1.4. Організація економічного аналізу діяльності банків

Економічний аналіз діяльності банків є важливою ділянкою еко­номічної роботи комерційних банків.

Успішне проведення аналітичної роботи (економічного аналізу) за­лежить від детально продуманої її організації, що зумовлюється ха­рактером діяльності об'єкта аналізу, технічним рівнем управління та структурою апарату управління. Раціональна організація забезпечує ефективність і дієвість аналізу. Аналітичну роботу виконують функ­ціональні відділи (управління) банку, його економічні служби або спе­ціальні структурні відділи економічного аналізу. Координацію цієї ро­боти забезпечують керівник банку або його заступники на основі планів і програм аналізу.

У планах передбачають об'єкти аналізу, види робіт, строки їх ви­конання, виконавці, а в програмах — мета і завдання аналізу, джерела інформації, порядок реалізації результатів аналізу. Головна вимога до організації аналітичної роботи в банку — її загальність і дієвість.

Аналітичну роботу в банках здійснюють у певній послідовності.

Без правильної організації економічної роботи в банках неможли­ве забезпечення їх успішного функціонування.

Головною ознакою економічного аналізу є комплексне і системне дослідження економічних явищ і процесів, факторів та причин, що їх зумовлюють.

Методика комплексного економічного аналізу включає такі моменти:

• розробка програми і визначення послідовності проведення аналізу;

• визначення способів і прийомів аналізу економічної інформації;

• перелік етапів проведення аналізу;

• способи отримання та опрацювання інформації;

• розподіл обов'язків при проведенні комплексного аналізу. Саме тому системне і комплексне проведення економічного аналізу

потребує правильної організації аналітичної роботи.

В умовах переходу до ринкової економіки питання правильної організації економічного аналізу набувають особливої актуальності.

Під організацією економічного аналізу слід розуміти систему ме­тодів і засобів, що забезпечують оптимальне її функціонування.

Основними завданнями організації економічної роботи є:

• забезпечення ефективності аналізу, його розвиток та вдосконалення;

• раціональна організація праці;

• забезпечення ефективного використання аналітичної інформації в управлінні;

27

Розділ 1

• автоматизація аналітичної роботи;

• підвищення якості аналітичної інформації;

• скорочення термінів проведення аналітичної роботи;

• раціоналізація аналітичних процесів.

Виходячи з викладеного, діяльність комерційних банків аналізу­ють у певній послідовності.

Хоча напрями та критерії, за якими аналізується робота банку, різно­манітні, технологія проведення аналізу єдина і передбачає такі етапи: попередній; аналітичний; заключний (інтерпретаційний) (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Етапи аналізу банківської діяльності

На попередньому етапі звітність готують до подальшої аналітич­ної роботи: оцінюють правильність її складання і ступінь достовірності отриманих даних, групують окремі статті активу і пасиву балансу, звіту про прибутки і збитки, складають аналітичні таблиці та відбирають певні показники. Потім на основі опрацьованої первинної інформації

28

Організація економічного аналізу діяльності комерційного банку

відбирають абсолютні й відносні показники, які характеризують ту чи іншу сторону діяльності банку і визначають порядок їх розрахунку. Зрештою, всі показники групують в аналітичні таблиці відповідно до запланованих напрямів досліджень.

Крім того, на попередньому етапі визначають види та необхідну кількість аналітичних таблиць, обирають методи аналізу, форми від­ображення динаміки та структури досліджуваних показників, роблять необхідні розрахунки.

На першому етапі відбувається так зване читання балансу. Під "чи­танням" балансу розуміють попереднє загальне ознайомлення з підсум­ками роботи банку та його фінансовим станом. "Читання" балансу по­чинають з установлення змін у розмірі валюти балансу за звітний пе­ріод. Для цього підсумок балансу на кінець звітного періоду порівню­ють із підсумками балансу на початок звітного періоду. Це дає змогу визначити загальний напрям руху балансу. В умовах стабільної еко­номіки збільшення валюти балансу оцінюють позитивно, а зменшен­ня — негативно. В умовах інфляційних процесів необхідно коригува­ти валюти балансу на рівень інфляції у звітному періоді.

Після визначення динаміки зміни балансу потрібно встановити її відповідність динаміці обсягів послуг банку, прибутку. Більш швидкі темпи зростання обсягів послуг і прибутку порівняно з темпами зро­стання валюти балансу свідчать про доцільніше використання коштів цим банком, і навпаки, — відставання темпів зростання обсягу послуг і прибутку від темпів зростання валюти балансу свідчить про погіршен­ня використання коштів.

Наступним етапом "читання" балансу є визначення показників ка­піталу і прибутку. їх потрібно обчислити і порівняти з даними мину­лих років, з аналогічними показниками інших банків та середньога-лузевими. Ці показники в умовах ринкової економіки використовують для характеристики ділової активності керівників банків.

У процесі "читання" балансу проводять візуальну та найпростішу перевірку показників балансового звіту за формальними та якісними ознаками. З цією метою структурують окремі його статті, групують рахунки пасиву і активу за різними критеріями. У процесі "читання" балансу здійснюється перевірка:

• відповідності окремих груп активу і пасиву балансу за строками, видами витрат, їх джерелами, категоріями контрагентів;

• дотримання нормативних вимог Національного банку України;

• дотримання внутрішніх правил комерційного банку. Крім того, перевіряють:

• правильність заповнення балансу, звітних форм, тобто наявність усіх підписів, підсумків балансу, його розділів, статей;

• взаємозв'язок показників різних форм звітності.

29

Розділ 1

"Читання" бухгалтерського балансу передбачає також визначення характеру змін окремих статей і розділів балансу. Позитивно оціню­ють збільшення в активі балансу залишків грошових коштів, цінних паперів, коротко- і довгострокових фінансових вкладень, і, як прави­ло, основних засобів, капітальних вкладень, нематеріальних активів і виробничих запасів; у пасиві балансу — капіталу банку й особливо сум прибутку, доходів, спеціальних фондів і фондів цільового фінансуван­ня. На негативну оцінку заслуговує зростання дебіторської заборгова­ності в активі й кредиторської заборгованості у пасиві балансу.

Особливу увагу в процесі "читання" балансу приділяють так зва­ним хворим статтям балансу. Читання "хворих" статей балайсу дає можливість зробити деякі висновки про фінансовий стан банку.

Наприклад, наявність збитків свідчить про нерентабельність пев­ного банку. Наявність сум резервів під можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю свідчить про недоліки в платіжній дис­ципліні банку, наявність резерву під кредити та фінансовий лізинг — про недоліки в проведенні кредитної політики банку та ін.

Тільки виконавши таку роботу, приступають до розрахунку показ­ників, необхідних для аналізу, які будуть відображатися у зведених таблицях.

На аналітичному етапі проводять аналіз, тобто опис, одержаних розрахункових показників і динаміки даних, що аналізуються, роб­лять висновки, готують аналітичні записки, коментарі, доповіді.

На третьому, заключному (підсумковому), етапі здійснюють екс­пертну оцінку підсумків аналізу, розробляють пропозиції щодо вдос­коналення роботи банку.

Етапи аналітичної роботи відрізняються за трудомісткістю роботи, обсягом інформації, що обробляється, та часом проведення. Відповід­но до цього змінюються кваліфікаційні вимоги до службовців банку, зайнятих на окремих етапах аналітичної роботи.

Слід зазначити, що результати виконаних аналітичних процедур не є єдиними і безумовними критеріями для остаточного висновку щодо фінансового стану банку. Процес аналізу можна порівняти з народжен­ням мистецького твору. "Матеріальної основи" аналізу для отримання конкретних і достовірних даних часто недостатньо. "Домальовують" цілісний образ інтелект, логіка, досвід, належний рівень кваліфікації того, хто зайнятий цією справою, а також додаткова інформація про об'єкт дослідження.

3О

Організація економічного аналізу діяльності комерційного банку

Питання для самоконтролю

1. Яку роботу проводять на попередньому етапі аналізу банків­ської діяльності?

2. Розкрийте змістроботи на другому (аналітичному) етапі ана­лізу банківської діяльності.

3. Яка мета третього (заключного) етапу аналізу банківської діяльності?

4. Які моменти включає методика комплексного аналізу діяль­ності комерційного банку?

5. Перелічіть основні завдання організації економічної роботи в банку.

6. Назвіть етапи комплексного аналізу діяльності комерційного банку.

7. Розкрийте зміст терміна "читання балансу".