтування загальних характеристик портфеля; оцінка кожної кредитної операції з позиції диверсифікації.

36

Організація економічного аналізу діяльності комерційного банку

Перший етап розв'язання здійснюється в рамках дослідження бан­ківського аналізу. Його можливий результат — обґрунтування макси­мальних обсягів кредитів і рекомендації про кількість позичальників п, що одночасно обслуговуються банком. Максимальні обсяги кредитів визначено в інструкції НБУ "Про порядок регулювання діяльності ко­мерційних банків в України" (2001 p.). Щодо обґрунтування числа п, то при припущенні про приблизну рівність обсягів кредитів й оцінці рівня ризику за дисперсією ризиків окремих позичальників і рівень

ризику залежить обернено-пропорційно від значення . Для діючих

банків можна прийняти п > 100, тому внаслідок диверсифікації за кри­терієм рівень ризику знижується принаймні на порядок, тож диверси­фікацію портфеля кредитів можна оцінити позитивно.

На відміну від портфеля цінних паперів, кредитні операції не здій­снюються в пакеті, а виконують послідовно. Тому важливо знайти алго­ритм для другого етапу розв'язання проблеми: визначити умовно оцін­ки кожної кредитної угоди, що укладається, з позицій диверсифікації. Процес диверсифікації реалізується шляхом укладення нових кредит­них угод, оскільки кожна нова угода збільшує глибину диверсифікації. Порівняємо очікувані позитивні й негативні наслідки нової угоди. По­зитивні наслідки: від виконання кредитної угоди банк передбачає отри­мувати прибуток П:

де S — сума кредиту; t — строк надання кредиту; — процентна став­ка за кредит на одиницю часу його надання.

У методичних рекомендаціях Національного банку України щодо економічного аналізу діяльності комерційного банку наведено такі критерії і види фінансового аналізу діяльності банку (рис. 1.6).

За періодичністю проведення аналіз поділяють:

• на щоденний;

• щотижневий;

• місячний;

• квартальний;

• річний.

Залежно від спектра питань, що вивчаються, аналіз поділяють:

• на повний, тобто вивчаються всі аспекти діяльності банку, його зовнішні та внутрішні зв'язки;

• тематичний, коли з метою поліпшення окремих напрямів діяльності банку розглядається лише вузьке коло питань.

За метою і характером розрізняють:

37

Організація економічного аналізу діяльності комерційного банку

• попередній аналіз, який застосовують, щоб, оцінивши стан ра­хунків, з'ясувати, чи спроможний комерційний банк здійснювати ті чи інші операції;

• оперативний аналіз, який проводиться у ході поточної діяль­ності банку з метою перевірки дотримання нормативів та інших показ­ників. У разі необхідності вживають термінові заходи, щоб підтриму­вати на належному рівні нормативи та інші показники, а також одер­жувати достатній прибуток;

• остаточний (подальший) аналіз, необхідний для визначення ефективності роботи комерційного банку у звітний період, виявлення резервів підвищення дохідності;

• перспективний аналіз, що застосовується для прогнозування очікуваних результатів у майбутньому періоді, вибору нових видів опе­рацій та визначення внутрішньобанківської політики.

Залежно від об'єкта аналіз поділяють на шість видів:

• функціональний аналіз дає змогу з'ясувати спеціалізацію, місце установи в системі розподілу банківських послуг, форми і перспекти­ви взаємодії з іншими контрагентами системи, а також допомагає оці­нити ефективність і доцільність функцій, які виконує банк. Такий аналіз здійснюють на підставі загальної суми балансу, співвідношень розмірів депозитів і кредитів, частки міжбанківських операцій у за­гальному обсязі ресурсів і вкладень. Мета функціонального аналізу — виявити можливості щодо підвищення прибутку від банківських опе­рацій та їх ліквідність. її досягають, відмовляючись від неефективних та обираючи прогресивні шляхи виконання потрібних операцій;

• структурний аналіз здійснюють за видами банківських опе­рацій. Базується на процентних значеннях кожного рядка таблиці щодо загального підсумку. Зміни відносних показників окремих ста­тей відображають зміни частки активів чи пасивів та прибутків або збитків від окремих операцій банку;

• операційно-вартісний аналіз розгортає масштабну картину стано­ вища банку при визначенні його дохідності, допомагає точніше оцінити вартість конкретних операцій, їх прибутковість чи збитковість. Аналіз дає змогу з'ясувати значення кожного виду операцій у формуванні при­ бутку банку, розробити основні напрями депозитно-позичкової політики щодо конкретних контрагентів із метою максималізації доходу;

рейтинговий аналіз має виняткове значення для комплексної оцінки фінансового стану комерційних банків і порівняння їх. Рейтинг визначають на підставі висновків, зроблених спеціалістами різних ка­ тегорій:

— експертна оцінка ґрунтується на досвіді та кваліфікації фахів­ців, які, використовуючи доступну їм інформацію, аналізують якісні й кількісні параметри;

Розділ 1

— бухгалтерську оцінку здійснюють на основі офіційної фінансо­вої звітності банку шляхом аналізу лише кількісних показників;

• факторний аналіз покликаний з'ясувати вплив окремих чин­ників на показники фінансового стану банку, виявити його сильні та слабкі сторони, зорієнтувати, як найповніше використовувати внут­рішні резерви, приймати правильні управлінські рішення та розроб­ляти ефективну стратегію розвитку. В практиці факторного аналізу застосовують методи ланцюгових підстановок і пайової участі;

• макроекономічний аналіз дає змогу визначити масштаби актив­но-пасивних операцій та обсяг банківського прибутку, а також рівень участі комерційного банку чи групи банків у формуванні грошової маси, розподілі банківських послуг, регіональному розподілі кредит­них ресурсів. Як правило, його проводить центральний банк.

Масштабність активно-пасивних операцій аналізується шляхом співставлення розмірів конкретних видів операцій з середнім або абсо­лютним значенням аналогічних показників за банківською системою в цілому. Вплив кредитно-розрахункової діяльності комерційних банків на величину грошової маси визначають за статтями, на яких відображаються операції, пов'язані з емісією платіжних засобів, фор­муванням грошової маси. До таких операцій належать факторингові, позикові операції, операції з цінними паперами та ін.

Слід зазначити, що в практичній роботі всі види аналізу застосовують у комплексі, оскільки вони доповнюють один одного і дають можливість виробляти рекомендації щодо прийняття правильних управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності банку.

Питання для самоконтролю

1. За якими ознаками класифікують економічний аналіз?

2. Від чого залежить вибір виду аналізу банківського балансу?

3. Який вид аналізу діяльності банку буде застосовуватися у разі необхідності оцінки його результатів за певні звітні періоди?

4. В якому обсязі вивчають сторони роботи банку при повному і тематичному аналізі?

5. Чим відрізняється попередній аналіз від оперативного?

6. Який вид аналізу використовують за необхідності визначення ефективності діяльності банку та визначення резервів збільшення його прибутковості?

7. Який вид аналізу ви застосуєте при прогнозуванні результатів діяльності банку, що очікуються у наступному періоді?

40

Організація економічного аналізу діяльності комерційного банку

8. За допомогою якого виду аналізу можна визначити спеціаліза­цію діяльності банку та доцільність його функцій?

9. З'ясуйте сутність функціонально економічного аналізу.

10. Для чого і ким проводиться галузевий аналіз?

11. Розкрийте, чим займається моніторинг як вид економічного аналізу.