3.6. Аналіз факторингових операцій комерційного банку

Одним із видів кредитних операцій комерційного банку є факторингові.

Можливість проведення факторингових операцій у нашій країні пов'язана з переходом від адміністративних до економічних методів управління, активізацією товарно-грошових відносин і підвищенням самостійності низових ланок економіки.

У процесі господарської діяльності у підприємств часто виникає потреба в терміновому перетворенні дебіторської заборгованості в "живі" гроші. У таких випадках їм на допомогу приходять спеціальні факто­рингові компанії і банки, що займаються купівлею платіжних доку­ментів клієнтів за певну комісійну винагороду і проценти, які покри­вають видатки цих компаній і банків з вивчення кредитоспроможності платників, інкасації і становлять прибуток кредитних установ.

Факторинг — це специфічна послуга, яка надається банками своїм клієнтам у зв'язку з розрахунково-платіжним обслуговуванням остан­ніх. Головна мета факторингу — забезпечення постачальнику своєчас­ної оплати відвантажених товарів для скорочення його втрат внаслі­док затримки платежу і запобігання появі сумнівних боргів, надання кредиту у формі попередньої оплати, допомога підприємствам у веденні бухгалтерського обліку. Головним механізмом цієї операції є надання кредиту під боргові вимоги постачальника або зобов'язання платника.

176

Аналіз активних операцій комерційного банку

Це свідчить про поєднання у факторингу великої кількості банківських послуг: розрахунково-платіжних, кредитних, аудиторських, інформа­ційних, ведення обліку та ін.

У світовій практиці склалося таке визначення факторингу.

Факторинг — це товарно-комісійна операція, що поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта і пов'язана з переуступ­кою клієнтом-постачальником факторинговій компанії (банку) неспла-чених платіжних вимог за поставлені товари, виконані роботи та на­дані послуги і, відповідно, права отримання платежу за ними, тобто інкасування дебіторської заборгованості клієнта.

Таким чином, факторинг — це переуступка факторинговій компанії несплачених боргових вимог, що виникають між контрагентами в про­цесі реалізації товарів і послуг, на умовах комерційного кредиту відпо­відно до елементів бухгалтерського, інформаційного, збутового, стра­хового, юридичного та іншого обслуговування постачальника.

Відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, прийнятої у 1988 р. Міжнародним інститутом уніфікації приватного права, опера­ція вважається факторингом, коли відповідає як мінімум двом із чо­тирьох ознак:

• наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;

• ведення бухгалтерського обліку постачальника, передусім, об­ліку реалізації;

• інкасування заборгованості постачальника;

• страхування постачальника від кредитного ризику.

Факторинг конвенційний — це універсальна система факторин­гового кредиту, який виконує всі чотири зазначені функції. Клієнт у цьому разі виконує лише виробничі функції.

Разом з тим у ряді країн використовують факторинг конфіденцій­ний, що полягає тільки в обліку фактор-фірмою (чи банком) рахунків клієнта, виписаних на його боржників, та наданні кредиту в рахунок майбутньої сплати боргів боржниками.

Також розрізняють такі види факторингових операцій:

• внутрішні або міжнародні;

• відкриті або закриті;

• з правом регресу та без такого права;

• з умовами кредитування постачальника у формі попередньої опла­ ти боргових вимог, що переуступаються ним, або оплати вимог на визна­ чену дату.

Внутрішній і міжнародний факторинг відрізняється за місцезна­ходженням постачальника і клієнта (в одній країні або в різних). Відкритий і закритий факторинг припускає повідомлення (або непові-

177

Розділ З

домлення) боржника про участь в угоді факторингової компанії. Пра­во регресу припускає право зворотної вимоги до постачальника відшко­дувати сплачену суму. Ці умови пов'язані з кредитним ризиком, тобто відмовою платника від виконання зобов'язань. Тому банк-посередник, укладаючи угоду, диференційовано підходить до її проведення, з ура­хуванням вимог до ліквідності свого балансу, а також кредитоспромож­ності боржника.

Купівля боргів клієнтів означає придбання банком права на стяг­нення боргів з дебіторів, яких повідомляють про необхідність спрямову­вати кошти на оплату виставлених розрахункових документів безпо­середньо банку.

Зміст факторингових операцій показано на рис. 3.8.

				1. Відвантаження товару
Постачальник						Покупець
			2. Акцепт розрахункових
3. Пред'яв­лення роз­рахункових	/	k документів за продукцію 5. Оплата 6. Оплата розрахункових розрахункових документів документів
документів				Факторинговий банк