2.9. Аналіз ефективності використання комерційним банком своїх зобов'язань

Одним із найважливіших моментів аналізу зобов'язань банку є аналіз ефективності їх використання. Це пов'язано з тим, що зростан­ня в умовах ринкових відносин ролі депозитних операцій у діяльності банку зумовлює збільшення частки їхньої вартості в загальних видат­ках банку, що в кінцевому результаті відображається на фінансових результатах банку і його фінансовому стані. Наведені причини спону­кають комерційні банки знаходити шляхи найефективнішого викори­стання залучених коштів.

Для оцінки ефективності використання банком своїх зобов'я­зань застосовують такі показники:

• норматив загальної ліквідності;

• ефективність використання платних пасивів;

• ефективність використання сукупних зобов'язань;

• коефіцієнт ефективності використання зобов'язань.

Наведені показники аналізують у динаміці, а також шляхом по­рівняння фактичних показників з їх нормативними значеннями. Для розрахунку впливу факторів на показники ефективності використан­ня зобов'язань банку використовують повний спосіб ланцюгових під­становок.

Основним показником, що характеризує ефективність використан­ня комерційним банком своїх зобов'язань, є показник загальної ліквідності, який розраховується за такою формулою:

—зобов'я-

де Л3— показник загальної ліквідності; Л — активи банку; З зання банку.

Нормативне значення названого показника має становити не менше як 100 % . Виходячи з наведеної формули, причинами, які впливають на рівень загальної ліквідності, є:

• зміна абсолютної суми активів банку;

• зміна абсолютної суми зобов'язань банку.

Для кількісного вимірювання зазначених чинників на рівень ліквід­ності застосуємо повний спосіб ланцюгових підстановок:

123

Розділ 2

Л -Л = Вплив на рівень загальної ліквідності зміни суми зобов'я-

з. ум. з. н. з. п ^{ґ г}^ •*

зань банку;

Л — Л = Вплив на рівень загальної ліквідності зміни суми ак-

з. н. з. п з. ум. ^ґ *

тивів;

А — активи на початок звітного періоду;

З_п — зобов'язання на початок звітного періоду;

А — активи на кінець звітного періоду;

З — зобов'язання на кінець звітного періоду.

Методику, наведену при розрахунку впливу чинників на зміну рівня загальної ліквідності, застосовують і при розрахунку впливу чинників на показники ефективності використання платних пасивів і ефектив­ності використання сукупних зобов'язань.

Депозити банку є платними ресурсами. Тому від ефективного їх використання залежить одержання банком прибутку, необхідного для погашення своїх зобов'язань перед клієнтами.

Ефективність використання платних пасивів банку визначають за такою формулою:

де £ — ефективність використання платних пасивів; ДА — доходні активи; ПП — платні пасиви.

Як показує практика, норматив використання платних пасивів має становити не менше ніж 90 % .

Зауважимо, що порядок визначення суми дохідних (робочих) ак­тивів буде розглянуто в темі "Аналіз активних операцій комерційного банку".

Для оптимальної діяльності комерційного банку необхідне ефектив­не використання не тільки платних ресурсів, а й усіх сукупних зобо­в'язань. Ефективність використання сукупних зобов'язань визначи­мо за формулою

„ ПА

124

Аналіз капіталу та зобов'язань комерційного банку

де Е с.з.— ефективність використання сукупних зобов'язань банку; ДА — дохідні активи; СЗ — сукупні зобов'язання.

Вважається, що банк ефективно використовує в господарському обороті сукупні зобов'язання, якщо наведений показник буде не мен­ше ніж 50 %.

Ефективність використання банком своїх зобов'язань можна також проаналізувати за допомогою коефіцієнта ефективності їх використан­ня, який розраховують за такою формулою:

Це співвідношення показує, яка сума зобов'язань банку припадає на 1 у. о. кредитних вкладень. Якщо зазначений показник буде більший від одиниці, то це свідчить про недостатньо ефективне використання зобов'я­зань, тому що банк проводить недостатньо активну кредитну політику.

Питання для самоконтролю

І.Які показники використовують при оцінці ефективності вико­ристання зобов'язань банка?

2. За якою формулою розраховують норматив загальної ліквід­ності? Яке нормативне значення названого показника?

3. Який показник використовують для оцінки ефективності ви користання платних ресурсів? Як його розраховують?

4. Укажіть оптимальне значення показника ефективності вико­ристання платних ресурсів.

5. За якою формулою розраховують ефективність використання сукупних зобов'язань?

6. Укажіть оптимальне значення показника ефективності вико­ристання сукупних зобов'язань.

2.10. Аналіз використання міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банку

Для оперативного залучення необхідних додаткових коштів ко­мерційні банки використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів, на якому здійснюється продаж грошових коштів, мобілізо­ваних іншими кредитними установами.

125

Розділ 2

Міжбанківський ринок — частка ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою.

Міжбанківські позики є ще одним важливим джерелом ресурсів комерційного банку і складовою його зобов'язань. Вони становлять близько 20 % структури пасивів банку.

Міжбанківський кредит — це оперативне за способом залучення коштів, але дороге джерело ресурсів банку.

Вільними кредитними ресурсами торгують фінансово стійкі банки, в яких завжди є надлишок коштів, і, щоб вони приносили дохід, банки прагнуть розмістити їх в інших банках-позичальниках. Нині банку вигідніше позичити кошти іншому банку, ніж підприємству, тому що гарантія повернення позички з боку банку більша, ніж з боку підприєм­ства. Крім того, міжбанківський кредит — це досить ліквідні кошти, для нього характерні короткостроковість і оперативність одержання.

Причини продажу одним комерційним банком іншому банківських ресурсів різноманітні:

• відсутність належного попиту і вигідного розміщення ресурсів серед своїх клієнтів;

• необхідність установлення більш тісних взаємовідносин між бан­ками;

• прибутковість цієї операції. Міжбанківські кредити використовують:

• для оперативного регулювання ліквідності балансу банку;

• надання кредитів вигідним позичальникам. Метою аналізу міжбанківського кредиту є визначення:

• залежності діяльності комерційного банку від міжбанківських кредитів;

• доцільності залучення міжбанківських кредитів;

• ефективності використання міжбанківських кредитів. Наведені показники аналізують у динаміці.

Міжбанківські позики аналізують за їх видами, строками погашен­ня, а також за типами кредитних установ, від яких вони були отримані.

Для оцінки залежності діяльності комерційного банку від міжбан­ківських кредитів можна використати показник максимального роз­міру отриманих міжбанківських позик. Цей показник розраховують за такою формулою:

де МБ_о — загальна сума отриманих комерційним банком міжбанків­ських позик; ЦК — загальна сума залучених централізованих коштів; К — капітал банку.

126

Аналіз капіталу та зобов'язань комерційного банку

Максимальне значення показника не повинно перевищувати 300 % . У комерційного банку (див. дод. 1) дорівнюватиме: на початок звітного періоду:

Наведені дані свідчать, що комерційний банк дотримується вста­новленого оптимального рівня, хоча спостерігається тенденція до підвищення залежності діяльності банку від міжбанківських кредитів.

Деякі комерційні банки для аналізу залежності своєї діяльності від міжбанківських кредитів ще використовують коефіцієнти рефінансу­вання, тобто показники співвідношення загальної суми отриманих міжбанківських позик:

• до суми власного капіталу банку;

• суми кредитних вкладень;

• суми зобов'язань;

• суми валюти балансу.

Загальна сума отриманих міжбанківських кредитів Власний капітал банку

Загальна сума отриманих міжбанківських кредитів _

Чим вищі названі показники, тим більша залежність діяльності банків від міжбанківських позик. Якщо в структурі зобов'язань банку на частину міжбанківського кредиту припадає 50 % і більше, то їх структура вважається ризиковою.

Показники залежності діяльності банку від міжбанківських позик аналізують у динаміці. За їх допомогою можна визначити резерви підвищення дохідності комерційного банку.

Для оцінки доцільності залучення міжбанківських кредитів насам­перед необхідно зіставити вартість залучених міжбанківських ресурсів

127

Розділ 2

і вартість коштів на поточних та інших рахунках, депозитних вкла­дах, коштів у розрахунках, вартість операцій з цінними паперами. Вартість ресурсів визначають у відсотках і розраховують за формулою

Наведені дані свідчать, що середньорічні залишки міжбанківських кредитів дуже великі, хоч і залишаються на рівні 75 % у середньоріч­них залишках залучених коштів. Водночас частка витрат на залучен­ня цього виду ресурсів становить 95,9 % у минулому році і 96,5 % — у звітному році.

Для оцінки обґрунтованості залучення міжбанківських кредитів ду­же важливо зіставити вартість залучених коштів на міжбанківському ринку з вартістю розміщених коштів. Якщо ці кошти банк мобілізує за більш високою ціною, ніж витрачає, то таке залучення коштів не­ефективне. Але якщо ресурси реалізують за більш високою ціною і в скорочені строки, то це буде приносити банку певний дохід табл. 2.9.

Для ресурсного регулювання банки щодня складають розрахунко­вий платіжний баланс, на підставі якого зіставляють подальше над­ходження коштів і суми належних до виконання зобов'язань. У разі створення негативного сальдо платіжного балансу необхідно залучити додаткові кредитні ресурси (це може бути й міжбанківський кредит);

128

Аналіз капіталу та зобов'язань комерційного банку

Виходячи з розрахунків станом на 10 січня, у банку (дод. 1) вивіль­няються ресурси в розмірі 395 тис. у. о., які можна запропонувати для реалізації на міжбанківському ринку або розмістити в інші активи.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть причини продажу одним комерційним банком іншому банківських ресурсів.

2. За допомогою якого показника визначають вартість ресурсів? Наведіть формулу його розрахунку.

3. Які показники характеризують залежність діяльності банку від міжбанківських кредитів?

4. З якою метою в комерційному банку складають розрахунковий платіжний баланс?

5. За допомогою яких показників оцінюють ефективність викори­стай ня міжбанківських кредитів?

РОЗДІЛ З

АНАЛІЗ АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Активні операції банків — фінансові операції з розміщення коштів із метою отримання доходу.

До активних операцій банку належать:

• касові операції;

• надання кредитів та позичок;

• придбання цінних паперів;

• вкладення коштів у комерційні проекти;

• лізингові операції;

• факторингові операції;

• операції з векселями;

• валютні операції;

• інші банківські операції.

У попередній темі було визначено, що аналіз структури ресурсної бази банку дає загальне уявлення про пасиви банку з погляду їх кіль­кісних і якісних характеристик. Водночас для оцінки фінансового ста­ну банку, аналізу його ліквідності необхідно:

• розглянуту вище методику аналізу ресурсної бази пов'язати з оцінкою основних напрямів розміщення ресурсів;

• визначити найважливіші (для банку) джерела коштів у взаємо­зв'язку з напрямами їх розміщення;

• проаналізувати активні операції банку;

• дати оцінку їх ефективності.

131

Розділ З

Викладене свідчить, що в діяльності комерційного банку важли­вим моментом є не тільки формування ресурсів, а й ефективне їх роз­міщення. Тому одним з основних напрямів аналізу банківської діяль­ності є аналіз його активних операцій. Він повинен сприяти підвищен­ню ефективності управління активами банку.

Аналізуючи активи банку, слід ураховувати їх органічний діалек­тичний зв'язок з пасивами, бо це одні й ті ж засоби, але характеризу­ються двояко. З одного боку, як пасиви — джерела засобів для ство­рення активів — надання послуг (виробництво продукту), а з іншого — як активи — джерела для погашення зобов'язань (пасивів) банку. Взає­мозв'язок між активом і пасивом балансу банку, наприклад, чітко про­ектують при розрахунку ефективності використання комерційним бан­ком залучених коштів як відношення залучених ресурсів до загальної суми кредитних вкладень. Значення наведеного показника у більш як 100 % пов'язане з випереджаючими темпами формування портфеля депозитів порівняно з темпами зростання кредитних вкладень і свід­чить про використання залучених коштів не тільки як кредитних ре­сурсів, а й як джерела інших активних операцій, у тому числі для по­криття власних витрат банку, що, безумовно, не можна охарактеризу­вати позитивно.

Головною метою аналізу активних операцій банку є виявлення на­прямів розміщення ресурсів банку, які приносять найбільший дохід.