3.1. Зміст та завдання аналізу активних операцій комерційного банку

Активні операції банків — це фінансові операції з розміщення коштів із метою отримання доходів. До них належать надання кредитів та позичок, купівля цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями тощо.

Активи — це об'єкти, необхідні банку для його функціонування, тобто засоби виробництва, кошти в касі й на кореспондентському ра­хунку та в розрахунках (дебіторська заборгованість), його продукти, які приносять банку дохід — послуги, господарські процеси, пов'язані з розміщенням коштів у НБУ та інших банках, цінних паперах, нада­них кредитах і позичках, а також із вкладанням коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові, вексельні та інші банківські послу­ги. Загальна сума активів — це сума всіх категорій активів за вираху­ванням суми всіх контрактивних рахунків інших резервів під можливі збитки від кредитної діяльності та дисконту за придбаними цінними паперами.

132

Аналіз активних операцій комерційного банку

Виходячи з викладеного, бачимо, що й термін "актив", і термін "ак­тивні операції" мають одну економічну природу і тісно пов'язані.

Загальна сума активів — це сума всіх категорій активів за вира­хуванням суми всіх контрактивних рахунків типу резервів під мож­ливі збитки від кредитної діяльності та дисконту за придбаними цінни­ми паперами.

Усі активні операції комерційного банку є ризиковими, проте вони забезпечують йому значну частину доходів.

Мета дослідження активних операцій полягає в тому, щоб ви­значити шляхом аналізу по вертикалі динамічні зміни у структурі ак­тивів. На основі оцінки по горизонталі аналізують зміни в динаміці, зіставляючи дані за різні періоди.

Основні напрями дослідження активів банку такі:

• аналіз структури активних операцій;

• оцінка економічної доцільності та ризикованості окремих актив­них операцій.

Як зазначалося, в активі балансу комерційного банку відобража­ють напрями використання коштів. Використання коштів залежить від особливостей конкретного комерційного банку і визначається ним.

Основні завдання аналізу активних операцій банку передбачають вивчення та оцінку таких показників (рис. 3.1).

			ЗАВДАННЯ АНАЛІЗУ
'	і			<	Г			<	'
Склад і стан активів				Якість активів				Ефективність використання

Рис. 3.1. Завдання аналізу активних операцій банку

Виходячи з цього, аналіз активів банку становить оцінку ефектив­ності скоординованого управління банківським балансом. Інформаційною базою аналізу є:

• балансовий звіт банку;

• звіт про кредитний портфель;

• звіт про прибутки та збитки;

• звіт про класифіковані активи;

• звіт про суми і процентні ставки за кредитами (щоденний і місяч­ний);

• звіт про залишки заборгованості за кредитами клієнтів — рези­дентів України, включаючи нараховані прострочені проценти (в розрізі видів економічної діяльності);

133

Розділ З

• звіт про заборгованість за пролонгованими кредитами;

• звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієн­там (класифікація за секторами економіки);

• звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієн­там (класифікація за цільовим спрямуванням);

• звіт про списану безнадійну заборгованість;

• звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієн­там (класифікація за формами власності);

• звіт про залишки за кредитами, наданими клієнтам (класифіка­ція за галузями економіки);

• звіт про прострочені активи, за якими не нараховуються проценти;

• звіт про заборгованість за простроченими кредитами, за якими не нараховуються проценти;

• розрахунок резерву на можливі втрати за позичками комерцій­них банків;

• дані аналітичного обліку;

• різні позабалансові матеріали.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення активних операцій банку.

2. Розкрийте значення терміна "актив".

3. Що мають на увазі під терміном "загальна сума активів"?

4. Яка мета дослідження активних операцій банку?

5. Що є інформаційною базою аналізу активних операцій комер­ційного банку?

6. Назвіть основні завдання аналізу активних операцій банку.

3.2. Аналіз змін у структурі активних операцій. Аналіз якості активів

Оцінка якості активів — важливий показник для визначення сту­пеня надійності банку та ефективності його діяльності.

Для досягнення названої мети аналіз активних операцій почина­ють з визначення змін у їх структурі.

Аналіз структури активних операцій банку становить аналіз на­прямів використання його ресурсів. Перевірка й аналіз активів нале­жать до найбільш тривалої і важливої стадії аналізу діяльності комер­ційного банку. Зарубіжні експерти свідчать, що аудитори, які пере-

134

Аналіз активних операцій комерційного банку

віряють надійність банку, становлять звичайно групи з 12 осіб, з яких 8 оцінюють якість активів. Причина цього в тому, що структура і якість активів значною мірою зумовлюють ліквідність і платоспроможність банку і в кінцевому результаті його надійність.

Зміни в структурі активних операцій можна проаналізувати за до­помогою вертикального і горизонтального аналізу (рис. 3.2).

			виділити окремі види активних операцій і оцінити їх значущість у структурі балансу
			визначити ступінь зміни масштабів конкретних видів банківських операцій
ВЕРТИКАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ
			простежити зміни руху залишків за окремими балансовими рахунками
			визначити відхилення за статтями балансу, що впливають на стійкість, дохідність, продуктивніть, прибут­ковість і ліквідність активних статей балансу банку

Рис. 3.2. Завдання вертикального аналізу активних операцій банку

На основі горизонтальної оцінки активних операцій банку аналі­зують зміни в динаміці шляхом зіставлення даних за різні періоди. Зіставлення даних дає змогу виявити відхилення в абсолютній сумі й у процентах:

• за основними робочими активами;

• неробочими активами;

• витратами на власні потреби;

• іммобілізованими активами і коштами.

Наведені групування активів банку дають можливість охарактери­зувати якісний склад активів банку.

Вертикальний і горизонтальний аналіз активних операцій дає змогу виявити зміни в розподілі агрегованих статей балансу як у динаміці, так і у внутрішній структурі активних операцій балансу банку і визначити, за рахунок яких операцій зросла (зменшилася) прибутковість (збит­ковість), виявити зміни (збереження пріоритетів) у банківській діяльності.

135

Розділ З

Аналіз структури активних операцій поділяють на якісний і кіль­кісний.

Важливою стадією аналізу структури активів банку є їх кількісний аналіз за даними бухгалтерського балансу й аналітичного обліку.

При цьому необхідно визначити частку різних статей активу балан­су, що дасть можливість охарактеризувати значущість тих чи інших активних операцій в діяльності банку, тобто з'ясувати основні напря­ми використання коштів банку.

На основі якісного розподілу активів і використання методу по­рівняння визначають пропорції між рахунками балансу і виявляють тенденції їх зміни та простежують, якою мірою ці зміни і відхилення вплинули на ліквідність та прибутковість операцій банку. Крім того, наведені показники порівнюють з аналогічними показниками інших банків, а також з даними в цілому за банківською системою "України. Визначення частки окремих статей активів у їх загальній сумі дає змо­гу охарактеризувати значення певних активних операцій у діяльності банку, тобто з'ясувати напрями використання коштів банку. Для цьо­го складають табл. З.1.

Рядок "Сукупні активи" відображає загальний розмір активів банку. Саме за цим показником банки розподіляють за групами та ранжують у межах своєї групи. Слід зазначити, що в цій графі, як і в інших, активи наводяться в так званій чистій сумі, тобто за вирахуванням усіх контрак-тивних резервів, але з доданням нарахованих не отриманих процентів. Це стандартний підхід, який застосовують у більшості країн світу.

Рядки "Грошові кошти" та "Кошти в НБУ" показують наявність у банку ліквідних активів для здійснення власних та клієнтських роз­рахункових операцій. Щодо цього показника не можна застосувати формулу "чим більше — тим краще", адже ці кошти здебільшого не приносять банку доходу. Відтак, їх надмірний рівень (ідеться про част­ку в сумарних активах) фактично призводить до невикористання бан­ком можливості розширення своїх операцій. Однак у період фінансо­вої нестабільності значні обсяги названих активів вважають позитив­ною ознакою стабільності банку.

Кошти на коррахунках в інших банках так само, як і кошти в НБУ, відіграють роль миттєво ліквідних активів для проведення розра­хунків. За ними банк не отримує доходів, тому їх частка в сумарних активах, як правило, незначна. Ще однією причиною цього є відносна ризиковість операцій за коррахунками. Натомість за депозитами та кредитами в інших банках фінансово-кредитна установа отримує до­ходи. Але слід пам'ятати, що основним завданням банківської діяль­ності в усі часи було залучення тимчасово вільних коштів та їх вкла­дення в реальні операції, тобто надання іншим, небанківським устано­вам. Відтак надто велика (порівняно із іншими) частка виданих міжбан-

136

Аналіз активних операцій комерційного банку

Таблиця 3.1. Структурний аналіз банку

№	Види операцій	На початок звітно­го періоду		На кінець звітно­го періоду		Відхилення +/-
		тис. у. о.	частка, %	тис. у. о.	частка %	тис. у. о.	%
1	Валюта, монети та бан­ківські метали, дорожні чеки	235	1,9	180	1,2	-55	-23,4
2	Кошти на коррахунку вНБУ	496	3,9	590	3,8	+94	+19,0
3	Інші кошти в НБУ	346	2,7	240	1,5	-106	-30,6
4	Кошти на коррахунках в інших банках	384	3,0	250	1,6	-134	-34,9
5	Депозити і кредити в інших банках	649	5,1	1260	8,1	+611	+94,1
6	Цінні папери в портфелі банку	261	2,1	322	2,1	+61	+23,4
7	Кредити та фінансовий лізинг	7243	57,1	9040	58,1	+1797	+24,8
8	Інвестиції капіталу в дочірні та асоційовані компанії	92	0,7	120	0,8	+28	+30,4
9	Нематеріальні активи	123	1,0	132	0,8	+9,0	+7,3
10	Матеріальні активи	2220	17,4	2 565	16,5	+345	+15,5
11	Інші активи	652	5,1	850	5,5	+ 198	+30,4
12	Сукупні активи	12 701	100	15 549	100	+2 848	+22,4

ківських депозитів та кредитів може свідчити про відсутність у банку надійних клієнтів-позичальників із числа небанківських установ.

Наступний рядок — "Портфель цінних паперів" характеризує за­гальний обсяг вкладень банку в державні цінні папери, в тому числі реструктуровані, а також на загальний обсяг вкладень у боргові та ка­пітальні цінні папери, випущені корпоративними, тобто недержавни­ми, емітентами.

Показник "Кредити та фінансовий лізинг" характеризує суму опе­рацій кредитного характеру, за винятком операцій міжбанківського кредитування.

137

Розділ З

"Матеріальні активи" — це показник наявності в банку операцій­них та неопераційних основних засобів, тобто приміщень, будівель тощо, та капітальних вкладень у них. Зауважимо, що вкладення значних коштів у недохідні активи погіршує структуру активів та їх дохідність.

До категорії "Інші активи" віднесено дебіторську заборгованість, тобто активи, які здебільшого не приносять банкові доходу і не можуть бути віднесені до будь-якої іншої категорії активів.

Основним прийомом аналізу статистичної структури активів є виз­начення та порівняння частки кожної категорії активів. Саме це дає змогу уявити, чим саме відрізняється характер діяльності різних банків. Традиційно вважається, що найбільшою має бути частка кре­дитного портфеля, процентні доходи від наданих кредитів мають ста­новити левову частку всіх доходів. Зрозуміло, в нинішніх умовах в Україні досягти цього складно. Крім того, бажано не перебільшувати значення великої частки основних фондів того чи іншого банку, адже на сьогодні це, мабуть, найменш ліквідні інвестиції, оскільки високо-оснащені банківські приміщення досить важко реалізувати. Найнега-тивнішою ознакою є значна частка інших активів (особливо якщо вони переважають всі інші категорії активів), оскільки:

• інші активи не приносять банку доходу, а відтак навіть при ве­ликому обсязі сумарних активів прибутковість, а отже, і стабільність капіталу банку хитка;

• свого часу деякі банки намагалися "приховати" в інших активах, зокрема в дебіторській заборгованості, активи низької якості, тобто активи, які фактично є збитками банку.

У нашому прикладі дані таблиці свідчать, що сума сукупних ак­тивів становила на кінець звітного періоду 15 549 тис. у. о. проти 12 701 тис. у. о. на початок звітного періоду, тобто вони зросли на 2848 тис. у. о., або на 22,4 % . Основну частку в активних операціях мають надані клієнтам кредити та фінансовий лізинг (58,1 і 57,1 %), при цьому простежується тенденція до подальшого їх зростання. Вони зросли у звітному періоді на 1797 тис. у. о., або на 24,8 % . Друге місце в активних операціях банку посідають матеріальні активи банку (17,4 і 16,5%).

Спостерігається тенденція до підвищення в діяльності банку ролі міжбанківських кредитів, наданих іншим банкам. Якщо їх частка в сукупних активах банку на початок звітного періоду складала 5,1 % , то на кінець звітного періоду — 8,1 % , в абсолютній сумі їх сума зрос­ла у звітному періоді на 611 тис. у. о., або на 94,1 %.

Інші види активних операцій відіграють незначну роль у діяльності банку і коливаються від 0,1 до 5,6 % , але є тенденція до їх зростання. Викладене свідчить, що основним джерелом доходів комерційного бан­ку є кредитні операції, тобто головну роль в активних операціях банку відіграють кредитні операції.

138

Аналіз активних операцій комерційного банку

Сума матеріальних активів становила у банку на кінець звітного пе­ріоду 2565 тис. у. о. проти 2220 тис. у. о. на початок звітного періоду, тобто зросла на 15,5 %. Але їх частка в сукупних активах становить 16,5 % проти 17,4 % , тобто знизилась на 0,9 % . Оцінюючи вкладення банком коштів у основні засоби, слід мати на увазі, що в банківській практиці вважається, що банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більш як 25 % капіталу банку, інакше це може негативно відображатися на ліквідності та прибутковості банку.

Це обчислення не поширюється:

• на приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банків­ських функцій;

• майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;

• майно, набуте банком із метою запобігання збиткам за умови, що таке майно має бути відчужене банком протягом одного року з момен­ту набуття права власності на нього.

При виявленні структури розміщення банківських ресурсів засто­совують метод групувань.

Види групувань активів банку залежать від поставленої мети ана­лізу. Групування активів банку здійснюють за такими ознаками:

• за видами операцій;

• за строками розміщення;

• за ступенем ліквідності;

• за ступенем ризику;

• за впливом на рівень дохідності банку.

З погляду видів операцій активи комерційного банку можна по­ділити на п'ять основних категорій (рис. 3.3).

1. Готівка і прирівнені до неї кошти

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ АКТИВІВ КОМЕРЦІЙ­НОГО БАНКУ

5. Розрахункові операції

4. Споруди і обладнання

2.	Інвестиції
* 3	Позикові операції

Рис. 3.3. Основні категорії активів комерційного банку

139

Розділ З

За строками розміщення банківських ресурсів рахунки активу ба­лансу комерційного банку поділяють:

• на поточні;

• строкові;

• квазістрокові.

Поточні активи — це активи до запитання, які повертаються за першою вимогою кредитора.

Строкові активи — це кошти, розміщені банком на певний строк.

Квазістрокові активи — кошти, які не мають визначеного строку повернення і не можуть бути повернені за першою вимогою. їх повер­тають тільки за певних умов.

Для визначення відхилень за статтями балансу, що впливають на стійкість банку, проводять групування статей активу балансу за спад­ним ступенем ліквідності активів.

Ліквідність активів — це швидкість і наявність можливостей трансформації окремих їх видів у грошові кошти.

За рівнем ліквідності статті балансу поділяють на шість основних груп (рис. 3.4).

		ОСНОВНІ ГРУПИ АКТИВІВ БАЛАНСУ ЗА РІВНЕМ ЛІКВІДНОСТІ
		-^ / \ <С~
1. Високо-ліквідні активи	2. Лік­відні активи		3. Низь- коліквід-ні активи	4. Не­ліквідні активи !	5. Недо-хідні активи		6. Ква зі-активи

Рис. 3.4. Основні групи активів балансу за рівнем ліквідності

До складу наведених категорій активів входять такі активи: Високо ліквідні активи (або первинні резерви) — це всі касові ак­тиви, кошти комерційних банків на кореспондентському рахунку в Національному банку України.

Ліквідні активи (або вторинні резерви) — це активи, які прино­сять комерційному банку дохід, а саме:

• усі надані кредити;

• депозити в інших банках;

• цінні папери;

• вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

Низьколіквідні активи — пролонгована та дебіторська заборго­ваність.

Неліквідні активи складаються з простроченої та сумнівної до по­вернення заборгованості за кредитами.

140

Аналіз активних операцій комерційного банку

Недохідні активи становлять:

• основні засоби та нематеріальні активи;

• капіталовкладення;

• товарно-матеріальні цінності. Квазіактиви:

• нараховані доходи (витрати) банку, пов'язані з залученням коштів;

• прострочені нараховані доходи та інші активи.

Із класифікації активів за ліквідністю можна зробити такі узагаль­нюючі висновки:

• високоліквідні активи мають становити відносно робочих активів щонайменше 20 % , а в сукупних активах — 15 % ;

• лише ліквідні активи приносять банку дохід. їх оптимальна част­ка у структурі активних операцій — 61 — 70 % .

Зростання низьколіквідних та неліквідних активів — явище нега­тивне, оскільки призводить до зниження доходів банку.

У нашому прикладі (див. табл. 3.1) характерно, що при збільшенні суми сукупних активів на 22,4 % високоліквідні активи зменшилися:

• валюта, майно та банківські метали — на 23,4 % ;

• інші кошти в НБУ — на 30,6 % ;

• кошти на коррахунках в інших банках — на 34,9 % . Постійне підвищення в балансі активів з високим рівнем ліквідності

сприяє зміцненню фінансової стійкості банку. При цьому потреба в найліквідніших активах (у тому числі готівці) у різних банків неодна­кова. Вона залежить від особливостей клієнтури банку, структури його зобов'язань, сезонних коливань, місцезнаходження банку, його відда­леності від банківської установи, в якій поповнюється касова готівка. Так, визначаючи необхідну кількість грошової готівки комерцій­ному банку, слід враховувати такі чинники:

• обсяги і розподіл у часі потоків грошової готівки;

• можливість відстрочки платежів кредиторами;

• надходження грошової готівки від операцій у цілому і за винят­ ком платежів із погашення основного боргу, дивідендів і капітало­ вкладень.

Якість активів банку залежно від їх ліквідності аналізують за до­помогою різноманітних таблиць відповідно до поставленої мети аналі­зу. В процесі аналізу дається характеристика зміни як абсолютної суми всіх ліквідних активів банку, так і окремих їх видів у динаміці, а та­кож зміни в структурі ліквідних активів. Крім того, рівень ліквідності активів можна визначити за допомогою таких показників: величина ліквідних активів на 1 у. о. зобов'язань банку, величина високоліквід-них активів на 1 у. о. статутного капіталу.

Для характеристики структури і якості активів банку також вико­ристовують показник співвідношення середніх залишків позикових активів і сукупних активів:

141

Розділ З

Середні залишки позикових активів Середні залишки сукупних активів

У банківській практиці вважається: якщо названий показник пе­ревищує 0,8 пункта, то можна дати позитивну оцінку діяльності бан­ку щодо активності його кредитних вкладень. Якщо наведене співвідно­шення менше ніж 0,8 пункта, то банку слід змінити структуру активів у бік збільшення позикових активів. Цей показник аналізують також у часі, при цьому підвищення темпів його приросту вважається пози­тивним результатом діяльності банку, тому що, як відомо, позикові активи є одним з основних джерел доходів комерційного банку.

Активні операції банку є високоризиковими.

Залежно від рівня ризику активів та ймовірності втрати частини їхньої вартості всі активи банку поділяють на п'ять груп:

• І група — 0 % ,

• II група — 10 % ,

• III група — 20 % ,

• IV група — 50 % ,

• V група — 100 % .

І група активів, рівень ризику якої становить 0 % , складається з рахунків, відображених у першому класі рахунків, тобто:

• готівкові кошти;

• банківські метали;

• кошти в Національному банку України;

• боргові цінні папери центральних органів виконавчої влади, що рефінансуються та емітовані Національним банком України, у порт­фелі банку на інвестиції;

• нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінан­суються та емітовані Національним банком України;

• боргові цінні папери центральних органів виконавчої влади в пор­тфелі банку на інвестиції.

До складу групи II активів із ризиком 10 % входять:

• коротко- та довгострокові кредити, надані центральним органам державного управління;

• нараховані доходи за кредитами, що надані центральним орга­нам виконавчої влади.

Активи з рівнем ризику 20 % (III група) складаються з таких компо­нентів:

• боргові цінні папери місцевих органів державного управління в портфелі банку на інвестиції;

142

Аналіз активних операцій комерційного банку

• боргові цінні папери місцевих органів виконавчої влади, що ре-фінансуються та емітовані Національним банком України;

• боргові цінні папери місцевих органів виконавчої влади в порт­фелі банку на продаж та на інвестиції;

• кошти до запитання, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

• нараховані доходи за коштами до запитання, що розміщені в бан­ку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвести­ційний клас;

• депозити овернайт, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

• інші короткострокові депозити, розміщені в банку, який має офі­ційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;

• нараховані доходи за депозитами овернайт, гарантійними депо­зитами, іншими короткостроковими депозитами, що розміщені в бан­ку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвести­ційний клас;

• кредити овердрафт, овернайт та інші короткострокові кредити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не ниж­чий, ніж інвестиційний клас;

• нараховані доходи за кредитами овердрафт, овернайт та іншими короткостроковими кредитами, що розміщені в банку, який має офі­ційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас.

До IV групи активів, рівень ризику якої становить 50 % , входять:

• кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвести­ційного класу;

• нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

• депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не нале­жать до інвестиційного класу;

• коротко- та довгострокові кредити, надані місцевим органам ви­конавчої влади;

• нараховані доходи за кредитами, що надані місцевим органам виконавчої влади;

• гарантійні депозити в інших банках (покриті);

• зобов'язання з кредитування, надані банкам, та інші зобов'язан­ня, надані клієнтам;

• валюта та банківські метали, які куплені, але не одержані;

• активи до одержання.

До V групи активів з ризиком 100 % належать:

• прострочені нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках;

143

Розділ З

• прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані централь­ним і місцевим органам виконавчої влади;

• короткострокові депозити, розміщені в інших банках, що не на­лежать до інвестиційного класу;

• нараховані доходи за строковими депозитами, що розміщені в інших банках, які не належать до інвестиційного класу;

• довгострокові депозити, що розміщені в інших банках;

• гарантійні депозити в інших банках (непокриті);

• прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за строковими депозитами, що розміщені в інших банках;

• кредити овердрафт, овернайт, кошти за операціями РЕПО та інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

• довгострокові кредити, надані іншим банкам;

• нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам, які не належать до інвестиційного класу;

• фінансовий лізинг (оренда), наданий іншим банкам;

• пролонгована заборгованість за кредитами, наданими іншим банкам;

• прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам;

• кредити, надані суб'єктам господарської діяльності;

• нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господар­ської діяльності;

• прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарської діяльності;

• пролонгована заборгованість за кредитами, що надані суб'єктам господарської діяльності;

• сумнівна заборгованість інших банків і за кредитами, що надані суб'єктам господарської діяльності;

• сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанків-ськими операціями;

• дебіторська заборгованість за операціями з банками та за опера­ціями з клієнтами банків;

• сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків;

• транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат;

• пролонгована, прострочена та сумнівна заборгованість за креди­тами, які надані центральним та місцевим органам виконавчої влади;

• кредити, які надані фізичним особам;

• пролонгована заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам;

• нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним особам;

144

Аналіз активних операцій комерційного банку

• прострочена заборгованість та прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані фізичним особам;

• сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам;

• сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операція­ми з клієнтами;

• акції та цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі бан­ку на продаж та інвестиції;

• боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими) установами та нефінансовими підприємствами, у портфелі банку на продаж та інвестиції;

• нараховані доходи за акціями та борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж та інвестиції;

• прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж та інвестиції;

• товарно-матеріальні цінності;

• основні засоби;

• інші активи банку;

• зобов'язання за всіма видами гарантій (акцептами, авалями);

• непокриті акредитиви;

• сумнівні вимоги за операціями з валютою та банківськими мета­лами;

• цінні папери до одержання за операціями андерайтингу;

• сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну.

Оцінити якість активів з погляду ризику можна за допомогою ко­ефіцієнта, який визначає рівень активів із підвищеним ризиком та ха­рактеризує ступінь ризиковості кредитної політики банку:

Рівень активів із підвищеним ризиком

Активи підвищеного ризику Сукупні активи

До активів підвищеного ризику належать цінні папери (за винятком державних боргових зобов'язань), факторинг, лізинг, інвестиційні вкла­дення, перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською.

З погляду впливу видів активів банку на рівень дохідності вони по­діляються на робочі та неробочі.

До складу робочих активів входять:

• кошти на коррахунку;

• касові активи;

• кошти, вкладені у майно;

• кошти, розміщені в інших банках;

• кошти, вкладені в цінні папери;

• надані кредити;

• інші активи, що дають дохід.

145

Розділ З

До неробочих активів належать рахунки, що не приносять дохід банку. До їх складу входять:

• кошти в розрахунках;

• резерви;

• дебітори;

• відвернення за рахунок прибутку;

• видатки і збитки.

У зв'язку з цим продуктивність використання активів банку (І7_а) можна охарактеризувати коефіцієнтом відношення дохідних, робочих активів (Р_а) до загальної суми активів (3J і визначається за формулою

Я =^-100%. З_а

14 447 тис. у. о.

У банку, що аналізується, П дорівнює 92,9 % :

^а 15 549 тис. у. о.

■100 % = 92,9 %, але такий високий рівень І7_а свідчить про дуже ри-

зикову політику, яку проводить банк щодо розміщення фінансових ресурсів.

На подальших етапах аналізу активних операцій комерційного бан­ку характеризують і оцінюють окремі їх види.

Питання для самоконтролю

1. Які види аналізу активних операцій комерційного банку ви знає­те?

2. Які питання можна проаналізувати за допомогою вертикаль­ного аналізу активних операцій?

3. Назвіть основні завдання аналізу активних операцій.

4. У чому сутність горизонтального аналізу активних операцій?

5. Розкрийте склад робочих активів.

6. Що входить до складу неробочих активів?

7. На які основні групи поділяють активи балансу залежно від рівня ліквідності?

8. Назвіть основні види групувань банківських ресурсів залежно від строків розміщення.

9. Перелічіть основні напрями розміщення комерційними банка­ми власного капіталу і своїх зобов'язань.

10. У чому полягає сутність аналізу активів банку?

146

Аналіз активних операцій комерційного банку