5.11. Розрахунок і аналіз нормативів банківського ризику

З метою захисту інтересів вкладників та забезпечення стабільності банківської системи Національний банк України встановив нормати­ви ризику за основними видами банківської діяльності.

Кредитний ризик регламентується за допомогою таких показників.

1. Норматив максимального розміру кредитного ризику на од­ного контрагента (Н₇) встановлюють з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань.

Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визна­чають як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку.

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента розраховують за формулою

Я₇=-^-100 %, ⁷ PK

296

Оцінка дотримання комерційними банками економічних нормативів

де З_о — сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредита­ми, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінни­ми паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/ сумнівними нарахованими доходами, 100 % суми позабалансових зобов'язань, наданих щодо одного контрагента (або групи пов'язаних контрагентів), за мінусом сформованих резервів під ці операції щодо такого контрагента; PK — регулятивний капітал банку.

До вимог банку щодо контрагента включають:

а) oодо банків-контрагентів:

• строкові депозити, розміщені в інших банках;

• кредити, надані іншим банкам;

• сумнівну, пролонговану та прострочену заборгованість за креди­тами/депозитами, наданими іншим банкам, та заборгованість за про­строченими та сумнівними до погашення нарахованими доходами за цими операціями;

• дебіторську заборгованість та сумнівну дебіторську заборго­ваність за операціями з банками;

б) щодо інших клієнтів (небанківських установ) і фізичних осіб:

• заборгованість за кредитами;

• сумнівну, пролонговану та прострочену заборгованість за креди­тами та заборгованість за простроченими та сумнівними до погашення нарахованими доходами;

• дебіторську заборгованість та сумнівну дебіторську заборго­ваність, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

• заборгованість (у тому числі прострочену й сумнівну) за факто­ринговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими векселя­ми, борговими цінними паперами місцевих органів виконавчої влади та небанківських установ у портфелі банку на продаж та на інвестиції, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи за ними;

• акції (крім вкладень у статутні фонди інших банків та фінансо­вих установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал згідно з пунктом 7 розділу II Інструкції "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні" далі — Інструкція).

До позабалансових зобов'язань, наданих банком, включають:

• гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком;

• сумнівні гарантії та поручительства;

• зобов'язання з кредитування, надані банком. Значення нормативу Н₇ не повинно перевищувати 25 % .

297

Розділ 5

Іншими словами загальна сума зобов'язань будь-якого позичаль­ника (фізичної чи юридичної особи, в тому числі банку) перед банком у результаті надання останнім одного або кількох кредитів не повинна перевищувати 25 % капіталу банку.

Економічний зміст цього показника полягає в обмеженні кредит­ного ризику для всього портфеля позик комерційного банку шляхом диверсифікації кредитних вкладень і недопущення надмірної концен­трації заборгованості одним позичальником.

Банк, який є добре капіталізованим або "достатньо капіталізованим" і проводить беззбиткову діяльність протягом останніх шести місяців, може за дозволом комісії Національного банку України надавати кре­дити в обсягах, що перевищують установлений норматив максимально­го розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н₇), у разі креди­тування клієнтів, за якими обслуговування боргу забезпечено грошовим покриттям (депозитом чи депозитним сертифікатом) або безумовним зобов'язанням, що було надане безпосередньо на користь банку:

• урядами або центральними банками держав, що належать до ка­тегорії А, чи країн — членів ЄЕС;

• або Міжнародним банком реконструкції та розвитку чи Євро­пейським банком реконструкції та розвитку;

• або першокласними банками, які мають опублікований кредит­ний рейтинг не нижчий за інвестиційний клас — за зобов'язаннями контрагентів зі строком виконання один рік і менше.

Перелік країн, що включені до категорії А: Австралія, Австрія, Бельгія, Данія, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нова Зеландія, Нідерланди; Сполучене Королівство Ве­ликобританії та Північної Ірландії, Португалія, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція та Японія.

Інвестиційний клас — кредитний рейтинг (не нижчий за ВВВ), підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (ІВСА, "Standart & Poor's", "Moody's"), який свідчить про низьку ймовірність невиконання зобов'язань.

2. Норматив великих кредитних ризиків (H_s):

• установлюють з метою обмеження концентрації кредитного ри­зику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів;

• кредитний ризик, прийнятий банком на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів, уважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контра­гента або групи пов'язаних контрагентів, становить 10 % і більше ре­гулятивного капіталу банку;

298

Оцінка дотримання комерційними банками економічних нормативів

• норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідно­шення суми всіх зобов'язань одного контрагента або групи пов'язаних кон­трагентів перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку.

Норматив великих кредитних ризиків розраховують за формулою

де З_в — сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сум­нівними нарахованими доходами, 100 % суми позабалансових зобов'я­зань, що враховуються в комерційному банку за "великими" кредитами за одним контрагентом (або групою пов'язаних контрагентів) за міну­сом сформованих резервів під ці операції щодо такого контрагента.

До вимог банку до контрагента або пов'язаних контрагентів вклю­чають:

а) щодо банків контрагентів:

• строкові депозити, розміщені в інших банках;

• заборгованість за кредитами, наданими іншим банкам;

• сумнівну, пролонговану та прострочену заборгованість за креди­тами/депозитами, наданими іншим банкам, заборгованість за простро­ченими і сумнівними до погашення нарахованими доходами;

• дебіторську заборгованість та сумнівну дебіторську заборго­ваність за операціями з банками;

б) щодо інших клієнтів (небанківських установ) і фізичних осіб:

• заборгованість за кредитами;

• сумнівну, пролонговану і прострочену заборгованість за креди­тами, заборгованість за простроченими і сумнівними до погашення на­рахованими доходами;

• дебіторську заборгованість та сумнівну дебіторську заборго­ваність, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

• заборгованість (у тому числі прострочену й сумнівну) за факто­ринговими операціями, фінансовим лізингом, врахованими векселя­ми, борговими цінними паперами місцевих органів виконавчої влади та небанківських установ у портфелі банку на продаж та на інвестиції, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи за ними;

299

Розділ 5

• акції (крім вкладень у статутні фонди інших банків та фінансо­ вих установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал згідно з пунктом 7 розділу II Інструкції).

До позабалансових зобов'язань, наданих банком, включаються:

• гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком;

• сумнівні гарантії та поручительства;

• зобов'язання з кредитування, надані банком.

Рішення про надання великого кредиту приймають згідно з відпо­відним висновком кредитного комітету (комісії) банку, затвердженим його правлінням (радою).

Нормативне значення нормативу H_gHe повинно перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н₂) автоматично підвищуються.

При перевищенні не більше ніж 50 % , вимоги до нормативу адек­ватності регулятивного капіталу (Н₂) подвоюються.

Якщо перевищення більше ніж 50 % , то вимоги до нормативу адек­ватності регулятивного капіталу (Н₂) потроюються.

У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу го­ловного банку консорціуму включають лише частину кредиту, надану безпосередньо цим банком.

3. Важливим напрямом нормативного регулювання рівня ризику за позиковими операціями комерційних банків є також обмеження обсягу кредитів, наданих інсайдерам, тобто юридичним або фізичним особам, які так чи інакше пов'язані з банком (акціонери, учасники, керівники, їхні родичі та ін.). З цією метою Національним банком України встановлено норматив максимального розміру кредитів, га­рантій, поручительств, наданих одному інсайдеру (Н₉).

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручи­тельств, наданих одному інсайдеру, встановлюють для обмеження ри­зику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умо­вах, не вигідних для банку, що призводить до істотних проблем, ос­кільки в таких випадках платоспроможність контрагента не завжди визначають об'єктивно.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручи­тельств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком (за мінусом фак­тично сформованих резервів) і всіх позабалансових зобов'язань.

300

Оцінка дотримання комерційними банками економічних нормативів

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручи­тельств, наданих одному інсайдеру, розраховують за формулою

де З._н — сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредита­ми, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінни­ми паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/ сумнівними нарахованими доходами, 100 % суми позабалансових зобо­в'язань щодо одного інсайдера, за мінусом сформованих резервів під ці операції щодо такого інсайдера.

До зобов'язань одного інсайдера перед банком входять:

• строкові депозити, розміщені в інших банках;

• заборгованість за кредитами;

• сумнівна, пролонгована та прострочена заборгованість за креди­тами/депозитами, заборгованість за простроченими й сумнівними до погашення нарахованими доходами;

• дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборго­ваність, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

• заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за факто­ринговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими векселя­ми, борговими цінними паперами, прострочені й сумнівні до погашен­ня нараховані доходи за ними;

• акції (крім вкладень у статутні фонди інших банків та фінансо­вих установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал згідно з пунктом 7 розділу II Інструкції).

Позабалансові зобов'язання перед банком включають:

• гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, надані банком;

• сумнівні гарантії та поручительства;

• зобов'язання з кредитування, надані банком.

У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу го­ловного банку консорціуму включають лише частину кредиту, надану безпосередньо цим банком.

Значення нормативу Н_д не повинно перевищувати 5 % .

4. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, га­рантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н_ш), установлю­ють для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Над­мірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капі­талу банку.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначають як співвідношення

301

Розділ 5

сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і 100 % суми позабалансо­вих зобов'язань, наданих банком щодо всіх інсайдерів, та капіталу банку.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, розраховують за формулою

де СЗ. _t — сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредита­ми, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінни­ми паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/ сумнівними нарахованими доходами, 100 % суми позабалансових зобо­в'язань щодо всіх інсайдерів, за мінусом сформованих резервів під ці операції щодо всіх інсайдерів.

До зобов'язань інсайдерів перед банком включаються:

• строкові депозити, розміщені в інших банках;

• заборгованість за кредитами;

• сумнівну, пролонговану та прострочену заборгованість за креди­тами/депозитами, заборгованість за простроченими і сумнівними до погашення нарахованими доходами;

• дебіторську заборгованість та сумнівну дебіторську заборго­ваність, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

• заборгованість (у тому числі прострочену й сумнівну) за факто­ринговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими векселя­ми, борговими цінними паперами, прострочені й сумнівні до погашен­ня нараховані доходи за ними;

• акції (крім вкладень у статутні фонди інших банків та фінансо­вих установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал згідно з пунктом 7 розділу II Інструкції.

До позабалансових зобов'язань, наданих банком інсайдерам, вхо­дять:

• гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, надані банком;

• сумнівні гарантії та поручительства;

• зобов'язання з кредитування, надані банком.

У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу го­ловного банку включають лише частину кредиту, надану безпосеред­ньо цим банком.

Значення нормативу Н10 не повинно перевищувати 40 % .

Зрозуміло, обмеження розміру кредитних вкладень щодо осіб, спро­можних впливати на прийняття рішень про надання кредитів, є однією

302

Оцінка дотримання комерційними банками економічних нормативів

з необхідних умов мінімізації кредитного ризику загалом — у плані недопущення фактичного фінансування банками своїх власників, ос­кільки подібна однобічна спрямованість кредитної політики в аспекті перерозподілу залучених ресурсів на користь інсайдерів у підсумку може призвести до збитків комерційного банку, а відтак і до проблем зі стійкістю всієї банківської системи. Тож дещо сумнівною видається доцільність встановлення ліберального нормативного значення для максимального ризику кредитів усім інсайдерам — 40 % . Критеріаль-ний рівень цього нормативу можна було б обмежити 25 % .

Важливим фактором, який може вплинути на фінансову активність банку, є обсяг зобов'язань щодо отриманих і наданих міжбанківських кредитів — доволі мобільної складової ресурсів та вкладень банків­ських установ. Тому для регулювання кредитної активності комерційні банки в цій сфері використовують такі показники:

• максимальний розмір наданих міжбанківських позик (Н12) — 200 % власного капіталу банку;

• максимальний розмір отриманих міжбанківських позик (Н13), загальний обсяг яких не повинен перевищувати трикратного розміру власних ресурсів комерційного банку.