
- •1.2. Предмет економічного аналізу та його об'єкти. Суб'єкти аналізу діяльності банку
- •1.3. Основні напрями організації і завдання аналітичної роботи банку
- •1.4. Організація економічного аналізу діяльності банків
- •1.5. Критерії та види аналізу банківської діяльності
- •1.6. Метод економічного аналізу, його особливості
- •1.7. Технічні прийоми аналізу банківської діяльності
- •1.8. Інформаційне забезпечення аналізу діяльності банку
- •2.1. Економічна сутність пасивних операцій комерційного банку. Зміст та завдання аналізу пасивних операцій комерційного банку. Аналіз джерел формування ресурсів банку
- •2.3. Аналіз достатності банківського капіталу
- •2.4. Аналіз процесу капіталізації комерційних банків
- •2.5. Статутний капітал комерційного банку. Аналіз порядку формування статутного капіталу
- •2.7. Зміст та завдання аналізу зобов'язань комерційного банку. Аналіз структури зобов'язань банку
- •2.8. Аналіз структури депозитної бази комерційних банків
- •2.9. Аналіз ефективності використання комерційним банком своїх зобов'язань
- •3.1. Зміст та завдання аналізу активних операцій комерційного банку
- •3.3. Аналіз структури кредитних вкладень
- •3.4. Аналіз якості кредитного портфеля
- •3.5. Аналіз характеру повернення наданих кредитів
- •3.6. Аналіз факторингових операцій комерційного банку
- •4. Перевірка платоспроможності покупця
- •3.7. Зміст, види інвестиційних операцій. Завдання аналізу інвестиційної діяльності комерційного банку
- •3.8. Оцінка доцільності капіталовкладень (маркетингової привабливості проектів)
- •3.9. Аналіз виконання програми капітального будівництва та введення в дію основних фондів і виробничих потужностей
- •3.10. Оцінка ефективності інвестицій банку в будівельну діяльність підприємств
- •3.11. Аналіз фінансових інвестицій у цінні папери
- •3.12. Оцінка банківських акцій
- •3.13. Аналіз нефінансових інвестиційних активів
- •3.14. Аналіз лізингових операцій комерційного банку
- •VIII. Розробка пропозицій і рекомендацій щодо поліпшення розрахунків із бюджетом і позабюджетними фондами
- •VII. З'ясування причин недоліків у розрахунках із бюджетом та позабюджетними фондами
- •V. Аналіз причин нарахування пені за несвоєчасне відрахування коштів
- •5.2. Розрахунок та аналіз показників ліквідності
- •5.5. Види ризиків банківської діяльності та методи управління ними
- •5.7. Аналіз внутрішніх ризиків банківської діяльності
- •5.8. Аналіз ризику інвестування капіталовкладень
- •5.9. Інвестиційний ризик за операціями з цінними паперами та його аналіз
- •5.10. Порядок розрахунку загального ризику комерційного банку
- •5.11. Розрахунок і аналіз нормативів банківського ризику
- •5. Показник максимального розміру наданих міжбанківських позик розраховується за такою формулою:
- •6. Показник максимального розміру отриманих міжбанківських позик:
- •5.12. Контроль за дотриманням економічних нормативів комерційних банків та механізм їх розрахунку
- •6.1. Зміст, завдання та джерела аналізу фінансових результатів діяльності комерційного банку
- •6.3. Аналіз процентних доходів комерційного банку
- •6.4. Аналіз структури витрат комерційного банку
- •6.5. Аналіз процентних витрат комерційного банку
- •6.7. Аналіз прибутку банку
- •6.8. Розрахунок і аналіз показників прибутковості (рентабельності) комерційного банку
- •7.1. Зміст та завдання аналізу системи рейтингової оцінки фінансового стану комерційного банку
- •7.2. Аналіз капіталу банку
- •7.3. Аналіз активів
- •7.4. Аналіз менеджменту при рейтинговій оцінці фінансового стану банку
- •7.5. Аналіз надходжень при визначенні рейтингу банку
- •1.1. Чутливість до ринкового ризику
- •7.8. Процес затвердження комплексного рейтингу
- •7.9. Порівняльний аналіз діяльності банку
- •8.1. Характеристика стандартів обліку і звітності зарубіжних комерційних банків
- •8.2. Форми балансів зарубіжних комерційних банків
- •8.3. Основні показники оцінки балансу зарубіжного комерційного банку
- •8.4. Методи оцінки рейтингу банків у зарубіжній практиці
3.5. Аналіз характеру повернення наданих кредитів
"Недоброзичливість" господарського середовища та недосконалість банківського менеджменту підштовхують банки до проведення занадто ризикованої кредитної політики, що негативно впливає на результати діяльності банку в цілому, тому перед спеціалістами банків постає проблема врахування цілої низки можливих ризиків у кредитній діяльності, зокрема ризику неповернення позичальником кредиту.
Отже, однією з головних проблем кредитної діяльності комерційних банків у сучасних умовах є несвоєчасне погашення наданих позик.
У процесі аналізу своєчасності повернення кредитів треба:
Розділ З
визначити загальну суму простроченої заборгованості за позиками банку і процентів за ними;
проаналізувати зміни цієї суми в динаміці;
проаналізувати структуру простроченої заборгованості в розподілі клієнтів;
проаналізувати давність її виникнення;
визначити причини виникнення простроченої заборгованості у кожному випадку;
визначити суму і частку кредитів, погашених за рахунок прострочених позик у загальній сумі кредитів;
проаналізувати заходи, які вживає банк для стягнення простроченої заборгованості і процентів.
Для аналізу своєчасності погашення кредиту використовують дані:
балансу;
форм статистичної звітності;
аналітичного й оперативного обліку;
різноманітні позаоблікові матеріали.
Як показує практика, головними причинами виникнення простроченої, пролонгованої і сумнівної до повернення заборгованості за кредитами є різні недоліки в роботі комерційних банків, тобто суб'єктивні причини.
Так, успіх кредитної угоди значною мірою залежить від правильно встановленого строку позики. Якщо в кредитній угоді буде передбачено дуже напружені строки, то позичальник може залишитись без капіталу, що може призвести до спаду виробництва. Якщо буде установлено ліберальні строки умови погашення, то позичальник певний час використовуватиме неконтрольовані банком кошти. Це може призвести до зниження доходів банку.
Не менш важливо для своєчасного погашення кредиту правильно визначити його суму. Заниження суми призведе до порушення строків кредитування, тому що кредитний захід не буде закінчено в строк. Підвищення суми призведе до нецільового використання отриманих коштів.
Невстановлення Радою банку надійних Положень кредитування або невстановлення Правлінням достатнього методичного забезпечення, або невиконання обома органами функції моніторингу та управління кредитною службою призводить до значних проблем у кредитній діяльності банків. Кредитні проблеми можуть бути спричинені серіями помилок, яких банк дозволив припуститися позичальнику.
Важливе значення має також правильне визначення способу погашення кредиту. Тому своєчасність погашення залежить від кваліфікації та компетенції економістів банку, якості аналізу документів клієнта, наданих для отримання кредиту.
Головні причини "проблемних" кредитів показано на рис. 3.6.
168
Аналіз активних операцій комерційного банку
|
|
|
|
|
|||
Завелике кредитування |
|
Самокредитування |
|
Гонка за доходом |
|||
|
о |
|
|||||
|
|
|
|
||||
Незадовільний відбір ризиків |
|
|
|
|
Конкуренція |
||
|
Причини "проблемних" кредитів |
|
|||||
|
|||||||
|
Компроміс із кредит ними принципами |
||||||
Неукладання 1 чи незастосування 1 угод при погашенні кредиту |
|||||||
|
|||||||
< |
|
||||||
Неповна кредитна інформація |
|||||||
|
|
|
|
||||
|
|
S > |
' |
|
|
||
Відсутність нагляду |
^ |
Самозадоволення |
& |
Технічна некомпетентність |
Рис. 3.6. Причини "проблемних" кредитів
Розглянемо кожну з названих причин виникнення проблемних кредитів.
Самокредитування
Самокредитування є однією з основних причин несвоєчасного повернення кредитів. Практика самокредитування може набувати різних форм. Найчастіше це невиправдане використання кредитів інсайдерами.
Інсайдер — споріднена щодо комерційного банку особа (фізична або юридична).
Установа вважається спорідненою щодо іншої установи в межах корпоративного об'єднання, якщо:
філія установи повністю підпорядкована основній установі або контролюється нею;
основна установа та її філії контролюються третьою стороною — головною установою (засновником корпоративного об'єднання).
Інсайдери поділяються на фізичних та юридичних осіб.
А. Фізичні особи:
акціонери, учасники банку, які мають частку в статутному фонді банку в 10 % і більше;
керівники банку (голова та члени Ради акціонерів, президент, віце-президенти, голова Правління, заступники голови Правління, головний бухгалтер та його заступники, начальники структурних підрозділів);
Розділ З
3) керівники установ — акціонерів (учасників) банку (директор, головний бухгалтер та їх заступники); 4)контролери:
особа, яка призначена за дорученням виконувати або контролювати право голосу за часткою у статутному фонді банку в 10 % і більше на загальних зборах установи або її філій;
особа, яка є працівником центральних та місцевих органів виконавчої влади, покликана здійснювати контроль за діяльністю банків;
5) асоційовані особи:
дружина, чоловік, діти, батьки, брати, сестри керівників банку і установ — акціонерів (учасників) банку;
особи, які мають з асоційованими особами угоду або домовленість на спільне утримання, розпорядження, купівлю-продаж, використання акцій банку або його установ — акціонерів (учасників) банку;
• керівники, які мають право впливати на діяльність банку, його філій і дочірніх фірм;
6) особи, споріднені в межах некорпоративних установ, а саме: ке рівники і контролери та асоційовані з ними особи, які займають керівні посади в установах, пов'язаних з банком фінансовими інтересами.
Б. Юридичні особи:
установи — акціонери (учасники) банку, які мають частку в статутному фонді (капіталі) банку в 10 % і більше;
установи — акціонери (учасники) банку в межах корпоративного об'єднання:
банк повністю контролюється установою-акціонером (учасником);
установа-акціонер (учасник) контролюється третьою стороною (учасником корпоративного об'єднання);
споріднена (асоційована) установа щодо установи — акціонера (учасника) банку (установа, яка має кваліфікований фінансовий інтерес — частку в статутному фонді банку 20 %);
установа, яка має повний контроль над установою-акціонером (учасником), безпосередньо або за дорученням контролює частку у статутному фонді (капіталі) банку в 50 % і більше;
асоційовані особи:
• установа, в якій керівником є дружина (чоловік), діти, батьки, брати і сестри керівників та контролерів банку, а також його установ- засновників;
170
Аналіз
активних
операцій
комерційного
банку
• особа, яка має угоду або домовленість з асоційованими особами про купівлю-продаж, розпорядження, утримання і використання акцій банку або його установ-засновників;
6) некорпоративні установи, з якими керівники та контролери бан ку споріднені.
Керівники та контролери банку вважаються спорідненими з іншою установою, зареєстрованою в Україні або за кордоном, якщо вони:
обіймають керівні посади в такій компанії (в тому числі як результат наданої позики або через фінансовий інтерес банку до цієї установи);
або є його асоційованими особами, як визначено вище, і разом утримують частку в статутному фонді (капіталі) банку в 10 % і більше;
є особами, які мають право приймати керівні рішення, що впливають на діяльність цієї установи;
7) головна споріднена установа, тобто яка має у власності 20 % або більше номінальної вартості акцій, що класифікується як кваліфіко ваний фінансовий інтерес, за відсутності документально підтвердже них заперечень.
Про невиправдане використання інсайдерами банківських послуг свідчить видача їм кредиту на пільгових умовах, пільгова ставка за депозитами чи пільгові комісійні, які не пропонуються іншим клієнтам банку. Тому в процесі аналізу необхідно з'ясувати, що становище та механізми роботи з кредитами, які було надано інсайдерам, не відрізняються суттєво від становища та механізмів щодо інших схожих кредитів портфеля банку. У разі потреби слід внести зміни до кредитних положень банку щодо включення механізму кредитування інсайдерів. Для зменшення випадків самокредитування або пільгового (преференційного) режиму банку необхідно здійснювати чіткий контроль за видачею кредитів. Тому слід ретельно вивчати кредити з пільговими ставками або строками погашення, які було видано інсайдерам та їх спорідненим особам; кредити, спрямовані на невиробничі або навіть спекулятивні цілі; кредити з невиправданим ризиком.
Гонка за доходами
Кредитні та інвестиційні портфелі є найбільш прибутковими статтями активів банківського балансу. Однак фактор прибутковості в діяльності банку ніколи не повинен переважати над фактором надійності та розумного взяття ризику.
171
Розділ З
Якщо таке трапляється, це призводить до збільшення обсягу кредитів та інвестицій з неналежними ризиками або незадовільними умовами та строками повернення. Хоча зазначене вище справедливе як для великих, так і для менших за розмірами банків, але, звичайно, частіше воно виявляється в більших банках, причому така ситуація скоріше характерна для певних конкретних сфер кредитної діяльності, а не для окремих кредитів. Одним із факторів, що свідчить про наявність подібної ситуації, є незвичайно привабливі процентні ставки. Свідченням можливої гонки за доходом будуть або надзвичайно низькі процентні ставки за користування кредитом для залучення ширшого кола підприємств, або надзвичайно високі ставки, які свідчать про вищий ступінь ризику. Якщо видача таких кредитів з привабливими ставками невиправдана, то збитки від них будуть перевищувати очікувані прибутки. Ненадійні кредити коштують набагато більше, ніж дохід, що вони приносять.
Компроміс із кредитними принципами
З різних причин керівництво банку може видавати кредити з неналежними ризиками або незадовільними умовами та строками повернення з повним усвідомленням порушення надійних принципів кредитування. Причин таких компромісів дуже багато, від невпевненості при роботі з особами, що мають домінуючі риси характеру або впливові зв'язки, до дружби чи персональних конфліктів. У великих банках ключовим фактором може бути потенційна втрата "компенсаційних депозитних рахунків".
Компенсаційні рахунки — це депозитні рахунки, які банк може вимагати від позичальника як умову для надання кредиту. Відкриття позичальником таких рахунків у банку може бути і просто елементом його відносин з банком. Часто процентна ставка кредиту залежить від компенсаційних рахунків у разі фінансування ним свого кредитного портфеля за рахунок цих коштів. У такий момент банк перебуває в тяжкому становищі, оскільки можливо для підтримки необхідних компенсаційних рахунків йому потрібно буде надавати ненадійні кредити. До компромісу з кредитними принципами також можуть призвести само-кредитування, гонка за доходом та тиск конкуренції.
Відсутність повної або своєчасної кредитної інформації
Відсутність супровідної кредитної інформації є важливою та частою причиною можливих проблем та помилок при кредитуванні. Кредит має бути підтриманий відповідною супровідною кредитною інформацією. Кредитна інформація є необхідною для визначення кредито-
172
Аналіз активних операцій комерційного банку
спроможності та здатності позичальника або потенційного позичальника повернути кредит. Необхідна кредитна інформація змінюється залежно від цільового призначення, характеру та умов кредиту, юридичного статусу позичальника та попереднього досвіду роботи з ним. Одна лише фінансова звітність не завжди відповідає вимогам достатніх кредитних даних. Інформацію про позичальника можна також отримати з прогнозів, операційних кошторисів, фінансових планів, коментарів спеціалістів тощо. Важливо, щоб банк мав у кредитній справі достатньо інформації для пояснення рішення щодо надання чи ненадан-ня кредиту; ще більш важливо точно оцінити кредитний ризик для запобігання погіршенню якості кредиту та виникненню збитків. Кредитні положення банку мають установлювати характер кредитної та фінансової інформації, яку необхідно отримати для різних типів позичальників та різних обсягів заборгованості.
Неукладання чи незастосування угод про повернення кредиту
Це дуже важлива причина проблем із кредитування. Надання кредиту без чіткої угоди, що встановлює механізм його повернення, порушує фундаментальний принцип кредитування, принцип повернення наданих кредитів. Ця проблема більше властива невеликим банкам, оскільки великі банки звичайно мають більш широкі та деталізовані положення щодо кредитування та погашення кредитів. У великих банках проблемою подібного значення є проблема застосування угод про повернення кредиту. У багатьох випадках вона постає тоді, коли позичальник мав змогу і повинен був повернути кредит, проте з певних причин цього не зробив. В обох випадках імовірне перетворення виданих кредитів на проблемні.
Незважаючи на це, розмір банку не повинен бути виправданням відсутності якісних положень та механізмів повернення заборгованості, які б визначали, коли і як зобов'язання мають погашатися.
Самозадоволення
Основними ознаками наявності самозадоволення керівництва банку є:
відсутність відповідного контролю за старими чи знайомими позичальниками;
залежність від усної інформації, наданої позичальником, замість надійних письмових джерел фінансових даних;
оптимістична інтерпретація відомих кредитних недоліків, що ґрунтується на тому, що в минулому такі загрози та періодичні важкі ситуації було пережито.
173
Розділ
З
Хоча ці фактори найчастіше притаманні невеликим банкам, але такі випадки трапляються й у великих, коли спеціаліст із кредитування має надмірно оптимістичний погляд на здібності позичальника до керівництва. Це звичайно призводить до перевидачі кредитів для того, щоб дати компанії (позичальнику) можливість самостійно вирішити проблеми, тобто до викидання "живих" грошей на вітер услід за вже "мертвими".
Технічна некомпетентність
Технічна некомпетентність звичайно властива невеликим банкам. Це відсутність досвідчених спеціалістів із кредитування або відсутність технічної здатності аналізувати фінансову звітність, отримувати та оцінювати іншу кредитну інформацію, що спричиняє появу в банку кредитів із низькою якістю та участь в операціях, для яких не вистачає досвіду.
Неякісний відбір ризиків
У процесі роботи з основними, надійними підприємствами великі банки можуть диверсифікувати свої кредитні портфелі за географічними регіонами та за галузями економіки. Невеликі банки більш обмежені в цьому відношенні, і тому вони використовують наявні для них можливості, що може призвести до слабкої бази активів.
Ухвалення кредитів має базуватися на надійних та глибоких стандартах оцінки та відбору ризику. Як правило, до типів позик, що можуть підпадати під категорію поганого відбору ризику, належать такі позики (рис. 3.7).
Завелике кредитування
З погляду остаточних збитків майже однаковий ефект має позичання великої суми грошей фундаментально надійному позичальнику й позичання ненадійному позичальнику. Позики, що виходять за межі обґрунтованої здатності позичальника їх погасити, є ненадійними. Ніде так не ціниться здоровий глузд, як при визначенні безпечного максимального рівня позики ненадійному кредитору.
З метою мінімізації впливу названого чинника на своєчасність погашення наданих кредитів Національним банком України встановлено спеціальні економічні нормативи, що обмежують розмір наданих позик одному позичальнику. Порядок розрахунку та аналізу дотримання цих нормативів розглядатиметься в наступних темах.
174
Аналіз
активних
операцій
комерційного
банку
|
|
|
Позики на фінансу- |
|
|
|||
|
вання становлення підприємства, за якими основна частка необхідних капітальних вкладень порівня- |
|
||||||
|
|
но з обсягом інвестицій акціонерів здійснюється банком |
|
|
||||
|
Позики, видані внаслідок іншої вигоди — контролю |
|
|
Позики для спекулятивного придбання цінних паперів |
||||
|
|
'її |
|
|||||
|
за великим сальдо депозиту в банку, і не базовані на |
|
|
|
|
або товарів. Заставні позики, що здійснюються без |
||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
||||||
|
достатньому рівні власних коштів чи застави |
|
Позики, що під падають під категорію |
|
відповідної маржі чи забезпечення |
|||
|
|
|
||||||
|
|
|
поганого відбору ризику |
|
|
|||
|
|
|
||||||
|
Позики, покриті |
|
|
|
Позики,послаблені |
|||
|
заставою проблематичною ліквіда- |
|
|
|
великим моральним ризиком |
|||
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
||||
|
ційною вартістю |
|
|
|
||||
|
|
|
' |
' |
|
|
||
|
|
|
Позики, що базуються |
|
|
|||
|
більше на очікуванні успішного проведення |
|
||||||
|
ділової операції, ніж на наявності власних |
|
||||||
|
|
|
коштів позичальника |
|
|
Рис. 3.7. Категорії поганого відбору кредитних ризиків
Конкуренція
Конкуренція між банками за вплив на суспільство може призвести до компромісу з кредитними принципами та до виникнення ненадійних кредитів. Остаточні витрати на ненадійні кредити завжди переважають тимчасовий виграш від розширення та впливу.
Після вивчення змін у загальній структурі кредитних операцій банку та своєчасності їх повернення на подальших етапах аналізують особливості окремих видів наданих позик та окремих видів активних операцій, що розглядатиметься далі.
175
Розділ З
Питання для самоконтролю
Назвіть основні завдання аналізу своєчасності повернення наданих кредитів.
Укажіть головні причини, які визначають наявність "проблемних кредитів".
Назвіть головні ознаки самокредитування.
За яких умов банк іде на компроміс із кредитними принципами?
Які типи позик можуть підпадати під поганий відбір ризиків?
Назвіть ознаки гонки за доходами банку.
Дайте визначення, терміна "інсайдер".
Перелічіть ознаки невиправданого використання інсайдерам.и банківських послуг.