3.3. Аналіз структури кредитних вкладень

Основним видом активів банку, як правило, є кредитні, тобто пози­кові, операції. Це пов'язано із закономірною властивістю капіталу спрямовуватися у сфери, які мають найбільш високу норму прибутку. Позикові операції є одним із найефективніших, тобто прибуткових, способів розміщення ресурсів банку. Водночас кредитні операції є найбільш ризиковим видом операцій комерційного банку.

Кредитом (позикою) називається будь-яка угода між банком та контрагентом (клієнтом або іншим банком), згідно з якою банк за ви­нагороду надає кошти у розпорядження контрагента на умовах стро-ковості повернення.

Як відомо, видача кредиту оформляється кредитною угодою, яка визначає умови цієї операції. Умови звичайної кредитної угоди можуть включати:

• зобов'язання з кредитування;

• процентну ставку;

• графік погашення заборгованості за основною сумою боргу та за процентами.

До кредитних операцій належать активні операції банку, пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (на­дання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депо­зитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансово­го лізингу тощо) або взяттям зобов'язань про надання коштів у тимча­сове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андерайтинг), будь-яке продов­ження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Кредитні операції банку формують його кредитний портфель.

Кредитні вкладення, або кредитний портфель комерційного банку, — сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу.

Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з по­зичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладення договору з позичальником.

Кредитний портфель банку включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнів­них до повернення.

147

Розділ З

Кредитний портфель банку не включає:

• проценти нараховані, але не сплачені, не профінансовані;

• зобов'язання видати кредит;

• кредитні лінії, які ще не використані;

• гарантії та акредитиви;

• оперативний лізинг.

Від структури і якості кредитного порфеля банку значною мірою залежать його стабільність, репутація та фінансовий успіх. Тому бан­ку необхідно аналізувати якість позичок, проводити незалежні експер­тизи великих кредитних проектів і заходів, виявляти випадки відхи­лення від законної кредитної політики.

Працівники банку, які займаються кредитною роботою, зобов'язані спрямовувати свої зусилля на виявлення у складі кредитного портфе­ля великих кредитів, а також проблемних позичок, що потребують підвищеної уваги.

Кредитні операції аналізують за допомогою методу групувань з ви­користанням даних:

• балансу банку;

• статистичних форм звітності;

• аналітичного й оперативного обліку банку;

• різних позаоблікових матеріалів (кредитні угоди, листування з клієнтами, звіти перед Національним банком України, акти ревізій і перевірок та ін.).

У процесі аналізу виявляють, де, коли, кому, на який строк і в якій формі надано позики і наскільки вони ефективні. Але головною метою аналізу кредитного портфеля є оцінка його якості.

Кредитна діяльність банку аналізується за такими напрямами:

• оцінка дотримання банком основних принципів кредитування, у тому числі перевірки кредитоспроможності позичальника та наявності забезпечення кредитів і виконання встановлених Національним бан­ком України вимог щодо концентрації ризиків;

• вивчення руху кредитів;

• розподіл кредитів за секторами економіки, строками, економіч­ними контрагентами, ступенем ризику;

• оцінка забезпеченості позик;

• якості аналізованих характеристик повернення наданих кре­дитів;

• аналіз якості кредитів, виданих банком (його кредитного порт­феля).

Тобто у процесі аналізу виявляють, де, коли, кому, на який строк і в якій формі надано позики і наскільки вони ефективні. Але головною метою аналізу кредитного портфеля є оцінка його якості.

Вивчаючи рух кредитів особливу увагу слід приділити сумі виданих позичок, бо вона характеризує розвиток діяльності банку (табл. 3.2).

148

Аналіз активних операцій комерційного банку

Таблиця 3.2. Динаміка кредиторської заборгованості банку

з/п	Показник	Короткострокові позички	Довгостроко­ві позички	Разом
1	Залишок заборгованості на початок звітного періоду, тис. у. о.	7892	—	7 892
2	Знову видані у звітному періоді кре­дити, тис. у. о.	12 340	—	12 340
3	Погашено кредитів у звітному пері­оді, тис. у. о.	9992	—	9 992
4	Списано кредит, тис. у. о.	—	—	—
5	Залишок заборгованості на кінець звітного періоду, тис. у. о.	10 300	—	10 300

Наведені дані свідчать, що знову видані кредити у звітному періоді відносно залишку позичкової заборгованості становили 119,8 % [(12 340:10 300) • 100 %], майже весь залишок кредитів було видано у звітному періоді. Процент погашення кредитів, наданих у минулому звітному періоді, становив 100 % . Таким чином, можна зробити ви­сновок, що банк проводить активну кредитну політику з короткостро­кового кредитування, одночасно не виявляючи ініціативи щодо роз­витку довгострокового кредитування.

При аналізі кредитних вкладень комерційного банку їх доцільно класифікувати відповідно до запланованих строків повернення.

За строками позики поділяють на:

• короткострокові кредити;

• середньо- і довгострокові кредити.

У свою чергу короткострокові позики поділяють на такі групи:

• до запитання;

• строком до 1 міс;

• строком від 1 до 3 міс;

• строком від 3 до 6 міс;

• строком від 6 міс. до 1 року.

Такий поділ дає можливість оцінити заплановані строки повернен­ня наданих позик, прогнозувати ситуацію на позикових рахунках клієнтів. За оборотами з цих рахунків можна буде виявити суми про­лонгованих позик.

За економічними контрагентами кредити групують за такими ознака­ми (рис. 3.5).

Поділ позик за економічними контрагентами дає можливість оці­нити той сегмент ринку, на якому працює банк.

149

Розділ З

ОЗНАКИ ГРУПУВАННЯ КРЕДИТІВ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ КОНТРАГЕНТАМИ

Позики державним підпри­ємствам і організаціям

Позики сільгосп­підприємствам

Позики орендарям

Позики фермерам

Позики населенню

Позики підприємцям

Позики акціонерним товариствам

Позики органам державної влади

Позики іншим банкам

Позики підприємствам малого бізнесу

Рис. 3.5. Ознаки групування кредитів банку

Співвідношення суми кредитної заборгованості за рахунками кож­ного з перелічених секторів економіки до загальної суми кредитних вкладень становить частку цього виду позик у загальному обсязі кре­дитного портфеля банку.

З погляду повернення наданих кредитів виділяють:

• кредити, погашені в строк;

• кредити, строк погашення яких ще не настав;

• пролонговані кредити;

• прострочені кредити.

Цей вид групування є одним зі способів оцінки якості кредитного портфеля. Підвищення частки прострочених і пролонгованих позик у загальному обсязі свідчить про підвищення ризику кредитних операцій і зниження ліквідності балансу. Вважається, що при досягненні част­ки пролонгованих і прострочених позик у загальній сумі кредитів 5,0 % і більше кредитний портфель буде неякісним, а кредитні операції ри-зиковими.

Залежно від виду забезпеченості кредити поділяють за такими ознаками:

• ломбардні;

• гарантовані;

• застраховані;

• бланкові.

150

Аналіз активних операцій комерційного банку

Аналіз цього групування позик дає змогу встановити рівень не тільки їх ризиковості, а й прибутковості, оскільки найбільш ризикові вкладення є водночас дуже дорогими, а отже, дохідними.

З погляду механізму погашення виділяють позики, що сплачуються:

• одночасно;

• певними частками у встановлені строки з розстрочкою платежу. Різноманітність позикових операцій комерційних банків зумовлює

безліч варіювань видів кредиту. В цьому разі розглянуто лише основні види групувань позик, що використовуються в ході аналізу кредитно­го портфеля банку.

За даними наведених видів групувань кредитних вкладень можна розрахувати відносні показники, що характеризують частку:

• позик різної строковості в загальному обсязі кредитів, наданих банком;

• кредитної заборгованості тієї чи іншої групи позичальників у за­гальному обсязі кредитних вкладень банку;

• забезпечених і незабезпечених позик в їх загальній сумі;

• прострочених позик у загальному обсязі кредитів тієї чи іншої строковості.

Наведені показники аналізують у динаміці за допомогою різнома­нітних таблиць, оскільки це дає можливість визначити тенденції у роз­витку кредитної політики банку.

Для оцінки кредитної політики банку визначають частку наданих позик в усіх залучених банком коштах:

К ^100%,

де Я_н — кредити, надані банком; З_к — залучені кошти банку.

Значення цього показника, що перевищує 75 % , свідчить про ри-зикову кредитну політику банку, а співвідношення менше ніж 65 % показує, що банк здійснює пасивну кредитну політику, що, у свою чер­гу, відображається на показниках прибутковості та дохідності його діяльності. Таким чином, оптимальне (ідеальне) значення цього показ­ника перебуває в межах від 65 до 75 % .

Для характеристики загальної кредитної активності комерційного банку в банківській практиці використовують показник частки усіх наданих кредитів у сукупних активах банку:

. Усього наданих кредитів

Загальна кредитна активність банку = .

Сукупні активи

На позитивну оцінку заслуговує банк, де значення цього показни­ка перевищує 0,55 пункта. Якщо він нижчий, банку слід терміново

151

Розділ З

зайнятися проблемою управління активами, а саме змінити їх струк­туру. Якщо названий показник перевищує 0,8 пункта, то це означає, що у банку серйозні проблеми з ліквідністю балансу.

У нашому випадку загальна кредитна активність банку становить 0,58 пункта:

9040 тис. у. о.

15 549 тис. у. о.

Кредити банку — величина малорухома. Банк надає кредити не кож­ну годину і навіть не кожного дня. Але з метою аналізу зміни середніх залишків позик (як основного джерела доходів банку) в динаміці необ­хідно розрахувати такий показник, як темп зростання позикових активів:

Середні залишки позикових активів за звітний період

Середні залишки позикових активів за відповідний

період минулого року

Якщо Т _к> 100 % , то діяльність банку оцінюється позитивно, при Т < 100 % роботі банку можна дати негативну оцінку. Сповільнення темпів зростання призведе до втрати позицій банку і витіснення його з кредитного ринку більш конкурентоспроможними банками.

Крім того, темп зростання позикових активів (Т J у процесі аналі­зу порівнюють з темпами зростання сукупних активів. Отриманий по­казник називають коефіцієнтом випередження:

_ Темп зростання позикових активів

ВИП т . '

Темп зростання сукупних активів

Цей коефіцієнт показує, у скільки разів зростання середніх за­лишків позикових активів перевищує зростання сукупних активів. Значення цього коефіцієнта більше ніж 1 свідчить про активну роботу комерційного банку в сфері кредитних операцій.

Дотримання принципів кредитування (наприклад строковості) ана­лізується шляхом порівняння планової і фактичної тривалості оборо­ту кредитних вкладень. Фактичну тривалість обороту кредитів розра­ховують за такою формулою:

Середня величина дебетового

-, Кількість робочих

сальдо за позиковими рахунками *

Фактичний кредитовий оборот за позиковими рахунками

^г«(ф.кт) = —— —: — . , — днів у періоді,

що аналізується.

Планову тривалість обороту кредитів розраховують за формулою

152

Аналіз активних операцій комерційного банку

Плановий розмір кредитів Кількість робочих днів Плановий оборот з погашення у плановому періоді, заборгованості за кредитами

Наведений показник аналізується шляхом порівняння фактичної тривалості обороту кредитів із плановою, а також з попередніми звітни­ми періодами і відповідними періодами минулого року.

Істотний вплив на визначення структури кредитного портфеля має координування кредитної діяльності комерційних банків із боку Націо­нального банку України. Це стосується насамперед таких показників:

• норма обов'язкового резервування;

• норматив платоспроможності;

• норматив ліквідності.

Крім аналізу динаміки кредитних вкладень банку необхідний та­кож їх якісний аналіз, який передбачає детальне дослідження кожної кредитної угоди, об'єкта кредитування, строків, сум можливих ри­зиків, забезпечення кредиту та ін. Узагальнення цієї інформації дає можливість зробити висновки про якість кредитного портфеля.

Тому після аналізу змін у структурі кредитного портфеля за назва­ними критеріями проводиться основний етап його аналізу — аналіз якості кредитного портфеля.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення кредитного портфеля.

2. З'ясуйте зміст аналізу кредитного портфеля комерційного банку.

3. На які види поділяють позики в кредитному портфелі банку за­лежно від строків позик?

4. За якими ознаками здійснюють групування, кредитів за еконо­мічними контрагентами?

5. Перелічіть критерії групування кредитів комерційного банку з погляду повернення наданих кредитів.

6. За якими ознаками поділяють кредити банку залежно від виду забезпеченості?

7. Як називається і розраховується показник, що характеризує за­гальну кредитну активність банку? Яке оптимальне значення цього показника?

8. З якою метою при аналізі кредитного портфеля, банку викори­стовують показник темпів зростання кредитних вкладень?

9. За допомогою якого показника здійснюють аналіз дотримання принципів кредитування?

153

Розділ З